Постанова від 03.08.2022 по справі 643/4051/17

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 643/4051/17

адміністративне провадження № К/9901/1840/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в касаційній інстанції адміністративну справу № 643/4051/17

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Московського районного суду м. Харкова від 26.10.2017 (суддя Довготько Т.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 (головуючий суддя Курило Л.В., судді: Русанова В.Б., Присяжнюк О.В.),

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивачка) звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (далі також - відповідач, Управління), в якому просила:

- визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 14.02.2017 про відмову в перерахунку призначеної пенсії за віком як державному службовцю у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати державних службовців відповідної категорії з 01.12.2015;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова провести позивачці перерахунок призначеної пенсії за віком як державному службовцю за період з 14.08.2016 по 14.02.2017 в розмірі 83% заробітної плати, з урахуванням підвищення з 01.12.2015 розміру заробітної плати державних службовців відповідної категорії згідно з довідкою про заробітну плату працюючого державного службовця, яку повинен надати до суду відповідач в якості доказу.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що у зв'язку з підвищенням з 01.12.2015 розміру посадового окладу працюючого державного службовця за відповідною посадою згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 №1013 вона набула право на перерахунок пенсії.

Постановою Московського районного суду м.Харкова від 26.10.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017, позов в частині позовних вимог за період з 14.08.2016 по 26.09.2016 залишено без розгляду; в частині ж позовних вимог за період з 27.09.2016 в задоволенні позову відмовлено.

Так, судами встановлено, що ОСОБА_1 з 15.06.2004 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова та з одержує пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 83% заробітної плати.

У зв'язку з тим, що розмір посадового окладу державного службовця Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова з 01.12.2015 було збільшено, позивач звернулась до відповідача із заявою про проведення перерахунку її пенсії.

Протоколом Управління пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова по розгляду спірних питань, які виникають під час призначення (перерахунку) та виплати пенсії від 30.03.2017 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з посиланням на відсутність законодавчо визначених на те підстав.

Не погоджуючись з такою відмовою Управління, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що, враховуючи приписи статті 90 Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01.05.2016 відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи їх такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивачка подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В касаційній скарзі позивачка зазначає, що право на перерахунок пенсії надано з моменту призначення пенсії на підставі діючого на той час законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів, оскільки це б суперечило ст. 22 Конституції України, яка є нормою прямої дії.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.

Відповідно до статті 37-1 зазначеного Закону у редакції, чинній на момент призначення позиваці пенсії, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

До зазначеної статті були внесені зміни, а її зміст викладено у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

Умови та порядок перерахунку пенсій державним службовцям були визначені постановою Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000, зокрема у пунктах 4 та 5, за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було передумовою для перерахунку пенсії.

Надалі, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 01.12.2015, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: «форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».

Таким чином, положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, постанова Кабінету Міністрів України №1013 не містить.

Отже, з 01.12.2015 по 01.05.2016 чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за статтею 37 Закону №3723-ХІІ. При цьому, чинна у зазначений період редакція статті 37-1 Закону №3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.

Крім того, з 01.05.2016 набув чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» у зв'язку з чим положення Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» частково втратили чинність, у тому числі норми статті 37-1.

Натомість, у статті 90 Закону № 889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям.

З огляду на зазначене, суди першої т апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки діючим законодавством не передбачено умови та порядку здійснення перерахунку пенсії у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям.

Посилання ж позивачки в обґрунтування касаційної скарги на те, що зміни в законодавстві звужують зміст та обсяг існуючих прав є безпідставним, оскільки відмова відповідача у перерахунку пенсії не призвела до зменшення розміру пенсії позивачки, яка отримувалась до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист.

Також безпідставним є посилання позивачки на те, що застосуванню підлягають норми, чинні на момент призначення пенсії, оскільки право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов'язує право на такий перерахунок, а не з часу її виходу на пенсію.

Наведене в контексті змісту встановлених фактичних обставин у цій справі свідчить про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, відсутність порушень норм процесуального права й необґрунтованість вимог касаційної скарги.

Всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами попередніх інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Московського районного суду м.Харкова від 26.10.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 у справі №643/4051/17- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.Л. Мороз А.І. Рибачук А.Ю. Бучик

Попередній документ
105565119
Наступний документ
105565121
Інформація про рішення:
№ рішення: 105565120
№ справи: 643/4051/17
Дата рішення: 03.08.2022
Дата публікації: 05.08.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них