Справа № 376/402/22
Провадження № 2/288/241/22
02 серпня 2022 року смт. Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Рудник М. І.,
за участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, в якій вказує, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 (далі - відповідач).
Шлюб зареєстровано 11 грудня 2021 року Сквирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 91. В зв'язку з чим позивач змінила своє прізвище « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».
Спільне життя з відповідачем не склалось, тому що у них різні погляди на сімейне життя та обов'язки, відсутнє взаєморозуміння та повага один до одного. На підставі чого відбувались сварки, які поступово призвели до того, що вони стали зовсім чужими людьми, подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе.
Подружні відносини між сторонами припинені з 19 січня 2022 року, з цього часу спільне господарство не ведеться, спору про спільне майно немає.
Позивач не має можливості розірвати шлюб через органи РАЦС, через те, що відповідач ухиляється від відвідування органу РАЦС.
Позивач просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 та після розірвання шлюбу змінити своє прізвище на дошлюбне « ОСОБА_3 ».
Ухвалою суду від 02 червня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі з викликом (повідомленням) сторін та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та подання письмових доказів щодо заперечення проти позову.
Позивач в судове засідання не з'явилась, 14 червня 2022 року через канцелярію суду надала заяву в якій просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує, судові витрати покладає на себе, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідач в судові засідання 16 червня 2022 року та 02 серпня 2022 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до пункту 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, що підтверджується повідомленнями «Укрпошти» про вручення поштового відправлення, які він отримав особисто 09 червня 2022 року та 25 червня 2022 року, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно пункту 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до Судового виклику № 288/402/22/6033/2022 від 17 червня 2022 року розміщеного на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, відповідач ОСОБА_2 повідомлений про судове засідання, яке відбудеться 02 серпня 2022 року.
Частиною 11 статті 128 ЦПК України, визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно частини 4 статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з статтями 274-279 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи та враховуючи, що сторони не підтримують подружні стосунки і не бажають миритися, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 11 грудня 2021 року Сквирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис № 91, після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини змінилось на « ОСОБА_4 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
За визначенням ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Аналогічне положення закріплено в ст. 24 Сімейного кодексу України.
Відповідно до частини другої статті 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 24 Сімейного Кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя /стаття 110 СК України/. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до статті 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Частиною другою статті 114 Сімейного Кодексу України встановлено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно з частиною третьою статті 115 Сімейного Кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Зазначені обставини у їх системному зв'язку свідчать, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім'ї є неможливим, подальше спільне життя подружжя буде суперечити їхнім інтересам, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач просила залишити судові витрати за нею, а тому суд при ухваленні рішення не здійснює їх розподіл.
Керуючись статтями 24, 104, 105, 110, 112 - 115 СК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 211, 223, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб зареєстрований 11 грудня 2021 року Сквирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 91, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.
Після державної реєстрації розірвання шлюбу прізвище дружини змінити на дошлюбне прізвище - « ОСОБА_3 ».
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду М. І. Рудник