Справа № 308/968/22
04 серпня 2022 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засіданні ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
та його захисника ОСОБА_5 ,
перекладача ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді обвинувальний акт із угодою про визнання винуватості від 21.01.2022 року у кримінальному провадженні №1-кп/308/64/22 (справа №308/968/22), внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071170000032 від 11.01.2022, про обвинувачення, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. В. Добронь, Ужгородського району, Закарпатської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, -
10 січня 2021 року близько 17 годині 20 хвилин по вулиці Ференца Ракоці, будинок 22, що в селі Велика Добронь, Ужгородського району, Закарпатської області, у зв'язку з порушенням пп. «а» п. 2.10, п. 23.1 Правил дорожнього руху Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (надалі-Правила дорожнього руху), керуючись п. 1 ч .І ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», та з метою притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, екіпажем сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, а саме начальником СРПП ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області майором поліції ОСОБА_7 та старшим інспектором СРПП ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 проводився розгляд адміністративної справи по факту дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_4 , що мало місце 04.01.2022 близько 11 години 40 хвилин, біля ресторану «Стінг», що знаходиться в селі Велика Добронь, Ужгородського району під час буксирування останнім на мотоблокові транспортного засобу марки «ВАЗ 21063», номерний знак НОМЕР_1 , під час чого ОСОБА_4 було здійснено наїзд на пішохода ОСОБА_9 , після чого ОСОБА_4 покинув місце дорожньо-транспортної пригоди.
Через деякий час, близько 17 години 23 хвилин, ОСОБА_4 знаходячись по вулиці Ференца Ракоці, біля будинок 22, що в селі Велика Добронь, Ужгородського району, Закарпатської області, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою уникнення відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП (залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні) та статтею 124 КУпАП (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна), розраховуючи на можливість не складання ОСОБА_8 щодо нього постанови про адміністративне правопорушення, тобто на невчинення дії з використанням влади, реалізовуючи раптово виниклий намір, спрямований на надання неправомірної вигоди, під час розмови поклав у праву кишеню куртки форменого одягу начальника СРПП ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_7 , одну купюру номіналом 100 (сто) євро з серійним номером ХО 9899322347, тобто неправомірну вигоду, достовірно розуміючи, що ОСОБА_7 є службовою особою Національної поліції України, яка відповідно до чинного законодавства та посадової інструкції наділена повноваженнями з безпосереднього складання щодо неї постанови про адміністративне правопорушення.
Згодом ОСОБА_7 відмовився від отримання згаданих грошових коштів та згідно з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» проінформував про подію, що мала місце, через гарячу лінію «102» органи Національної поліції України.
Такими діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 369 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення службовою особою в інтересах третіх осіб, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.
Угода про визнання винуватості від 21.01.2022 року була укладена між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваним ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 .
При укладанні угоди сторонами враховано такі обставини:
-у досудовому розслідуванні підозрюваний визнав винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, надав правдиві покази, які є істотними для дослідження всіх обставин скоєння вказаного кримінального провадження, а також щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення;
-відсутність обставин, які обтяжують покарання;
-підозрюваний вчинив нетяжкий злочин;
-наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, викриті більшої кількості кримінальних правопорушень, що полягає у можливості зменшення навантаження на систему здійснення правосуддя у кримінальному провадженні, процесуальному спрощенні розгляду провадження та заощадження бюджетних коштів на витрати, пов'язані з кримінальним провадженням;
-наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
Сторони дійшли згоди, що за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, підозрюваному необхідно призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
Санкція ч. 1 ст. 369 КК України (у редакції станом на 10 січня 2021 року - дату вчинення кримінального правопорушення) передбачала покарання у вигляді штрафу у розмірі від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавлення волі на той самий строк.
Вказане кримінальне правопорушення згідно ст. 12 КК України відноситься до нетяжких кримінальних правопорушень.
Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості судом під час судового засідання у відповідності до ч. 4 ст. 474 КПК України було з'ясовано в обвинуваченого ОСОБА_4 , чи цілком він розуміє: що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу; характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
На всі запитання ОСОБА_4 відповіла «так».
Після роз'яснення ст. 63 Конституції та ст. 18 КПК України, судом встановлено, що ОСОБА_4 визнав вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 369 КК України за обставин викладених вище, пояснив все так, як зазначено вище, цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України та наслідки невиконання ним угоди, передбачені ст. 476 КПК України і наслідки умисного невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 389-1 КК України.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства.
Потерпілі у цьому кримінальному провадженні відсутні.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відповідно до статті 66 КК України відносить активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно статті 67 КК України, судом не встановлено.
У якості даних, які характеризують особу обвинуваченого суд приймає до уваги, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. В. Добронь, Ужгородського району, Закарпатської області, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за яким характеризується позитивно, має міцні соціальні зв'язки, до складу його сім'ї входять: син - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та мати ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра та фтизіатра не перебуває.
Прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки вона відповідає вимогам закону.
Захисник обвинуваченого також наполягав на її затвердженні.
Обвинувачений ОСОБА_4 погодився на призначення узгодженої міри покарання та наполягав на затвердженні угоди судом.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості від 21.01.2022 року і призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання за ч. 1 ст. 369 КК України у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн.
Клопотання про обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого до суду не надходило, тому суд не вбачає підстав для його обрання до набрання вироком законної сили.
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
У відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК України слід також скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті за ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.01.2022 року у справі № 308/373/22, а саме: арешт на майно шляхом заборони відчуження, розпоряджання та користування цим майном, а саме на купюру, номіналом 100 (сто) євро, серії ХО 9899322347, як неправомірну вигоду, з метою збереження її в якості речового доказу.
Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 100,174, 373, 374, 475, 394 КПК України, суд, -
Угоду про визнання винуватості від 21.01.2022 року укладену між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваним ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , - затвердити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн. (Сімнадцять тисяч гривень).
Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті за ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.01.2022 року у справі № 308/373/22, а саме: арешт на майно шляхом заборони відчуження, розпоряджання та користування цим майном, а саме на купюру, номіналом 100 (сто) євро, серії ХО 9899322347, як неправомірну вигоду, з метою збереження її в якості речового доказу.
Речові докази:
-купюру, номіналом 100 (сто) євро, серії ХО 9899322347, яка була визнана речовим доказом за постановою від 11.01.2022 року, - конфіскувати.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.
Оскарження вироку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини не допускається.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, прокурору та його захиснику.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1