02 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 279/5148/16-к
провадження № 51-2234 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Овруцького районного суду Житомирської області від 08 червня 2021 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 25 квітня 2022 року щодо засуджених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,
встановив:
У касаційній скарзі представник потерпілої порушує питання про перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху із наданням строку для усунення недоліків, з огляду на таке.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Тобто, таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи обґрунтувавши їх.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Неповнота судового розгляду
(ст. 410 КПК України), невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) не є підставами для перегляду судових рішень в касаційному порядку. При розгляді касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Як на підстави для скасування оскаржуваних судових рішень представник потерпілої вказує на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Однак, оскаржуючи судові рішення з підстав передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК України, ОСОБА_5 не наводить конкретних доводів щодо їх незаконності з огляду на положення статей 412, 413 КПК України, а доводи касаційної скарги в цій частині стосуються невідповідності висновків суду фактичним обставинам провадження, що є підставою для зміни чи скасування вироку судом апеляційної інстанції, проте в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом оцінки суду касаційної інстанції.
Окрім цього, порушуючи вимогу про скасування ухвали апеляційного суду ОСОБА_5 не вказує, які саме порушення в аспекті статей 404, 405 КПК України допустив суд, при цьому не наведено обґрунтування підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції з огляду на приписи статей 412-413, 419, 438 КПК України.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції.
Такі вимоги мають відповідати приписам ст. 436 КПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Викладені у касаційній скарзі вимоги до касаційного суду не узгоджуються з вищенаведеними положеннями в частині повноважень суду касаційної інстанції за наслідками касаційного розгляду. Так, ОСОБА_5 просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Частиною 4 ст. 427 КПК України встановлено, що якщо касаційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 58 КПК України повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, - якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.
Відповідно ч. 1 ст. 50 КПК України, повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Проте, ОСОБА_5 не додав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю на підтвердження своїх повноважень, як представника потерпілої.
В порушення положень ч. 5 ст. 427 КПК України до касаційної скарги не додано копії судових рішень, які оскаржуються.
Усуваючи недоліки в цій частині представнику потерпілої необхідно врахувати, що копії судових рішень мають бути оформленими відповідно до вимог розділу ХІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, а саме: у прошитому, пронумерованому вигляді, засвідченого та скріпленого відповідною печаткою суду.
Вказане порушення не є формальним, оскільки відсутність копій судових рішень позбавляє суд касаційної інстанції можливості в повній мірі перевірити дотримання вимог до касаційної скарги.
Окрім цього, за приписами ч. 6 ст. 427 КПК України, до касаційної скарги додаються її копії з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.
Однак, в порушення вказаної норми, представник потерпілої додав до касаційної скарги лише шість, що не відповідає кількості учасників вказаного кримінального провадження. Згідно судових рішень, що опубліковані у Єдиному державному реєстрі судових рішень, учасниками кримінального провадження, окрім нього, є прокурор, троє засуджених, три захисники та троє потерпілих.
Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття провадження за касаційною скаргою представника потерпілої.
У зв'язку із зазначеним, керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, касаційну скаргу ОСОБА_5 слід залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.
Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК України, не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Овруцького районного суду Житомирської області від
08 червня 2021 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 25 квітня 2022 року щодо засуджених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків.
У разі неусунення в установлений строк недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, така скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3