Справа № 404/1754/22
Номер провадження 1-кс/404/1841/22
26 липня 2022 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника скаржника - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кіровського районного суду міста Кіровограда скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Кропивницького ГУНП в Кіровоградській області
по кримінальному провадженню 12021121010002775 за ч. 2 ст. 190 КК України, -
ОСОБА_3 в інтересах потерпілої ОСОБА_4 звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з вимогою визнати протиправною бездіяльність слідчого який в розумний строк не провів додатковий допит потерпілої ОСОБА_4 .
Під час вирішення заявлених вимог адвокат ОСОБА_3 вимоги підтримав і просить їх задовольнити.
Слідчий з прокурором викликались, не з'явились. Доказів не подали. Їх неявка не перешкоджає вирішенню заявлених вимог скаржника.
СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області проводить досудове розслідування по кримінальному провадженню 12021121010002775 за ч. 2 ст. 190 КК України.
19 травня 2022 року, слідчий виніс постанову якою задовольнив клопотання ОСОБА_4 про необхідність її повторного допиту в якості потерпілої.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. На виконання ч. 4 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом ( ч. 1 ст. 22 КПК України).
Як передбачено ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Слідчий суддя забезпечує проведення досудового розслідування у розумні строки в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції. (ч. 2 ст. 28 КПК України)
Положеннями ч. 6 ст. 28 КПК України встановлено право підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, іншої особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, - на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Частиною 3 статті 26 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Правовий аналіз перерахованих норм закону дає підстави зробити висновок, що слідчий суддя може вжити заходів судового контролю за досудовим розслідуванням в кримінальному провадженні щодо дотримання органом досудового розслідування розумних строків для виконання процесуальної дії або для прийняття процесуального рішення лише у випадку недотримання строків, передбачених положеннями діючого Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Звертаю увагу, що чинними нормами КПК України не встановлений граничний строк для проведення повторного допиту потерпілого.
Системний аналіз ст. ст. 28, 113, 114 КПК України в сукупності з положеннями пунктів 10, 18 частини 1 статті 3, статей 7, 9, 131, 132, 303, 306, 307 КПК України дає підстави для висновку, що слідчий суддя може встановити процесуальний строк лише для конкретних процесуальних дій, які підозрюваний, потерпілий або інші особи, права та інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, вважають за необхідне здійснити у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України.
Вирішуючи заявлену скаржником вимогу необхідно виходити з недопустимості порушення процесуальної самостійності слідчого, прокурора, що передбачені ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України. Реалізуючи повноваження щодо забезпечення розумних строків, суб'єкти, зазначені у ч. 6 ст. 28 КПК України, у тому числі і слідчий суддя не можуть втручатися у законну діяльність та компетенцію один одного.
Отже предметом розгляду клопотання, поданого у порядку ч. 6 ст. 28 КПК України можуть стати лише ті процесуальні дії, необхідність вчинення яких у певний (граничний) строк чітко передбачена і прямо врегульована положеннями кримінального процесуального закону.
Наведене твердження узгоджується з висновком Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду, який знайшов відображення у постанові від 16.05.2019 року за № 761/ 20985/18 (провадження № 51-8007 км 18), де зазначено, що жодною з норм кримінального процесуального закону, не передбачене повноваження слідчого судді про встановлення слідчому процесуального строку. Беззаперечно, ухвалюючи таке рішення слідчий суддя виходить за межі КПК України, адже таке рішення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Згідно з ч. 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчим суддею може бути прийнято процесуальне рішення про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст. ст. 303-308 КПК України, -
У задоволенні скарги представника ОСОБА_3 в інтересах потерпілої ОСОБА_4 про визнання бездіяльності слідчого протиправною та визначити розумний строк для проведення повторного допиту потерпілої, відмовити.
Відповідно до ст. 309 КПК України, ухвала слідчого судді не оскаржується в апеляційному порядку, заперечення проти такої ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда ОСОБА_1