Номер провадження 2/754/4062/22
Справа №754/4740/22
Іменем України
04 серпня 2022 року м. Київ, Деснянський районний суд міста Києва, суддя: Грегуль О.В., секретар судового засідання: Гончаренко М.М., справа № 754/4740/22
ОСОБА_1 - позивач
ОСОБА_2 - відповідач
Вимоги позивача: стягнення коштів
Позивач звернувся до суду з позовом і посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань за позикою, просить стягнути з відповідача за розпискою від 19.03.2020: 65823,52 грн. - позики та 3500,36 грн. - три проценти річних від простроченої суми за період з 02.09.2020 по 19.06.2022, а також 992,40 грн. - судового збору.
У судовому засіданні позивач позов підтримав та не заперечував проти розгляду справи по суті за відсутності відповідача.
Відповідач у судове засідання не з'явився і доказів про поважність причин своєї неявки суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема, поштою та SMS, яке доставлено відповідачу 29.06.2022 в 14:59:00, що підтверджується довідкою про доставку СМС.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, 1. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. 2. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Заяв/клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача до суду не надходило.
З урахуванням викладеного і ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності відповідача.
Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд у судовому засіданні встановив наступне.
Відповідно оригіналу наданої позивачем розписки від 19.03.2020, відповідач отримав від позивача: 2250 доларів США і які зобов'язався повернути не пізніше 01.09.2020.
Як вказує позивач, відповідач не повернув позичених коштів, а тому, просить стягнути з відповідача в гривневому еквіваленті суму позики та три проценти річних виходячи з наступного розрахунку. Зокрема, станом на 10.06.2022 за визначеним НБУ курсом 100 доларів США = 2925,49 грн., а 1 долар США = 29,2549 грн..
29,2549 грн. х 2250 доларів США = 65823,525 грн., суму: 65823,525 грн. позивач з власної ініціативи округлив до 65823,52 грн., що з урахуванням вимог ст. 13 ЦПК України, є виключним правом позивача.
За період з 02.09.2020 по 19.06.2022 три проценти річних від 65823,52 грн., становлять: 3500,36 грн.
Згідно ст. ст. 625, 1046, 1047, 1048 ч. 1, 1049 ч. 1, 1050, 1051 ЦК України, 1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. 2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. 1. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. 2. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. 1. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. 1. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. 1. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. 2. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. 1. Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
Будь-яких конкретних правових доказів про повне або часткове спростування позовних вимог або доказів того, що договір позики був укладений ним під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості його представника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини, відповідач суду не надав і судом таких доказів не здобуто.
Зазначене дає правові підстави для висновку, що відповідачем по відношенню до позивача порушені вищевказані норми права.
За таких обставин, позов задовольняється.
Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 141 ЦПК України, 1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суду не надано доказів про звільнення відповідача від сплати судових витрат.
При поданні позову позивач двома платежами сплатив: 908 грн. - судового збору по квитанції 0.0.2085920345.1 від 13.04.2021 та 84,40 грн. - судового збору по квитанції 0.0.2511658509.1 від 10.06.2022.
908 +84,40 = 992,40 грн..
Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ): 65823,52 грн. - позики, 3500,36 грн. - три проценти річних від простроченої суми та 992,40 грн. - судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.