печерський районний суд міста києва
Справа № 757/10908/21-ц
"26" липня 2022 р. Печерський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді -Бусик О.Л.
при секретарі судових засідань - Трубінській І.С.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс»
третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», третя особа - державний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович - про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
У березні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс»), в якому просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, який вчинено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис у зв'язку із боргом за кредитним договором, укладеним між позивачем та ТОВ «Таліон Плюс».
11 січня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. на підставі вказаного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження №64052130.
Позивач посилалася на те, що виконавчий напис вчинено з грубим порушенням норм чинного законодавства. Так, нотаріус не переконався у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом тане перевірив наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Посилаючись на викладене, позивач просила про задоволення позову.
До позовної заяви позивач додала клопотання про витребування доказів, в якій просила витребувати у приватного нотаріуса Горая О.С. документи, які підтверджують безспірність вимог стягувача та на підставі яких було вчинено виконавчий напис.
Ухвалою судді від 04 березня 2021 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Витребувано у приватного нотаріуса Горая О.С. належним чином завірені матеріали нотаріальної справи про вчинення виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Таліон Плюс» заборгованості.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказувала на те, що Приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис у зв'язку із боргом за кредитним договором, укладеним між позивачем та ТОВ «Таліон Плюс». 11 січня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. на підставі цього виконавчого напису було відкрито виконавче провадження №64052130.
На підтвердження своїх доводів позивач додала витяг з Автоматизованої системи виконавчого провадження, в якій в результаті пошуку станом на 31 січня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться як боржник, а ТОВ Таліон Плюс» - стягувач.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
З матеріалів справи вбачається, що судові засідання призначалися неодноразово, а саме: 19 квітня 2021 року, 26 травня 2021 року, 10 серпня 2021 року, 06 жовтня 2021 року, 21 грудня 2021 року, 31 січня 2021 року, 10 лютого 2022 року, 20 квітня 2022 року, 27 червня 2022 року та 26 липня 2022 року.
Суд враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов'язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи.
Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення особи про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і захистити свої права.
За змістом ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, особа сама визначає обсяг своїх прав і обов'язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.
Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ЦПК України, відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь-кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст. ст. 7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Заяву про розгляд справи у відсутності позивача ОСОБА_1 не подавала.
Крім того, звертаючись до суду з позовом, позивач не надала доказів вчинення приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. оспорюваного нею виконавчого напису, тому суд позбавлений можливості встановити обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовної заяви на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» №11 від 17.10.2014, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна протии України» від 02.09.2010, «Смірнова протии України» від 08.11.2005, «Матіка протии Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс протии Греції» від 05.02.2004 та інші).
Як зазначено вище, позивач в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про розгляд справи, його неявка має ознаки повторності, заяви про розгляд справи у відсутності позивача до суду не надходили.
Згідно висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-24063ск15, причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ч. 3 ст. 169 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, ураховуючи, що позивач, який не з'являється в судове засідання, має право на використання передбаченого законом права на процесуальне представництво в суді.
За вищевикладених обставин суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процессуального законодавства позов підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання, яким не надано будь-яких заяв і доказів на підтвердження причин неявки, відповідно яких суд міг би з'ясувати поважність причин такої неявки, та відсутність заяви про розгляд справи у відсутності позивача.
Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 12, 13, 48, 130, 131, 223, 257, 259, 260, 261, 268, 353, 354 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів, з дня складання її повного тексту.
Суддя О.Л. Бусик