Справа № 953/4268/22
н/п 1-кс/953/2757/22
"04" серпня 2022 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора відділу 10/2 Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221170000903 від 01.08.2022 за ч. 1 ст. 483 КК України, про арешт майна, -
встановив :
До Київського районного суду м. Харкова 01.08.2022 поштою надійшло клопотання прокурора відділу 10/2 Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на майно, вилучене 29.07.2022 під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , що являються речовими доказами вчиненого кримінального правопорушення, а саме на: особистий одяг потерпілої ОСОБА_4 - пальто-куртку темного кольору, джинси синього кольору, лосини чорного кольору; а також особисті речі та предмети причетного до вчинення кримінального правопорушення військовослужбовця рф: пара перчаток чорного кольору; предмет, схожий на гільзу від пістолету калібру 9 мм з маркуванням двозначних цифр «39» та «89»; у разі задоволення клопотання про арешт майна, вилученого 29.07.2022 під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , визначити місцем його зберігання камеру схову СУ ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Весніна 14.
На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що 13.03.2022 у приміщенні школи с. Мала Рогань, Харківської області, у період з 02:00 год по 07:00 год, невстановленим військовослужбовцем російської федерації, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , були вчинені дії насильницького характеру, шляхом вступу у статевий акт з останньою без її згоди. Крім того, вказаний військовослужбовець здійснював погрожуючі постріли у приміщенні школи, наносив порізи ОСОБА_4 , здійснював удушення, погрожував вбивством, відрізав частину волосся потерпілої, а також вколов невідому речовину останній у праву руку.
В ході досудового розслідування встановлено та визнано потерпілою ОСОБА_4 , яка пояснила, що з початку війни вона зі своєю малолітньої донькою, мамою та братом ховалися у приміщенні школи разом з іншими мешканцями селища. 13.03.2022 у приміщення школи ввірвався озброєний військовий рф та, погрожуючи, наказав всім людям вишукатись, після чого стати на коліна. В подальшому чоловік вистрелив у стелю 3 рази та наказав потерпілій піти з ним на другий поверх школи, де у приміщенні класу під погрозою пістолета ґвалтував останню, та здійснював інші насильницькі дії з 2 ночі до 7 ранку, у тому числі душив і різав військовим ножом шию, при цьому сміявся. Лише після того, як окупант наказав потерпілій знайти для нього цигарки, їй та іншим вдалося покинути приміщення школи. На теперішній час остання перебуває за кордоном у Польщі.
Відповідно до висновку експерта від 01.04.2022 № 220 у ОСОБА_4 виявлено рубці на обличчі та на шиї - сліди загоєння ран та рубці на фоні плям шкіри нижньої третини правого передпліччя - сліди загоєних точкових ран, які відносяться до легкого ступеня тяжкості. Не виключається, що зазначені ушкодження могли виникнути від дії гострого та колючого предмету в період 12-13 березня 2022 року.
Допитана у якості свідка матір потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 показала, що в середині липня, під час спілкування в телефонному режимі її донька ОСОБА_6 згадала про те, що її особисті речі, а саме: пальто-куртка, джинси та лосини, які були на ній одягнені в момент скоєння злочину в ніч з 12 на 13 березня 2022 року, залишилися в одній із кімнат квартири АДРЕСА_2 , за місцем реєстрації та фактичного проживання потерпілої. Матір ОСОБА_5 вирішила їх знайти і натрапила на пакет, у якому лежали пальто-куртка темного кольору, джинси синього кольору, лосини чорного кольору, а також пара перчаток чорного кольору. Побачивши рукавички, ОСОБА_5 згадала, що ці перчатки належали військовому російської федерації, що зґвалтував її дочку. Цей військовий передав перчатки її синові ОСОБА_7 , коли ті вдвох перебували на вулиці в ніч подій, що відбулися. У військового були дві пари, одна з яких була одягнена на ньому, а друга - чорна ганчірна була передана синові. Крім вищезгаданого, в одній із кімнат квартири, серед постільної білизни та ковдр було виявлено предмет, схожий на гільзу від пістолету калібру 9 мм з маркуванням двозначних цифр «39» та «89», яку знайшов син ОСОБА_8 . Дана гільза опинилася в постільній білизні, яка лежала на ліжках у ніч із 12 на 13 березня 2022 року. Вона потрапила в момент, коли цей військовослужбовець рф, перебуваючи в приміщенні бомбосховища, здійснив постріли в стелю, і гільза випадково впала або постільну білизну або в ковдру.
29.07.2022 було проведено огляд місця події, за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено особисті речі потерпілої ОСОБА_4 , а саме: пальто-куртку темного кольору, джинси синього кольору, лосини чорного кольору, а також особисті речі причетного до вчинення кримінального правопорушення військовослужбовця рф, а саме: пара перчаток чорного кольору та предмет, схожий на гільзу від пістолету калібру 9 мм з маркуванням двозначних цифр «39» та «89». Дозвіл на проведення огляду квартири АДРЕСА_2 у письмовій формі надала ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за вказаною адресою, та являється власницею квартири.
Зазначені вище речі та предмети визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Таким чином, відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України вищеперераховані предмети, які вилучені під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , є тимчасово вилученим майном.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України, вказані предмети могли зберегти на собі сліди, які можуть бути використані як доказ, та, по-друге, незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість їх використання в суді та під час досудового слідства (для проведення відповідних експертних досліджень) внаслідок того, що майно може бути відчужене чи пошкоджене шляхом знищення, пошкодження або очищення.
З метою забезпечення збереження речових доказів, а також запобігання можливості їх приховування, пошкодження, знищення, перетворення, псування, передачі, відчуження, є всі підстави для арешту зазначеного майна.
Сторона обвинувачення зазначає, що з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, псування, передачі, відчуження речей, вилучених під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.
В судове засідання прокурор не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, до канцелярії суду 04.08.2022 надійшла заява прокурора відділу 10/2 Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , в якій він просить проводити судове засідання по клопотанню про накладення арешту на майно без його участі. Клопотання підтримує та просить його задовольнити (а.с. 39).
В судове засідання власник майна ОСОБА_4 не з'явилася, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, на електрону адресу суду надійшла заява від ОСОБА_4 , в якій вона просить проводити судове засідання по клопотанню про накладення арешту на майно без її участі, оскільки вона на теперішній час перебуває у Польщі. Проти задоволення клопотання не заперечує (а.с. 40).
Неприбуття в судове засідання власника майна, слідчого, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання. Володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні слідчого відділу СБУ в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12022221170000903 від 20.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
29.07.2022, на підставі письмової добровільної згоди власника приміщення ОСОБА_5 проведено огляд за адресою: АДРЕСА_1 , з 16.00 год. до 16.45 год., в ході якого, згідно протоколу огляду від 29.07.2022, вилучено вказане в клопотанні майно (а.с. 26-32).
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.08.2022 на підставі ч. 2 ст. 237, ч. 3 ст. 233 КПК України, надано дозвіл на огляд за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Більш того, в статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, -
Ухвалив:
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 29.07.2022 під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: особистий одяг потерпілої ОСОБА_4 - пальто-куртку темного кольору, джинси синього кольору, лосини чорного кольору; а також особисті речі та предмети причетного до вчинення кримінального правопорушення військовослужбовця рф: пара перчаток чорного кольору; предмет, схожий на гільзу від пістолету калібру 9 мм з маркуванням двозначних цифр «39» та «89» - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Визначити місцем зберігання арештованого майна - камеру схову СУ ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Весніна 14.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1