03 серпня 2022 року
м. Київ
справа №380/12268/20
адміністративне провадження №К/990/13738/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Єзерова А.А., Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Шарапи В.М., Єзерова А.А., Чиркіна С.М., від участі в розгляді справи № 380/12268/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою Верховного Суду від 02.08.2022 відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2022 у справі №380/12268/20.
На адресу Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний Суд» 03.08.2022 надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Шарапи В.М., Єзерова А.А., Чиркіна С.М. від участі в розгляді цієї справи.
Позивач обґрунтовує заяву тим, що зазначеними вище суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду неправомірно відкрито касаційне провадження у цій справі. Стверджує, що таке відкриття вчинено з порушенням термінів на оскарження - через більш ніж три місяці після ухвалення судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення.
Позивач наголошує, що колегією суддів навмисно порушено норми процесуального права без будь-яких доказів законності пропущення строку на оскарження зі сторони скаржника, відтак, на переконання позивача, зазначені судді не можуть брати участь у розгляді цієї справи та підлягають відводу, так як їх діяння викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості.
З'ясувавши обставини, дослідивши аргументи заявника та проаналізувавши норми процесуального права, які регулюють порушене питання, покладені в основу заяви, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Положення частин 1-3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачають, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, згідно з частиною першою якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у тому числі, якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи та за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Отже метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частина 1 статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відтак, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Європейський Суд з прав людини в пункті 49 рішення у справі «Білуха проти України» вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі «Білуха проти України»).
Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Наведені позивачем підстави для відводу суддів Шарапи В.М., Єзерова А.А., Чиркіна С.М. Верховний Суд вважає необґрунтованими, оскільки вони не викликають обґрунтованих сумнівів у об'єктивності суддів, а матеріали заяви не містять доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цих суддів.
Інших підстав, визначених статтею 36 чи статтею 37 КАС України, які б свідчили про особисту упередженість судді або його необ'єктивність під час розгляду справи позивач у своїй заяві не вказав, а Верховний Суд під час розгляду відповідної заяви таких підстав також не встановив.
При цьому слід наголосити, що відповідно до частини 4 статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За таких обставин заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Шарапи В.М., Єзерова А.А., Чиркіна С.М. слід визнати необґрунтованою.
За правилом частини 4 статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись положеннями статей 36, 39, 40, 236 КАС України, Верховний Суд
Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Шарапи В.М., Єзерова А.А., Чиркіна С.М.
Передати заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Шарапи В.М., Єзерова А.А., Чиркіна С.М. до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду питання про відвід.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
СуддіВ.М. Шарапа
А.А. Єзеров
С.М. Чиркін