Справа № 758/6113/22
Категорія 30
03 серпня 2022 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Петрова Д.В., при секретарі судового засідання Бурдун М.В., за участю заявника ОСОБА_1 та заінтересованої особи ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,
Заявник звернулася до суду з заявою в якій вказує, що вона з 07.07.2012 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Подружжя виховує двох дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заявниця вказує, що після народження другого сина ОСОБА_2 почав вживати спиртні напої, вести себе неадекватно по відношенню до неї, почав чинити моральний тиск, приниження, образи, побої. Все це відбувається регулярно, на очах дітей, які через таку поведінку батька знаходяться у постійному стресі. Так 26.05.2019 ОСОБА_2 завдав заявниці тілесних ушкоджень, вона звернулася до поліції, є висновок експертного дослідження. 04.10.2020 у результаті побоїв заявниці було зламано кістки носу без зміщення, після чого вона неодноразово зверталася до органів поліції.
Після початку активної фази війни, ОСОБА_2 почав регулярно вживати спиртні напої та зривати на заявниці та дітях свої емоції. Так, 25.07.2022, він знову побив заявницю в присутності молодшого сина, в зв'язку із чим вона була вимушена викликати поліцію, яка вивезла її із молодшою дитиною до безпечного місця, де вони переночували. Цього разу, ОСОБА_2 було виписано припис № 117708 на 10 діб із забороною наближатися до заявниці та дітей. Після того, 26.07.2022 ОСОБА_1 виявила зникнення всіх прикраси, документів на її квартиру, документів про народження дітей, паспортів для виїзду за кордон, дипломів про освіту, посвідчення на право керування ТЗ, про що нею також подано заяву до правоохоронних органів. Після припису кривдник почав погрожувати заявниці по телефону, принижувати її та її родину. У порушення зазначеного припису, 28.07.2022, ОСОБА_2 прийшов до заявниці додому, але, побачивши, що вхідні замки змінено, почав виламувати двері та
Таким чином, заявниця вважає, що зазнала домашнього насильства, а поведінка кривдника доводить, що моральних знущань та образ йому вже замало, він почав застосовувати фізичне насилля. Заявниця боїться за своє життя та психологічний стан своїх дітей, які бояться батька та ховаються від нього.
Враховуючи наведене, заявниця просила до застосувати ОСОБА_2 обмежувальний припис у вигляді заборони йому перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 , заборони наближатися на відстань менше одного кілометра до місця проживання ОСОБА_1 та дітей.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02.08.2022 відкрито провадження у справі.
Заявниця в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, просила заяву задовольнити.
ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаної заяви. В судовому засіданні не заперечував, що застосовував до заявниці фізичне насильство, проте посилався на те, що діяв таким чином як реакція на поведінку заявниці та образи його матері.
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 07.07.2012 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
25.07.2022 ОСОБА_2 було виписано терміновий заборонний припис № 117708 на 10 діб із забороною наближатися до заявниці та дітей.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.
За змістом нормативного регулювання пунктів 3, 6-8 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездiяльнiсть) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. А саме:
- економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
- психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
- фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Імперативним приписом пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» встановлено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Вимогами пункту 2 частини 1 статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
У частині 2 статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків:
-заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
-усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
-обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
-заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
-заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
-заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Нормою частини 4 статті 26 вищевказаного Закону передбачається, що обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вище зазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Статтею 350-2 ЦПК України передбачено, що заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Вказаний закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
При цьому, згідно із пунктом 3 частини 1 статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Частиною 4 статті 350-6 ЦПК України передбачено, що рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Відповідно до частини 2 статті 350-8 ЦПК України про видачу або продовження обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано або продовжено обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника. Правилами пункту 10 частини 1 статті 430 ЦПК України визначено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про видачу або продовження обмежувального припису.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_2 систематично вчиняє домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_1 .
Судом встановлено безумовні факти систематичного вчинення з боку ОСОБА_2 щодо заявниці психологічного насильства. Наведені обставини мотивують високий рівень вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, в тому числі й з тяжким наслідками, такі ризики є реальними та підтверджуються доказами у справі.
Також суд бере до уваги вжиті заявницею розумні та законні заходи для її захисту та покарання винного, зокрема терміновий заборонний припис № 117708 від 25.07.2022 на 10 діб із забороною наближатися до заявниці та дітей, умов якого ОСОБА_2 не дотримався.
Обмежувальний припис залишається єдиним належним та допустимим способом захисту прав заявниці. Тимчасове обмеження прав кривдника - ОСОБА_2 з метою забезпечення безпеки постраждалої особи - ОСОБА_1 , шляхом встановлення судом обмежувального припису у порядку, визначеному Законом «Про запобігання та протидію домашньому насильству», є легітимним заходом втручання у права та свободи особи.
За таких обставин справи, суд вважає, що для забезпечення дієвого та ефективного захисту прав заявниці, задля досягнення легітимної мети необхідно застосувати обмежувальний припис, яким протягом шести місяців визначити заходи тимчасового обмеження його прав, а саме: заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 та заборонити ОСОБА_2 наближатись на визначену безпечну відстань до 500 метрів до місця проживання ОСОБА_1 . Таке обмеження прав ОСОБА_2 не буде надто обтяжливим для нього, та на думку суду, буде співрозмірним заходом до мети, яка повинна бути досягнена застосуванням такого обмежувального припису.
За правилами частини 3 статті 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи про обмеження припису відносяться на рахунок держави.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 350-1, 350-8, 352-355 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису задовольнити.
Видати обмежувальний припис терміном на шість місяців стосовно громадянина ОСОБА_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом:
- заборони ОСОБА_2 перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 ;
- заборони ОСОБА_2 наближатись на визначену безпечну відстань до 500 метрів до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи віднести на рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
- заявник - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- заінтересована особа - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Д. В. Петров