621/1086/22
2-а/621/17/22
13 липня 2022 року м. Зміїв
Суддя Зміївського районного суду Харківської області Бібік О.В., розглянувши у порядку підготовки матеріали справи за адміністративної позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП № 2 Чугуївського РУП ГУ НП в Харківській області Істоміна Віталія Олександровича про визнання протиправною бездіяльності поліцейського та зобов'язання вчинити певні дії,
11.07.2022 до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП № 2 Чугуївського РУП ГУ НП в Харківській області Істоміна В.О., в якому просить визнати протиправною бездіяльність інспектора СРПП ВП № 2 Чугуївського РУП ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Істоміна В.О. щодо неповернення вилученого ним 20.05.2021 водійського посвідчення категорії В серії НОМЕР_1 , виданого 27.03.1984 МРЕВ м. Мерефа; зобов'язати відповідача повернути зазаначене водійське посвідчення.
На обгрунтування позову зазначив, що постановою судді Зміївського районного суду Харківської області Вельможної І.В. від 06.08.2021 його було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінінмумів доходів громадян, тобто 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Дана постанова оскаржена ним до Харківського апеляційного суду. 04.05.2022 на його адресу надійшов лист із Зміївського районного суду Харківської області, яким повідомлено про те, що апеляційна скарга направлена до Полтавського апеляційного суду. При зверненні до Полтавського апеляційного суду щодо розгляду апеляційної скарги, йому було повідомлено про те, що справа до суду не надходила. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення, інспектором СРПП ВП № 2 Чугуївського РУП ГУ НП в Харківській області Істоміним В.О. було вилучено посвідчення водія та видано тимчасовий талон строком на три місяці, до 20.08.2021. При неодноразовому зверненні до відділу поліції щодо повернення посвідчення водія відповідачем не вчинено жодних дій. У зв'язку з чим змушений звернутися до суду за захистом порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частиною першою статті 20 КАС України визначено вичерпний перелік адміністративних справ, що підлягають розгляду загальними судами як адміністративними.
Згідно п.1 ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до спеціальної норми ч. 3 ст. 286 КАС України, суд наділений дискреційними повноваженнями, коли за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Предметом позову є бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо його дій по неповерненню водійського посвідчення, яке було вилучено у зв'язку із оформленням протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до п. 1 Розділу І Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року N 1376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 р. за N 1496/27941, яка встановлює порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах (далі - органи поліції), матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначає порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (крім правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо: при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 8 ст. 29 КАС України, передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП встановлено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Отже, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності із накладенням адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП було здійснено Зміївським районним судом Харківської області.
Постанова Зміївського районного суду Харківської області від 06.08.2021 оскаржена в апеляційному порядку.
Спеціальною нормою ч. 3 ст. 286 КАС України у системному зв'язку із п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України визначено юрисдикцію справ місцевого суду як адміністративного.
Главою 24 КУпАП передбачено оскарження поставнови по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 221 КУпАП, яка поміщена в главу 17 цього Кодексу, справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, підвідомчі місцевому районному суду.
Таким чином, оскільки спір виник між фізичною особою та органом, наділеним владними повноваженнями, з приводу визнання протиправними бездіяльності відповідача та зобов'язання вчинити певні дії по оформленню протоколу про адміністративне правопорушення, а не ухваленням постанови про накладення адміністративного стягнення, то суддя дійшов до висновку, що зазначений спір відповідно до предметної юрисдикції адміністративних судів має розглядатись відповідним окружним адміністративним судом.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України "Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини", інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається "належний суд", тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст. 318 КАС України).
Таким чином, оскільки зазначений позов не підсудний місцевому суду як адміністративному суду, тому його слід передати за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 7, 20, 29, 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП № 2 Чугуївськогго РУП ГУ НП в Харківській області Істоміна Віталія Олександровича про визнання неправомірною бездіяльності поліцейського та зобов'язання вчинити певні дії - передати за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали без участі особи, яка її оскаржує, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: