Справа №639/1573/21
Провадження №2/639/50/22
04 серпня 2022 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Труханович В.В.,
за участю секретаря - Усиченко К.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова цивільну справу №639/1573/21 за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом спадкодавця,
10 березня 2021 року до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява представника позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом спадкодавця.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 12 липня 2010 року ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 14414, 93 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_4 , померла.
На дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 12 липня 2010 року становила 14414, 93 грн.
Представник позивача зазначає, що спадкоємцями, які постійно проживають разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .
16 лютого 2020 року позивачем було направлено на адресу П'ятої Харківської державної нотаріальної контори претензію кредитора, та 05 березня 2020 року отримана відповідь Другої Харківської державної нотаріальної контори.
26 жовтня 2020 року до спадкоємців позичальника було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред?явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.
Враховуючи те, що на момент смерті ОСОБА_4 - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 проживали з нею за однією адресою, та не відмовились від спадщини, позивач вважає їх такими, що фактично прийняли спадщину, а отже саме вони повинні відповідати за кредитом спадкодавця.
Вказані обставини і вимусили представника позивача звернутися до суду з вищезазначеною позовною заявою.
23 березня 2021 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова прийнято до провадження вищевказану позовну заяву, відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 березня 2021 року клопотання представника позивача про витребування доказів - задоволено. Витребувано з Територіального підрозділу Центру надання адміністративних послуг Новобаварського району довідку про склад сім'ї та реєстрацію осіб за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату смерті померлої ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Витребувано з Другої Харківської міської державної нотаріальної контори (Відокремлений підрозділ Другої Харківської міської державної нотаріальної контори) копію спадкової справи заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка за життя проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
06 квітня 2021 року від відповідача по справі ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якій він зазначає, що дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , але проживає в окремій половині будинку. Також зазначив, що з спадкодавцем в нього відсутні будь-які родинні зв?язки, оскільки шлюб з ОСОБА_4 розірвано в 1985 році, а отже ОСОБА_2 не відноситься до кола спадкоємців за законом, та не звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, тому вважає, що позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» до нього є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
06 квітня 2021 року від відповідача по справі ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якій вона зазначає, що з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до нотаріальної контори не зверталась, а отже спадщину не приймала. Також зазначила, що на момент смерті спадкодавця з нею не проживала та зареєстрована за адресою реєстрації спадкодавця не була, тому просила відмовити у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» до неї.
21 квітня 2021 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він посилається на те, що спадкоємцями, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , вказана обставина підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідачів.
Також зазначив, що 16 лютого 2020 року позивачем було направлено на адресу П'ятої Харківської державної нотаріальної контори претензію кредитора, та 05 березня 2020 року отримана відповідь Другої Харківської державної нотаріальної контори, в якій вказано, що спадкоємці померлої ОСОБА_4 не звертались, будь-які заяви щодо прийняття або про відмову від прийняття спадщини не подавалися. 26 жовтня 2020 року до спадкоємців позичальника було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред?явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.
Представник позивача для встановлення спадкоємців просив суд прийняти до розгляду клопотання про подання запиту до нотаріальної контори та органів місцевого самоврядування для встановлення фактичних спадкоємців.
20 вересня 2021 року відповідачем по справі ОСОБА_1 було долучено до матеріалів справи копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та після отримання судом актового запису про смерть, ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 вересня 2021 року провадження у цивільній справі № 639/1573/21 за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом спадкодавця було зупинено до залучення до участі у справі правонаступників відповідача ОСОБА_3 , який вибув з процесу, у зв'язку зі смертю.
10 грудня 2021 року на адресу суду надійшла відповідь Другої Харківської міської державної нотаріальної контори за № 2375/01/6/21 від 09 грудня 2021, відповідно до якої повідомили, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 заяви про прийняття та відмову від прийняття спадщини не подавалися, спадкова справа не заводилася.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 грудня 2021 року поновлено провадження у цивільній справі 639/1573/21 за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом спадкодавця. Призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 11 липня 2022 року провадження у цивільній справі №639/1573/22 за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом спадкодавця, в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_3 закрито.
У судове засідання 04 серпня 2022 року учасники справи не з'явилися, повідомлені про дату, час та місце судового засідання належним чином.
Представник позивача надав суду заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутність позовні вимоги підтримав.
Відповідачі про причину своєї неявки суд не повідомили, заяву з проханням слухання справи відкласти не надали.
Отже суд вважає можливим у відповідності до вимог ст. 223 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін та ухвалити рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.
Судом було встановлено, що на підставі Анкети-заяви ОСОБА_4 від 12 липня 2010 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, відповідачу було відкрито рахунок, та надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. (а.с. 20).
ОСОБА_4 погодилась, що заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг.
21 травня 2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» змінило назву на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк».
До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_4 , померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , виданим Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 02 грудня 2019 року. ( а.с. 54)
Станом на дату смерті заборгованість ОСОБА_4 перед банком за кредитним договором № б/н від 12 липня 2010 року становить 14414, 93 грн., яка складається з наступного:
заборгованість за тілом кредиту - 14414,93 грн.;
в т.ч. заборгованість за поточним тілом кредиту - 0,00 грн.;
заборгованість за простроченим тілом кредиту - 14414,93 грн. ;
заборгованість за нарахованими відсотками - 0, 00 грн.;
заборгованість за простроченими відсотками - 0,00 грн.;
заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 - 0,00 грн.;
нарахована пеня - 0,00 грн.;
нарахована комісія - 0,00 грн., що підтверджується відповідним розрахунком. (а.с.7-11).
Зобов'язання по поверненню позики у даному випадку включається до складу спадщини, тому в такому випадку застосовуються не умови договору позики щодо строків повернення позики чи його сплати, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною 2 цієї статті, а саме: суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі, якщо вони відмовилися від одностороннього платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Частиною 2, 3, 4 ст. 1281 ЦК України встановлено, що кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Зазначена норма не встановлює певного порядку пред'явлення таких вимог і має на меті у передбачений законом строк інформувати спадкоємців про зобов'язання спадкодавця перед кредитором, а частина перша цієї норми зобов'язує спадкоємців повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борг.
При цьому вимога може бути заявлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановлений ст. 1281 ЦК України приймає претензії кредиторів спадкодавця.
Заявлення кредитором своїх вимог до спадкоємців не безпосередньо спадкоємцям, а через нотаріуса не суперечить приписам ч. 2 ст. 1281 ЦК України.
При цьому, на відміну від безпосереднього повідомлення спадкоємців кредитор спадщини, повідомляючи останніх про свої вимоги через нотаріуса, не зобов'язаний зважати на факт прийняття спадкоємцями спадщини, оскільки нотаріус повинен прийняти відповідну заяву кредитора незалежно від того, чи прийняв спадщину хоча б один із спадкоємців і чи встановленні спадкоємці взагалі.
Так, 16 лютого 2020 року позивачем було направлено на адресу П'ятої Харківської державної нотаріальної контори претензію кредитора, та 05 березня 2020 року отримана відповідь Другої Харківської державної нотаріальної контори, в якій вказано, що спадкоємці померлої ОСОБА_4 до нотаріальної контори не звертались, будь-які заяви щодо прийняття або про відмову від прийняття спадщини не подавали ( а.с. 57-58).
26 жовтня 2020 року до спадкоємців позичальника було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред?явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано ( а.с. 59-60).
Таким чином, ПАТ КБ «Приватбанк» заявило претензію до спадкоємців померлої ОСОБА_4 у строк, передбачений ст. 1281 ЦК України.
Позивач зазначає, що вимога була направлена ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , оскільки саме вони на момент смерті ОСОБА_4 проживали з нею за однією адресою, що підтверджується копіями паспортів, а отже, у відповідності до вимог ст. 1268 ЦК України вважаються такими, що фактично прийняли спадщину.
З матеріалів справи вбачається, що позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом спадкодавця подано до Жовтневого районного суду м. Харкова 10 березня 2021 року, оскільки відповідачі є такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 .
Разом з тим, відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та після померлого заяви про прийняття та відмову від прийняття спадщини не подавалися, спадкова справа не заводилася. Оскільки цивільна правоздатність ОСОБА_3 припинилась у зв'язку зі смертю, останній не може вважатися відповідачем у справі у розумінні цивільно-процесуального законодавства.
Ухвалою суду від 11 липня 2022 року закрито провадження у справі провадження у справі Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом спадкодавця, в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_3 , з підстав п. 7ч.1 ст. 255 ЦПК України (а.с. 182-185).
Отже, позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» залишаються до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Після своє смерті - ОСОБА_4 заповіту не залишила, отже спадкування відбувається за законом.
Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
За приписами ст.ст. 1258, 1261-1265 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Отже, прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, або в разі відсутності наведених вище обставин, - поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк.
За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто у разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
Як визначено ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Приймаючи до уваги положення наведених норм, суд зазначає, що при вирішенні спору про стягнення зі спадкоємців коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов'язані із з'ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника.
За чинним законодавством спадкоємці, що прийняли спадщину, повинні виконати боргові зобов'язання в межах дійсної вартості майна, одержаного ними у спадщину. Вартість спадщини визначається на час відкриття спадщини. Отже, умовою відповідальності спадкоємця за боргами спадкодавця є факт прийняття спадщини. Аналогічні роз'яснення надані в абз. 2 п. 32 Постанови Пленуму Верхового Суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положення ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Оскільки позичальник ОСОБА_4 померла, то відповідати перед позивачем на підставі ст. ст. 1281, 1282 ЦК України за борги спадкодавця мають спадкоємці у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Згідно відповіді Другої Харківської державної нотаріальної контори від 19 лютого 2020 року № 381/02-14/П, в якій вказано, що спадкоємці померлої ОСОБА_4 до нотаріальної контори не звертались, будь-які заяви щодо прийняття або про відмову від прийняття спадщини не подавали (а.с. 58).
Позивач у пред'явленій позовній заяві як на підставу для задоволення позову посилається на те, що спадкоємцями у порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, які постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . На підтвердження даної обставини позивач посилається на копії паспортів позичальника та відповідачів, де зазначено одну й ту саму адресу зареєстрованого місця проживання.
Що стосується того, що відповідач ОСОБА_1 станом на день смерті спадкодавця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебувала на реєстраційному обліку за одною адресою зі спадкодавцем, то, на переконання суду, сам факт реєстрації місця проживання відповідача за однією адресою із спадкодавцем на час відкриття спадщини не є належним та допустимим доказом того, що саме вона є єдиним спадкоємцем та прийняла після померлого спадщину.
Крім того, як вбачається з Інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 24 березня 2021 року за адресою АДРЕСА_1 станом на 30 жовтня 2019 року (тобто на момент смерті спадкодавця ОСОБА_4 ) зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ( а.с. 90).
Відповідно до відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . ( а.с. 81).
На виконання ухвали суду від 23 березня 2021 року Друга Харківська міська державна нотаріальна контора надала копію Спадкової справи № 88П/2020 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Згідно матеріалів вищевказаної Спадкової справи, заява про прийняття спадщини від ОСОБА_1 не надходила (а.с. 95-104).
Отже, відповідач ОСОБА_1 на момент смерті спадкодавця ОСОБА_4 не була зареєстрована разом з останньою за однією адресою, а саме: АДРЕСА_1 ., з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталася.
Таким чином, позивачем не доведено факту, що саме ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті позичальника ОСОБА_4 , яка у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті позичальника.
Щодо іншого відповідача по справі ОСОБА_2 , то на момент смерті спадкодавця ОСОБА_4 був зареєстрований разом з останньою за однією адресою, а саме: АДРЕСА_1 .
Проте, як вбачається з відзиву на позовну заяву ОСОБА_2 , зі спадкодавцем ОСОБА_4 в нього відсутні будь-які родинні зв?язки, оскільки шлюб розірвано з ОСОБА_4 в 1985 році, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим Дзержинським відділенням РАЦС 02 липня 1985 року. ( а.с. 54).
Отже, у розумінні ст. 1268 ЦК України ОСОБА_2 не належить до кола спадкоємців першої черги, як такий що прийняв спадщину у встановленому законом порядку, після смерті ОСОБА_4 .
Отже, судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спадщину після смерті позичальника ОСОБА_4 не приймали та не набули статусу спадкоємців, то суд приходить до висновку, що позивач невірно визначився з колом сторін у справі.
Ураховуючи наведені вище вимоги закону та встановлені обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд доходить висновку, що правові підстави для стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спадкоємців померлої ОСОБА_4 , на користь позивача суми заборгованості за кредитним договором, відсутні, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати залишаються за позивачем по справі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 265 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 546-552, 610-612, 625, 1048, 1050, 1054, 1281, 1296 ЦК України, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Правилами ведення нотаріального діловодства, суд, -
У задоволенні позовної заяви за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом спадкодавця - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 04.08.2022.
Найменування сторін:
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № НОМЕР_4 , МФО №305299.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 .
Суддя В. В. Труханович