Ухвала від 28.07.2022 по справі

УХВАЛА

28 липня 2022 року

м. Київ

Провадження № 11-27за20

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Желєзного І. В.

суддів Анцупової Т. О., Григор'євої І. В., Гриціва М. І., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П.

розглянула в письмовому провадженні клопотання представника ОСОБА_1 - Вадовського Віталія Сергійовича про зупинення провадження та про відкладення розгляду заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 15 листопада 2018 року № 3500/0/15-18 «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 серпня 2018 року № 2476/3дп/15-18 про притягнення судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності»,

УСТАНОВИЛА:

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2019 року скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя (далі -ВРП) від 15 листопада 2018 року № 3500/0/15-18 «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 серпня 2018 року № 2476/3дп/15-18 про притягнення судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності» залишено без задоволення, а рішення ВРП від 15 листопада 2018 року № 3500/0/15-18 - без змін.

У січні 2020 року ОСОБА_2 , посилаючись на наявність підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), подала до Великої Палати Верховного Суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, у якій просила скасувати постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2019 року (провадження № 11-350сап19) таза результатами перегляду справи за нововиявленими обставинами ухвалити нове рішення, яким скасувати рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 01 серпня 2018 року № 2476/3дп/15-18 «Про притягнення судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності» і рішення ВРП від 15 листопада 2018 року № 3500/0/15-18 «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 серпня 2018 року № 2476/3дп/15-18 про притягнення судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності».

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 24 січня 2020 року відкрила провадження за заявою ОСОБА_2

19 липня 2022 року від представника ОСОБА_1 - Вадовського В. С. до суду надійшло клопотання про зупинення провадження в цій справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України до завершення розгляду у Конституційному Суді України конституційного подання Верховного Суду щодо перевірки відповідності Конституції України деяких положень Закону України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» та змінених ним норм Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

На обґрунтування вказаного клопотання представник скаржниці зазначив, що на розгляді Конституційного Суду України перебуває конституційне подання Верховного Суду щодо перевірки відповідності Конституції України деяких положень Закону України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», які покладені в основу реформування ВРП. Після завершення реформування ВРП та початку її роботи буде змінюватись судова практика щодо оскарження рішень ВРП, що може мати вирішальне значення під час розгляду цієї справи.

Проаналізувавши доводи представника заявниці, наведені в зазначеному клопотанні, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:

- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;

- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Таким чином, у клопотанні про зупинення провадження у справі заявник повинен надати чітке обґрунтування, у чому полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 9901/578/18, від 16 жовтня 2019 року у справі № 800/330/17, від 26 листопада 2019 року у справі № 9901/752/18, від 16 лютого 2022 року у справі № 9901/43/21).

Велика Палата Верховного Суду встановила, що в провадженні Конституційного Суду України знаходиться справа за конституційним поданням Верховного Суду щодо перевірки відповідності Конституції України (конституційності) положень абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», абзаців першого, шостого та одинадцятого пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя».

При цьому предметом конституційного подання Верховного Суду є положення законів України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» та від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», якими передбачена можливість одноразового оцінювання, відсторонення діючих членів Вищої ради правосуддя, порядок ухвалення рішень Етичною радою.

Водночас Велика Палата Верховного Суду здійснює розгляд заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2019 року у справі за її скаргою на рішення Вищої ради правосуддя від 15 листопада 2018 року № 3500/0/15-18 «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 серпня 2018 року № 2476/3дп/15-18 про притягнення судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності». Вимога про скасування згаданого рішення ВРП має індивідуальний характер, стосується правомірності дій та рішень ВРП, які ОСОБА_2 , посилаючись на конкретні норми права та обставини, розцінює як такі, що порушили її права і свободи.

Обставини, які підлягають установленню під час розгляду заяви ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не відносяться до предмета доказування у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо перевірки відповідності Конституції України (конституційності) положень абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», абзаців першого, шостого та одинадцятого пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя».

На переконання Великої Палати Верховного Суду, у клопотанні про зупинення провадження в цій справі не вмотивовано належним чином зв'язку між очікуваними висновками рішення суду конституційної юрисдикції за наслідками розгляду згаданого конституційного подання та можливістю перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, як і не конкретизовано, чому неможливо розглянути справу без попереднього розгляду в порядку конституційного судочинства конституційного подання. При цьому наявних у справі матеріалів достатньо для повного, всебічного та об'єктивного розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Таким чином, із заявленого клопотання суд не встановив необхідних умов для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України.

