Справа № 307/1691/22
Провадження № 2-а/309/29/22
21 липня 2022 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Довжанин М.М.
при секретарі Томищ Б.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
22.06.2022 року до Хустського районного суду Закарпатської області надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатські області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО №4819776 від 25.09.2021 року. Крім того, позивач зазначає, що оскаржувану постанову він отримав поштовим відправленням 21.10.2021 року, тобто вважає, що строк оскарження ним не пропущений, а вразі пропуску строку на подання даної позовної заяви просить його поновити.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 27.06.2022 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Позивач в судове засідання 21.07.2022 року не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду невідомі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Разом із тим подав відзив, відповідно до якого зазначив, що позовна заява є безпідставною та такою, що не ґрунтується на належних доказах
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд приходить наступного висновку.
Згідно частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов'язана з певним часовим проміжком, протягом якого така особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку. В той же час, у випадку звернення до суду поза межами такого строку, до неї підлягають застосуванню відповідні правові наслідки встановлені законом, в даному випадку ст. 123 КАС України.
Оцінюючи поважність наведених позивачем причин, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, строк звернення до суду необхідно обраховувати саме з моменту, коли позивач дізнався (повинен був дізнатися) про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не з моменту коли особа змінила своє суб'єктивне ставлення до рішення суб'єкта владних повноважень.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративногосудочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Слід зазначити, що КАС України передбачає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржена постанова була складена 25.09.2021 року та отримана позивачем, як зазначає останній, 21.10.2021 року.
З адміністративним позовом про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності позивач звернувся спочатку до Тячівського районного суду, однак дати звернення до суду позивач не зазначає, а лише посилається на рішення Тячівського районного суду від 10.05.2022 року, яким йому відмовлено у задоволенні позову, та яке він отримав 20.05.2022 року. 31 травня 2022 року він повторно звертається до Тячівського районного суду з даним позовом однак вже до іншого відповідача і ухвалою суду від 01 червня 2022 року справу було передано до Хустського районного суду для розгляду по підсудності.
Як зазначає позивач у позові Тячівський районний суд своїм рішенням від 10.05.2022 року роз'яснив йому право повторно звернутися до суду до належного відповідача. Зі змісту ж рішення Тячівського районного суду вбачається, що дійсно позивачу було роз'яснено право повторного звернення до суду з позовом за захистом своїх прав, свобод та інтересів до належного відповідача, однак також було вказано, що такий позов повинен бути поданий у встановлений законом строк та спосіб, що позивачем зроблено не було. Таким чином, суд констатує, що позивач звернувся до суду з позовом про скасування оскаржуваної постанови з порушенням строку звернення до суду, а підстави поважності причин пропуску строку звернення до суду, вказані позивачем у позовній заяві про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд визнає неповажними. Зокрема, твердження позивача про первинне оскарження ним постанови про адміністративне правопорушення в межах десятиденного строку з моменту отримання її копії, не доводиться жодним доказом доданим ним до матеріалів справи, а посилання на те, що закон не передбачає обмежень якимось строками його повторне звернення з позовом до належного відповідача є голослівним та не обґрунтованим з посиланням на норму закону.
Згідно ч. 2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч. 1 ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою своєчасного виконання учасниками адміністративного судочинства передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивачем пропущеного строку звернення до адміністративного суду, а тому в силу ч. 3 ст. 123 КАС України позов підлягає залишенню без розгляду.
Згідно пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду, доказів поважності причин його пропуску позивачем не надано, відтак позов підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст.123, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд -
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО №4819776 від 25.09.2021 року - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Хустського
районного суду: Довжанин М.М.