справа № 397/206/22
провадження № 2/631/389/22
про залишення позовної заяви без розгляду
04 серпня 2022 року селище міського типу Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Трояновської Т. М.,
за участю секретаря судового засідання М'ячиної Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
23 червня 2022 року за вхідним № 1525/22-вх з Олександрійського районного суду Кіровоградської області надійшла цивільна справа з єдиним унікальним № 397/206/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій позивач просить розірвати шлюб, зареєстрований між ним та ОСОБА_2 05 серпня 2016 року Ватутінською сільською радою Нововодолазького району Харківської області, актовий запис № 03.
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 червня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбузалишено без руху та повідомлено позивача про необхідність усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 14 липня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Сторони у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись завчасно та відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.
21 липня 2022 року позивач, ОСОБА_1 , на адресу суду надіслав заяву, що була зареєстрована за вхідним № 1741/22-вх., відповідно до якої просив суд позовну заяву до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без розгляду, у зв'язку із примиренням та бажанням зберегти сім'ю.
З цього приводу слід відзначити, що положеннями частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно приписів пункту 1 частини 3 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги той факт, що судом створені необхідні умови для реалізації учасниками справи, своїх процесуальних прав на участь у розгляді справи в суді, враховуючи, відсутність підстав для визнання їх явки обов'язковою, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі сторін.
Всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи та всі фактичні данні, які мають значення для вирішення питання про залишення позову без розгляду або відмовлення у задоволенні клопотання, перевіривши їх доказами, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять наявні в ній письмові докази, суд виходить з наступного.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (пункт 2 рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року по справі № 9-зп).
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При цьому, звернення особи до суду є її абсолютним правом.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів реалізується через врегульовану процесуальним законом можливість звернутися до суду з цивільним позовом.
Так, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).
Приписами частини 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Таким чином, право кожної особи на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів рівною мірою стосується й права такої особи на залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Таким чином, вивчивши заяву позивача, ОСОБА_1 , щодо залишення позову без розгляду, яка відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України, приймаючи до уваги вільне його волевиявлення та те, що розгляд справи по суті не розпочався, суд вважає за можливе її задовольнити та залишити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, без розгляду.
Одночасно, суд вважає за необхідно роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 2 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 55 Конституції України, статтями 4, 12, 13, 43, частиною 5 статті 128, пунктом 5 частини 1 статті 257, статтями 258 - 261, частинами 5 та 11 статті 272, частиною 2 статті 352, статтями 353 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду, з урахуванням розпорядження голови Верховного Суду від 25 березня 2022 року № 14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської областей)» протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя: Т. М. Трояновська