Крім того, представник ОСОБА_2 - Вадовський В. С. у надісланому ним 19 липня 2022 року до суду клопотанні просив відкласти розгляд справи у випадку відмови у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

25 липня 2022 року до суду надійшло ще одне клопотання ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи, в обґрунтування якого посилається на те, що у зв'язку з воєнними діями на території України та постійною загрозою ракетно-бомбових ударів у м. Києві заявниця ОСОБА_2 виїхала за межі України (у Великобританію), а тому не має можливості взяти участь у судовому засіданні.

Розглянувши зазначені клопотання, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на таке.

Згідно з пунктами 2, 3 частини третьої статті 44 КАС України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією РФ проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому законами України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, від 21 квітня 2022 року № 02212-ІХ та від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено відповідні укази Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022 та від 17 травня 2022 року № 341/2022, якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, а потім з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

Рада суддів України, заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнних дій з боку РФ, відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами), ухвалила рішення від 24 лютого 2022 року № 9, за яким звернула увагу всіх суддів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року в цій справі відмовлено в задоволенні клопотань представника ОСОБА_1 - Вадовського В. С. про відкладення розгляду справи у зв'язку з їх безпідставністю. При цьому одне із клопотань було мотивоване перебуванням заявниці, яка бажає особисто прийняти участь у судовому засіданні, поза межами України (у Великобританії) у зв'язку з воєнними діями на території України та загрозою ракетно-бомбових ударів у м. Києві.

Водночас, ураховуючи те, що у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з метою надання можливості учасникам справи скористатися своїми процесуальними правами, для дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності та завдань адміністративного судочинства, Велика Палата Верховного Суду вважала за можливе відкласти розгляд справи на іншу дату, а саме 28 липня 2022 року.

При цьому в зазначеній ухвалі Велика Палата Верховного Суду роз'яснила заявниці та її представнику умови участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до приписів статті 195 КАС України, а також наслідки неявки в наступне судове засідання згідно з положеннями статті 368 КАС України.

Разом з тим, заявивши повторно клопотання про відкладення розгляду справи, представник ОСОБА_2 - Вадовський В. С. не навів жодних поважних причин неможливості участі заявниці та/або її представника в судовому засіданні, у тому числі в режимі відеоконференції.

Повторне заявлення клопотання про відкладення розгляду справи у зв?язку з перебуванням заявниці за межами України без надання відповідних доказів (попри визнання зазначеної підстави необґрунтованою ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року), як і постановлення судом ухвали про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі (про які зазначає ОСОБА_4 , заявляючи клопотання про відкладення судового засідання), не можуть бути підставою для чергового відкладення розгляду справи.

Судження представника ОСОБА_2 - Вадовського В. С. про необхідність відкладення розгляду справи для забезпечення змагальності сторін шляхом надання ОСОБА_2 в судовому засіданні особистих пояснень оцінюються судом як невмотивовані, оскількипредставником заявниці не вказано, щодо яких саме обставин або фактичних даних необхідно надати додаткові пояснення саме заявницею, та не зазначено, чому такі пояснення не можуть бути надані її представником у судовому засіданні або викладені заявницею (її представником) письмово. За таких обставин вище зазначене не може бути підставою для відкладення розгляду справи та свідчити про порушення засад змагальності сторін.

До того ж згідно з частиною другою статті 368 КАС України, яка регламентує порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Зважаючи на викладене вище, клопотання представника ОСОБА_1 - Вадовського В. С. про відкладення розгляду цієї справи задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 236, 368 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотань представника ОСОБА_2 - Вадовського Віталія Сергійовича про зупинення провадження у справі та про відкладення розгляду справи за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 15 листопада 2018 року № 3500/0/15-18 «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 серпня 2018 року № 2476/3дп/15-18 про притягнення судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності» - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Желєзний

Судді: Т. О. Анцупова К. М. Пільков

І. В. Григор'єва Л. І. Рогач

М. І. Гриців О. М. Ситнік

О. С. Золотніков В. М. Сімоненко

Л. Й. Катеринчук І. В. Ткач

Г. Р. Крет О. С. Ткачук

Л. М. Лобойко С. П. Штелик