Справа № 283/880/22
провадження №2/283/309/2022
02 серпня 2022 року Малинський районний суд Житомирської області у складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з секретарем судового засідання Селіною А.І. розглянувши в місті Малині в залі суду цивільну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини та на своє утримання,
Стислий виклад позицій сторін.
26.05.2022 ОСОБА_1 звернулася до Малинського районного суду Житомирської області з позовною заявою про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, своє утримання, в обґрунтування якої зазначила, що 19.09.2020 Малинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) зареєстровано шлюб між нею та відповідачем. Від даного шлюбу у сторін народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На час звернення до суду спільний побут та господарство сторони не ведуть, як сім'я не проживають. Подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим. До подання позову до суду добровільно про сплату аліментів з відповідачем домовитися не вдалося. Разом з цим, відповідач працевлаштований в ПрАТ «Пинязевицький кар'єр», отримує щомісяця заробітну плату в розмір 12000 грн., інших дітей чи непрацездатних батьків на утриманні не має.
Позивач на даний час не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною та отримує допомогу до досягнення дитиною трирічного віку в розмірі 860 грн., інших доходів не має.
Вимогами позову ОСОБА_1 просить суд розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, залишивши їй прізвище набуте у шлюбі; за спільною згодою сторін дитину залишити проживати з нею; стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для дитини відповідного віку; стягнути з відповідача аліменти на утримання позивача в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно; стягнути з відповідача на користь позивача судові витратив розмірі 992,40 грн.
Відповідач ОСОБА_2 згідно поданого до суду відзиву на позов від 17.06.2022, зазначив, що позовну вимогу щодо розірвання шлюбу визнає, однак відносно стягнення аліментів заперечує. В обґрунтування відзиву зазначив, що дитина періодично проживає як з матір'ю так і з батьком. ОСОБА_2 працює в ПрАТ «Пинязевицький кар'єр» на посаді електрослюсаря. З його заробітної плати щомісячно відраховуються кошти за виконавчим листом в рахунок відшкодування шкоди. З початку повномасштабних воєнних дій на території України підприємство припинило діяльність до закінчення війни, а тому на даний час він заробітної плати не отримував. А тому, стягнення з нього аліментів може поставити відповідача та його батьків у скрутне матеріальне становище. Позивачка отримує допомогу на дитину, а тому має дохід. Згідно відзиву, відповідач просить відмовити у задоволенні позовної вимоги про стягнення з нього аліментів на утримання позивача до досягнення дитиною 3-річного віку.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засідання пояснила, з моменту подання відзиву відповідачем, він перестав спілкуватися з нею та дитиною. В телефонному режимі повідомив, що працює в м. Дніпро неофіційно і позивач жодних аліментів від нього не отримає. Твердження ОСОБА_2 про те, що на його утриманні є батьки пенсіонери не відповідають дійсності, оскільки вони хоч і отримують пенсії, але також працюють. Відповідач повинен допомагати своєму сину не залежно від того є його батьки пенсіонерами чи ні. ОСОБА_1 вимоги позову підтримала повністю та просила його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні 13.06.2022 просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з необхідністю підготовки. Однак, 02.08.2022 в судове засідання не з'явився, про час та місце якого був повідомлений особисто, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з'ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, всі обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Встановлено, що 19 вересня 2020 року Малинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис №80 (а.с.10). Після державної реєстрації шлюбу прізвище позивача змінилося з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».
Від даного шлюбу сторони мають спільну дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 (а.с.11).
Відповідно до довідок виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області №1722 від 21.12.2020, №1442 від 30.10.2020, ОСОБА_3 , 2020 року народження, та ОСОБА_1 , 1996 року народження, зареєстровані в АДРЕСА_1 (а.с.7-8).
На даний час шлюб носить формальний характер, оскільки сторони припинили сімейно-шлюбні відносини і примирення між ними стало неможливим.
Відповідачем на підтвердження обставин, викладених у відзиві на позов, до суду надано пенсійне посвідчення серії НОМЕР_3 його батька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсійне посвідчення серії НОМЕР_4 його матері ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.23-24).
