04.08.2022
єдиний унікальний номер справи 542/1091/20
номер провадження 1-кп/531/15/22
01 серпня 2022 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт кримінального провадження внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.06.2019 року за №12019170000000242 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Велика Рудка, Диканського району, Полтавської області, українця, громадянина України, стрільця військової частини № НОМЕР_1 , з середньою-спеціальною освітою, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, -
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він 24.06.2019 року близько 21 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, поблизу магазину «Орчик» по АДРЕСА_2 , на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, які виникли у ході словесної перепалки з потерпілим ОСОБА_6 , умисно наніс потерпілому не менше двох ударів руками стиснутими в кулак в обличчя, не менше 5-ти ударів у ділянку верхніх кінцівок та не менше двох ударів правою ногою взутою у взуття у ділянку нижніх кінцівок (стегон), від чого потерпілий ОСОБА_6 , згідно висновку судово-медичної експертизи отримав тілесні ушкодження, а саме: закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, закритої рани на слизовій нижньої губи, по синцю на нижній губі ліворуч та підборідді праворуч, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, та по синцю на зовнішній поверхні правого та лівого стегна, синця овальної форми на зовнішній поверхні лівого плеча, 3-х синців на внутрішній поверхні правого передпліччя в нижній третині та зовнішній поверхні правої кисті, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
За викладених вище обставин ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, оскільки він вчинив умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
01.08.2022 року обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з закінченням строків давності. Проти задоволення клопотання потерпілого про стягнення витрат за надання правової допомоги заперечував.
Захисник обвинуваченого клопотання про закриття провадження підтримав, але заперечував проти задоволення клопотання про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого процесуальних витрат, пов'язаних із наданням правої допомоги, оскільки ст.124 КПК України передбачено, що такі витрати несе потерпілий.
Потерпілий ОСОБА_6 та його представник щодо вирішення питання про закриття провадження у справі у зв'язку з закінченням строків давності, покладалися на розсуд суду. Потерпілий заявив клопотання про відшкодування понесених ним витрат у зв'язку з наданням правової допомоги у сумі 30 000 грн., яке також просив задовольнити і його представник.
Прокурор вважав, що є достатні правові підстави для закриття провадження у справі у зв'язку з закінченням строків, щодо вирішення питання про стягнення витрат за правову допомогу покладався на розсуд суду.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
У відповідності до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відбулося 24.06.2019 року. Органом досудового розслідування дії обвинуваченого кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України.
На підтвердження пред'явленого обвинувачення прокурором надано у судовому засіданні та досліджено судом наступні матеріали:
- витяг з ЄРДР №12019170000000242 від 25.06.2019 року;
- рапорт слідчого СУГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 від 27.06.2019 року про виявлення кримінального правопорушення;
- протокол про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 25.06.2019 року;
- рапорт старшого ОУ в ОВС відділу ПУ ДВБ НП України ОСОБА_9 від 25.06.2019 року;
- рапорт про отримання та реєстрацію заяви від 24.06.2019 року;
- рапорт т.в.о.начальника СП Карлівського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_10 від 24.06.2019 року;
- протокол огляду місця події від 25.06.2019 року;
- медичний висновок на встановлення стану сп'яніння ОСОБА_6 від 24.06.2019 року;
- протокол про проведення слідчого експерименту від 25.06.2019 року за участю потерпілого ОСОБА_6 ;
- протокол огляду відеозапису від 26.06.2019 року;
- наказ ГУ НП в Полтавській області №7 о/с від 09.01.2018 року по особовому складу про призначення ОСОБА_6 на посаду заступника начальника Карлівського відділу поліції;
- службова характеристика ОСОБА_6 від 02.07.2019 року;
- посадова інструкція заступника начальника Карлівського ВП ГУНП в Полтавській області - начальника слідчого відділення, затверджена наказом №5 від 04.01.2019 року;
- висновок службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень заступником начальника Карлівського ВП ГУНП від 15.07.2019 року;
- протокол проведення слідчого експерименту від 26.06.2019 року за участю свідка ОСОБА_11 ;
- протокол огляду відеозапису від 26.06.2019 року за участю свідка ОСОБА_11 ;
- протокол проведення слідчого експерименту від 25.06.2019 року за участю свідка ОСОБА_12 ;
- протокол огляду відеозапису від 26.06.2019 року за участю свідка ОСОБА_12 ;
- протокол проведення слідчого експерименту від 26.06.2019 року за участю свідка ОСОБА_13 ;
- протокол огляду відеозапису від 26.06.2019 року за участю свідка ОСОБА_13 ;
- протокол проведення слідчого експерименту від 25.06.2017 року за участю свідка ОСОБА_14 ;
- протокол огляду відеозапису від 26.06.2019 року за участю свідка ОСОБА_14 ;
- протокол проведення слідчого експерименту від 26.06.2019 року за участю свідка ОСОБА_15 ;
- протокол огляду відеозапису від 26.06.2019 року за участю свідка ОСОБА_15 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 26.06.2019 року;
- протокол проведення слідчого експерименту від 26.06.2019 року за участю свідка ОСОБА_16 ;
- протокол огляду відеозапису від 29.06.2019 року за участю свідка ОСОБА_16 ;
- висновок експерта №68 судово-медичної експертизи ОСОБА_6 від 27.06.2019 року;
- висновок експерта №81 додаткової експертизи по відтворенню судово-медичної експертизи ОСОБА_6 від 08.07.2019 року;
- висновок експерта №№73, 76, 77, 78, 79, 80 додаткової експертизи по відтворенню судово-медичної експертизи ОСОБА_6 від 09.07.2019 року;
- копія книги нарядів Карлівського ВП ГУНП в Полтавській області №2 з 11.04.2019 року по 19.07.2019 року;
