Ухвала
03 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 803/39/21
провадження № 61-7194ав22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2022 року в справі за заявою приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації «Регіональна правова група» від 30 квітня 2021 року по справі за позовом приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації «Регіональна правова група» від 30 квітня 2021 року по справі № 14/115К-20 позовні вимоги ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» задоволені в повному обсязі та стягнено з боржника ОСОБА_1 25 351,39 грн, в тому числі заборгованість з орендної плати за договором оперативної оренди № 1034 від 01 травня 2017 року в розмірі 23 000,00 грн за період з 01 грудня 2019 року по 30 листопада 2020 року, пеню в розмірі 1 441,50 грн, інфляційні витрати в розмірі 583,02 грн, 3 % річних у розмірі 326,87 грн, а також стягнено 2 460,61 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, 850,00 грн витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2022 року закрито провадження у справі за заявою ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації «Регіональна правова група» від 30 квітня 2021 року по справі за позовом ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
31 липня 2022 року Рабко Т. О. , яка вказує, що діє від імені ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», через систему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду із апеляційною скаргою на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2022 року в зазначеній справі.
Подана апеляційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та вирішено питання про відкриття апеляційного провадження, оскільки ухвалу Дніпровського апеляційного суду постановлено 20 січня 2022 року, а апеляційну скаргу подано 31 липня 2022 року, тобто поза межами строку, передбаченого процесуальним законом.
Апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з посиланням на те, що заявник оскаржувану ухвалу не отримував, а про її існування дізнався 29 липня 2022 року із Єдиного державного реєстру судових рішень. На підтвердження доказів не надано.
На переконання заявника, зазначене є достатньою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу Дніпровського апеляційного суду постановлено 20 січня 2022 року та оприлюднено 03 лютого 2022 року.
Згідно із частиною першою статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Положеннями частини другої статті 354 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини у справах «Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, пропущеного на значний термін, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
У зв'язку з наведеним вище, заявнику слід направити на адресу суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведеними причинами пропуску такого строку та доказами на їх підтвердження в оригіналах чи належним чином завірені їх копії, з приводу недотримання судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, або навести інші підстави з відповідними доказами.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Крім того, подана апеляційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до апеляційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору.
Апеляційна скарга містить клопотання, в якому заявник просить відстрочити йому сплату судового збору.
Клопотання мотивоване тим, що заявник має скрутне матеріальне становище у зв'язку із ситуацією в державі.
Згідно із частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», частини першої статті 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Пунктом 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
За правилами частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» та частини третьої статті 136 ЦПК України суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цих статей.
Згідно з частинами першою, п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (§ 111 рішення Європейського суду з прав людини від 20 лютого 2014 року у справі «Shishkov v. Russia»).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Аналіз клопотання про відстрочення сплати судового збору свідчить, що вказані обставини не можуть вважатись достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору. Тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
За таких обставин, особі, яка подала апеляційну скаргу, необхідно сплатити судовий збір.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Розмір ставки судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року становить 2 481,00 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»).
Таким чином, розмір судового збору за подання цієї апеляційної скарги становить 1 984,80 грн.
Судовий збір за подання апеляційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Згідно із частиною третьою статті 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення) ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Згідно з підпунктом 12. 4 пункту 12 Положення ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
На підтвердження своїх повноважень адвокат Рабко Т. О. надала ордер від 29 липня 2022 року серії АН № 1074519 на представлення інтересів ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» у судах по справі з єдиним унікальним номером справи № 803/39/21.
Відповідно до частини другої статті 24, частини другої статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Отже, на підтвердження повноважень адвоката Рабко Т. О. підписувати апеляційну скаргу, яка подана 29 липня 2022 року, та представляти у Верховному Суді інтереси ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до суду апеляційної інстанції необхідно надати оформлений належним чином відповідний документ.
Відповідно до вимог частиною другою статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Ураховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.
Керуючись статтями 24, 185, 351, 356, 357 ЦПК України,
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2022 року в справі за заявою приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації «Регіональна правова група» від 30 квітня 2021 року по справі за позовом приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. І. Грушицький