Згідно довідки №267 від 16.06.2022 за підписом депутата Малинської міської ради Костюченко Л. та головного спеціаліста міської ради Яшиної С., ОСОБА_2 постійно займається вихованням сина, який доволі частко перебуває зі своїм батьком; працює електрослюсарем в ПрАТ «Пинязевицький кар'єр», однак у зв'язку з воєнними діями підприємство не здійснює діяльності; по мірі можливості продовжує утримувати свого сина (а.с.25).
Довідкою про доходи за №7 від 08.06.2022 підтверджено, що ОСОБА_2 з 18.03.2020 займає посаду електрослюсара в ПрАТ «Пинязевицький кар'єр»; з 24.03.2022 та до закінчення дії воєнного стану в Україні дію трудового договору з ОСОБА_2 призупинено (а.с.26).
Мотиви та застосовані норми права.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
А тому, кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин згідно зі ст. 56 Сімейного кодексу України.
За змістом ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно із положеннями п.10 постанови Пленуму Верховного Суду №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно ч.2 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягаючи на розірванні шлюбу, оскільки фактично сімейні стосунки припинені.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.
Таким чином, сім'я фактично розпалася і збережена бути не може, стосунки, які існують між сторонами, виключають можливість збереження сім'ї, подальше перебування в шлюбі буде суперечити інтересам сторін, а тому шлюб необхідно розірвати.
Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або встановити своє дошлюбне прізвище. За таких обставин, враховуючи відповідне клопотання позивача, суд вважає за необхідне залишити їй прізвище, набуте у шлюбі « ОСОБА_9 ».
Відповідно до ст.160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків; місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Враховуючи, що дитина проживає з позивачем, а також відсутні заперечення відповідача з даного приводу, суд вважає за необхідне визначити місцем проживання малолітнього ОСОБА_3 , 2020 року народження - місце проживання його матері ОСОБА_1 .
Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 року, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно положень статей 141, 180-182 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.17 постанови Пленуму Верховного Суду №3 від 05.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків разом з яким проживає дитина.
Враховуючи спільний обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття, визначений ст. 180 СК України, всі перелічені в сукупності обставини дають підстави для покладення на ОСОБА_2 обов'язку сплачувати аліменти в розмірі 1/4 заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно ст.84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
Отже, аналіз даних положень сімейного законодавства України передбачає право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині -матері незалежно від цієї обставини.
Як було встановлено судом, відповідач є батьком малолітнього сина, який мешкає разом з матір'ю, позивачка не працює, так як перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отже вона потребує матеріальної допомоги, що у свою чергу є обов'язком ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 84 СК України.
Суд критично оцінює довідку №267 від 16.06.2022 за підписом депутата Малинської міської ради Костюченко Л. та головного спеціаліста міської ради Яшиної С., надану відповідачем, так як вона складена виключно зі слів ОСОБА_2 і може відображати реальних обставин життя сторін.
Відповідачем не надано суду доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення його від обов'язку утримувати дружину. Доводи відповідача щодо перебування на його утриманні батьків, суд сприймає критично, оскільки доказів на підтвердження вищенаведених обставин він суду не надав, а наявність у них пенсійних посвідчень не підтверджує того, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 потребують матеріальної допомоги на своє утримання і відповідач таку допомогу надає.
Суд вважає, що наявні всі підстави для покладення на відповідача обов'язку сплачувати аліменти в розмірі 1/10 частки заробітку (доходу) на утримання позивача до досягнення дитиною трирічного віку.
У відповідності до ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів на утримання дітей в розмірі місячного стягнення підлягає негайному виконанню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн. за позовну вимогу, яка стосується стягнення аліментів, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». Також, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 992,40 грн., пов'язаний з оплатою ОСОБА_1 судового збору за позовну вимогу про розірвання шлюбу.
Керуючись ст. 80, 84, 105, 110, 182, 184 СК України, ст. 81, 141, 263-265, 279, 430 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_12 , зареєстрований 19 вересня 2020 року Малинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис № 80- розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачу залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_6 ».
Дитину: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 залишити проживати разом з матір'ю.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5
аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6
на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі ј частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 травня 2022 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5
на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 аліменти на її утримання як матері дитини в розмірі 1/10 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 26 травня 2022 року і до досягнення дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 трьох років, тобто - до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 сплачений нею судовий збір в сумі 992,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 на користь держави судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено 04 серпня 2022 року.
Суддя