- постанова про перекваліфікацію злочину у кримінальному провадження від 19.03.2020 року;
- повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 25.03.2020 року;
- повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 07.09.2020 року;
- вимога УІАП ГУНП в Полтавській області від 27.06.2019 року щодо відсутності судимості ОСОБА_4 ;
- додаток 2 до постанови Карлівської міської виборчої комісії Карлівського району Полтавської області від 20.11.2015 року №81 «Список зареєстрованих депутатів Карлівської міської ради»;
- характеристика виконавчого комітету Карлівської міської ради №86 від 26.06.2019 року на ОСОБА_4 ;
- довідка виконавчого комітету Карлівської міської ради №3267 від 26.06.2019 року про склад сім'ї ОСОБА_4 ;
- довідки КНП «Карлівська центральна районна лікарня ім.Л.В.Радевича» №631 від 10.07.2019 року, №586 від 26.06.2019 року та №699 від 30.07.2019 року щодо ОСОБА_4 ;
- припис ІНФОРМАЦІЯ_2 №7/2/22/684 від 27.08.2019 року;
- витяг із наказу ТВО командира військової частини НОМЕР_2 №266 від 18.12.2019 року щодо ОСОБА_4 ;
- витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_3 №313 від 19.12.2019 року відносно ОСОБА_4 ;
- контракт ОСОБА_4 про проходження громадянами України військової служби в ЗСУ від 28.08.2019 року;
- службова характеристика ОСОБА_4 від 25.03.2020 року;
- довідка ІНФОРМАЦІЯ_2 №2/39 від 15.01.2020 року щодо ОСОБА_4 ;
- характеристика ОСОБА_4 виконавчого комітету Карлівської міської ради №52 від 14.04.2020 року;
- характеристика ОСОБА_4 №165 від 14.04.2020 року КП «Карлівка Новатор».
У процесі розгляду справи допитані свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,, ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 .
Санкція ч. 2 ст. 125 КК України передбачає покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
У відповідності до положень ст. 12 КК України вказане кримінальне правопорушення відносяться до категорії кримінальних проступків.
Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення злочину і до набрання вироком законної сили минуло: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 288 КПК України, кримінальне провадження закривається ухвалою суду у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Отже, у випадку встановлення підстав, передбачених п.п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 цього кодексу, суд зобов'язаний безумовно закрити провадження у справі.
Згідно з абз. 1, 2 п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених КК України у порядку, встановленому КПК України. Закриття кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, та за наявності визначених у законі правових підстав, вичерпний перелік яких наведено у ч. 1 ст. 44 КК України, а саме: у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування.
Як вбачається з абз. 2 п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Оскільки із дня вчинення інкримінованого ОСОБА_4 правопорушення - 24.06.2019 року минуло понад 3 роки, обвинувачений протягом цього періоду не ухилявсь від слідства або суду, не вчинив нового кримінального правопорушення, є особою раніше не судимою, а тому він може бути звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України.
Так як, закон не пов'язує можливість застосування правил ч. 1 ст. 49 КК України із визнанням особою вини, обов'язковою передумовою для закриття кримінального провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.
На підставі вище викладеного, суд приходить до переконання про необхідність задоволення заяви обвинуваченого та звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження щодо нього за ч.2 ст. 125 КК України.
Потерпілий ОСОБА_6 просить стягнути з ОСОБА_4 на його користь судові витрати на правову допомогу.
В силу п.1 ч.1 ст.118 КПК України, до процесуальних витрат належать і витрати на правову допомогу.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 120 КПК України, витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.
За змістом ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України, суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Така позиція цілком узгоджується з правовим висновком ВП ВС, висловленим у Постанові від 17.06.2020 року у справі №598/1781/17, в якому зазначено, що КПК України не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат, у тому числі витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
На підтвердження відповідності понесених потерпілою стороною витрат, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги надано: копію договору №01/04-19 про представництво інтересів потерпілого в кримінальному провадженні від 25.06.2019 року; акт прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за договором №01/04-19 від 25.06.2019 року від 22.06.2020 року; детальний опис (станом на 22.06.2020 року) на виконання договору; копію договору №01/12-20 про представництво інтересів потерпілого в кримінальному провадженні від 25.09.2020 року; детальний опис (станом на 01.08.2022 року) на виконання договору від 25.09.2020 року; акт прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за договором №01/12-20 від 25.09.2020 року; квитанція №4 від 25.06.2019 року про отримання від ОСОБА_6 коштів на виконання договору про представництво потерпілого в кримінальному провадженні у сумі 15 000 грн.; квитанція №17 від 25.09.2020 року про отримання від ОСОБА_6 в рахунок виконання договору щодо представництва потерпілого в суді в сумі 15 000 грн.
З урахуванням вищевикладеного та вимог діючого законодавства суд приходить до висновку, що наявність підстав для задоволення клопотання потерпілого ОСОБА_6 про стягнення на його користь витрат на правову допомогу на суму 30 000 грн.
Керуючись ст.124, п. 1 ч. 2 ст. 284, 350, 372 КПК України, ч. 1 ст. 49 КК України, суд,-
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 , на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження - закрити.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 понесені ним витрати на правову допомогу у сумі 30 000 грн.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів із дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1