Сквирський районний суд Київської області
Справа № 2-н-60/2009
Провадження № 6/376/13/2022
"04" серпня 2022 р. Сквирський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді: Батовріної І.Г.,
за участю секретаря судового засідання: Борисевич Д.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сквирі Київської області заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну стягувача,
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду із заявою про заміну стягувача у судовому наказі, виданому Сквирським районним судом Київської області у справі №2н-60/09 за заявою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №СL23308 від 06.03.2008.
В обґрунтування заяви посилаються на те, що судовим наказом від 03.07.2009 було задоволено заяву АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, стягнуто з відповідача заборгованість за кредитним договором №СL23308 від 06.03.2008.
30.04.2021 між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ « Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №30/04/21/ФК2, згідно якого відбулося переуступлення прав вимог за рядом кредитних договорів, в тому числі за кредитним договором відповідача.
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зазначає, що згідно положень ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
У зв'язку з вибуттям однієї стягувача в цивільній справі, просили вирішити питання про заміну стягувача АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», оскільки до нового кредитора за договором переходять і права стягувача.
Представник заявника - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» одночасно з поданою заявою просив проводити судові засідання без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомили.
У зв'язку з чим, суд постановив здійснювати розгляд заяви за відсутності всіх осіб, які беруть участь у розгляді справи та повідомлені про час та місце розгляду заяви, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 442 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду заяви без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява про заміну стягувача у виконавчих листах не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
У разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника, усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив (ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п.1 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»).
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документу, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. До відкриття виконавчого провадження ця особа є стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення, а тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі і до відкриття виконавчого провадження.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, провадження №14-197 цс 21 дійшла висновку про те, що враховуючи завдання виконавчого провадження, як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, провадження №14-197 цс 21 зазначила, що стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу має встановлені строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки, якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (п.2 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», п.1 ч.2 ст. 26 Закону №606-Х1У), Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу спливає одночасно із строком пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того, чи закінчився встановлений строк пред'явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання який не був поновлений судом, матиме можливість штучно збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнути законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого часу. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права».
Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, зокрема після закінчення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, порушує принцип юридичної визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права».
Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Згідно ч.5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Заява ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну стягувача у судовому наказі не містить будь-яких даних про наявність відкритого виконавчого провадження або про його закриття чи завершення, а також даних про отримання судового наказу та його місце знаходження, або даних про строки пред'явлення судового наказу до виконання. Копія судового наказу взагалі не додана до матеріалів заяви.
У зв'язку з чим суд, з врахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, позбавлений можливості визначитись щодо такого чи відбувається заміна стягувача у відкритому виконавчому провадженні, чи поза межами виконавчого провадження, а так само чи подання заяви про заміну стягувача здійснюється в межах строків пред'явлення виконавчих листів до виконання, чи поза межами таких строків, і тому в задоволенні заяви слід відмовити, за недоведеністю.
На підставі викладеного ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 55, 442 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» » про заміну стягувача - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя І.Г.Батовріна