Рішення від 21.07.2022 по справі 757/54265/20-ц

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/54265/20-ц

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Вовк С. В.,

при секретарі судового засідання - Брачун О. О.,

розглянувши у відкритому судому засіданні у м. Києві у залі судових засідань цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року ТОВ «Вердикт Капітал» в особі представника Іжаковського О.В. звернувся до Печерського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що 09 липня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11180481000, за умовами якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 13 722, 00 доларів США зі сплатою 13% річних.

20 квітня 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк», яке виступає правонаступником АКІБ «УкрСиббанк», та ТОВ «Кредекс Фінанс» було укладено Договір факторингу №05/12, відповідно до якого ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кредекс Фінанс», а ТОВ «Кредекс Фінанс» набуло права вимоги за кредитним договором до позичальників та/або поручителів, в тому числі за Договором кредиту про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11180481000 від 09 липня 2007 року.

Протоколом загальних зборів ТОВ «Кредекс Фінанс» № 01/08-2018 від 01 серпня 2018 року «Про перейменування ТОВ «Кредекс Фінанс» на ТОВ «Вердикт Капітал»», ТОВ «Кредекс Фінанс» змінило назву на ТОВ «Вердикт Капітал». Таким чином, ТОВ «Вердикт Капітал наділений правом грошової вимоги до відповідача.

Банк належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти на загальну суму 13 722, 00 доларів США, а позичальником в повному обсязі не погашена заборгованість.

Отже, станом на 29.10.2020 року відповідач має заборгованість у розмірі 23 961, 62 доларів США, що за курсом НБУ станом на 29.10.2020 року становить 680 483, 65 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 10 991, 10 доларів США, що за курсом НБУ станом на 29.10.2020 року становить 312 135, 15 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 11 831, 97 доларів США, що за курсом НБУ станом на 29.10.2020 року становить 336 014, 93 грн.; залишок заборгованості по пеням і штрафам - 1 138, 55 доларів США, що за курсом НБУ станом на 29.10.2020 року становить 32 333, 57 грн.

З огляду на те, що позичальником прострочено грошове зобов'язання по поверненню кредитних коштів, отриманих на підставі Договору кредиту № 11180481000 від 09 липня 2007 року, у позичальника виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню станом на 29 жовтня 2020 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 87 392, 28 грн.

Нарахування трьох відсотків річних проведено на суму 10 991, 10 доларів США, що за курсом НБУ станом на 29.10.2020 року становить 312 135, 15 грн (сума заборгованості за кредитом (тіло кредиту)) за період із 29.10.2017 року по 29.10.2020 року і складає 28 122, 23 грн.

Також нарахована пеня за подвійною обліковою ставкою на суму 10 991, 10 доларів США, що за курсом НБУ станом на 29.10.2020 року становить 312 135, 15 грн. (сума заборгованості за кредитом (тіло кредиту)) за період із 29.10.2019 року по 29.10.2020 року і складає 59 270, 05 грн.

У зв'язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Договором кредиту № 11180481000 від 09 липня 2007 року у розмірі 87 392, 28 грн., судовий збір в розмірі 2102,00 грн. та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 15 січня 2021 відкрито провадження у вказаній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї.

З огляду на наведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Суд встановив, що 09 липня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11180481000, за умовами якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 13 722, 00 доларів США зі сплатою 13% річних.

Відповідно до п. 1.1. Договору Банк зобов'язувався надати позичальнику, а позичальник зобов'язувався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти (кредит) у сумі 13 722, 00 доларів США та сплатити плату за кредит в порядку і на умовах, зазначених Договором.

Додатком № 1 до цього Договору визначено розмір комісії, що сплачується позичальником при отриманні кредиту та протягом строку дії кредитного договору, та визначено графік платежів за кредитним договором.

Банк належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, надавши Позичальнику кредитні кошти на загальну суму 13 722, 00 доларів США.

20.04.2012 між ПАТ «УкрСиббанк», яке виступає правонаступником АКІБ «УкрСиббанк», та ТОВ «Кредекс Фінанс» було укладено Договір факторингу №05/12, відповідно до якого ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кредекс Фінанс», а ТОВ «Кредекс Фінанс» набуло права вимоги за кредитним договором до позичальників та/або поручителів, в тому числі за Договором кредиту № 11180481000 від 09 липня 2007 року.

Разом з тим, відповідно до виписки по Договору кредиту № 11180481000 від 09 липня 2007 року, за період з 09.07.2007 року по 20.04.2012 року у відповідача була наявна заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 10 991, 10 доларів США, заборгованість за відсотками - 1 841, 82 доларів США, заборгованість з пені - 1 138, 55 доларів США .

Протоколом загальних зборів ТОВ «Кредекс Фінанс» № 01/08-2018 від 01.08.2018 року «Про перейменування ТОВ «Кредекс Фінанс» на ТОВ «Вердикт Капітал»» ТОВ «Кредекс Фінанс» змінило назву на ТОВ «Вердикт Капітал».

Частинами 1, 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із наведеного слідує, що ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 11180481000, укладеним 09 липня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем - ОСОБА_1 .

За правилами ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору (ст.ст. 525, 526 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ч. 1 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, відповідач належним чином не виконував покладені на нього договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась значна заборгованість, яка станом на 29.10.2020 становить 23 961, 62 доларів США, що за курсом НБУ станом на 29.10.2020 року становить 680 483, 65 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 10 991, 10 доларів США, що за курсом НБУ станом на 29.10.2020 року становить 312 135, 15 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 11 831, 97 доларів США, що за курсом НБУ станом на 29.10.2020 року становить 336 014, 93 грн.; залишок заборгованості по пеням і штрафам - 1 138, 55 доларів США, що за курсом НБУ станом на 29.10.2020 року становить 32 333, 57 грн.

Окрім цього, позивачем надано розрахунок 3% річних у розмірі 28 122, 23 грн., та розрахунок пені у розмірі 59 270, 05 грн.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18 та від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц.

Окрім того, відповідач не надав доказів на спростування відображеної у розрахунку заборгованості перед позивачем.

За правилами ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору (ст.ст. 525, 526 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ч. 1 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, з урахуванням відсутності заперечень відповідача, суд приходить до висновку, що права позивача порушенні, а тому вимоги позову про стягнення заборгованості у розмірі 87 392, 28 грн. підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн., суд приходить до наступного.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ «Вердикт Капітал» та Адвокатським об'єднанням «Вердикт» укладено договір про надання правової допомоги № 21-12/2019 від 21.12.2019 року.

Відповідно до заявки на надання юридичних послуг № 87 від 04.10.2020 року за договором про надання правової допомоги № 21-12/2019 від 21.12.2019 року сторони погодили надання юридичних послуг загальною вартістю 20000,00 грн. Сторони за договором про надання правової допомоги № 21-12/2019 від 21.12.2019 року підписали акт № 8 від 16.10.2020 року про надання юридичної допомоги.

Із вказаних документів вбачається, що сукупний розмір витрат на правову допомогу становить 20 000,00 грн.

Поряд із цим, згідно платіжного доручення № 154600002 від 19.10.2020 ТОВ «Вердикт Капітал» перерахувало на рахунок Адвокатського об'єднання «Вердикт» грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн. за надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги № 21-12/2019 від 21.12.2019 року.

Таким чином стороною позивача подано суперечливі докази щодо реальної суми понесених витрат на правову допомогу.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення судових витрат по сплаті витрат на професійну правничу допомогу адвоката не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись, ст. ст. 526, 530, 536, 610-612, 614-615, 625, 1048-1050, 1054, 1057 ЦК України, ст. ст. 81, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б; код ЄДРПОУ 36799749) заборгованість за кредитним договором № 11180481000 від 09 липня 2007 року у розмірі 87 392, 28 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б; код ЄДРПОУ 36799749) судовий збір у розмірі 2 102, 00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С. В. Вовк

Попередній документ
105567421
Наступний документ
105567423
Інформація про рішення:
№ рішення: 105567422
№ справи: 757/54265/20-ц
Дата рішення: 21.07.2022
Дата публікації: 05.08.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (08.12.2020)
Дата надходження: 08.12.2020
Предмет позову: про стягнення боргу за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу