Справа №:755/4191/22
Провадження №: 1-кс/755/1206/22
"27" липня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42022102040000010 від 21.01.2022 року, -
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
адвоката ОСОБА_3 ,
Адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з вказаною скаргою, яка мотивована тим, що в рамках кримінального провадження № 42022102040000010 від 21.01.2022 року, під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , 02.06.2022 року вилучений мобільний телефон Аррle ІМЕІ НОМЕР_1 , на який до цього часу не накладено арешт, а отже він є тимчасово вилученим майном, яке не повернуто власнику, тому просить повернути тимчасово вилучене майно.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримала скаргу та просила її задовольнити.
Прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Києва просив відмовити у задоволенні скарги.
Слідчий суддя, вислухавши доводи сторін та дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного.
У відповідності до положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
У силу ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача яка полягає у неповернені тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.
Статтею169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Як вбачається з матеріалів скарги, 02.06.2022 року прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , вилучений мобільний телефон Аррle ІМЕІ НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 . З клопотанням про накладення арешту на вказаний мобільний телефон прокурор не звертався.
Згідно зі ч. 3 ст. 174 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
У ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
У силу положень кримінального процесуального законодавства України на учасників судового процесу покладається обов'язок щодо доведення правомірності своїх дій, а тому слідчий суддя оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження права власності з метою запобігання порушення справедливого балансу між інтересами власника майна, гарантованими йому законом і завданням цього кримінального провадження, вважає, що вилучений мобільний телефон Аррle ІМЕІ НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , має статус тимчасово вилученого майна, а тому підлягає поверненню власнику.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42022102040000010 від 21.01.2022 року, - задовольнити.
Зобов'язати прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , або іншого прокурора з числа групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42022102040000010 від 21.01.2022 року, повернути ОСОБА_4 мобільний телефон Аррle ІМЕІ НОМЕР_1 , вилучений 02.06.2022 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя