03 серпня 2022 року
м. Київ
справа №460/262/21
адміністративне провадження № К/9901/32741/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу № 460/262/21
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 (прийняте судом у складі судді Гудими Н.С.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2021 (ухвалену судом у складі: головуючого судді Довгої О.І., суддів: Глушко І.В., Запотічного І.І.), -
Короткий зміст позовних вимог
15.01.2021 ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області (далі-відповідач, ГУ ПФУ), в якому позивач просив
- визнати протиправною бездіяльності щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду його заяви від 30.12.2020 та зобов'язання здійснити з 01.10.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, (що діяла на момент призначення пенсії позивачу), з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою, на підставі довідки прокуратури Рівненської області від 16.10.2020 №21-551, без обмеження суми пенсії максимальним розміром.
Позов обґрунтовує тим, що до липня 2007 року працював в органах прокуратури та з 01.09.2005 отримує пенсію за вислугою років, призначену на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ у розмірі 90% від заробітної плати. 30.12.2020 позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою про перерахунок пенсії у розмірі 90% заробітної плати згідно з довідкою Рівненської обласної прокуратури від 16.10.2020 №21-551, долученої ним до заяви. За результатами розгляду заяви позивача, відповідач рішення, визначеного пунктом 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пунктом 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, не прийняв. Листом від 05.01.2021 відповідач повідомив про недоцільність проведення перерахунку пенсії, оскільки розрахунки пенсії будуть проведені у розмірі 60% від заробітної плати, а виплата буде обмежена десятьма прожитковими мінімумами. Позивач вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, яка діяла на момент призначення пенсії. Відтак, до розміру його пенсії не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії та зменшуватися відсотковий розмір пенсії від суми місячної заробітної плати, оскільки такі обмеження виникли після призначення йому пенсії та звужують його права. Стверджує, що його право на перерахунок пенсії в розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати, та без обмеження її максимальним розміром, є незаперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19.03.2021, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2021, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо нездійснення з 01.10.2020 перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ, що діяла на час призначення пенсії, та статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Рівненської обласної прокуратури від 16.10.2020 за №21-551 без обмеження суми пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат. Зобов'язано ГУ ПФУ здійснити з 01.10.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ, що діяла на час призначення пенсії, та статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Рівненської обласної прокуратури від 16.10.2020 за №21-551 без обмеження суми пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що до розміру призначеної позивачу у 2005 році пенсії не можуть застосовуватись обмеження в 60 % від суми місячної (чинної) заробітної плати, визначені Законом № 1697-VII, оскільки при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір заробітної плати, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. При застосуванні до спірних правовідносин норми абзацу другого пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, в частині обмеження пенсії її максимальним розміром, становище позивача не покращується, адже звужується набуте ним право щодо перерахунку та виплати призначеної йому пенсії у відсотковому відношенні від відповідної заробітної плати/грошового забезпечення за відповідною штатною посадою без застосування будь-яких обмежень. Відтак, суди дійшли висновку про те, що законодавче нововведення щодо обмеження максимального розміру пенсій під час її перерахунку не може застосовуватись до раніше призначених пенсій, оскільки в даному випадку буде порушуватись принцип незворотності нормативно-правових актів у часі, закріплений у статті 58 Конституції України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій зазначив, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 10.09.2021 у справі №580/5268/20 та у рішенні від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021. Заявник просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2021, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Касаційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що на момент звернення позивача за перерахунком пенсії положеннями статті 86 Закону № 1697-VII були встановлені обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов'язковими до застосування органами Пенсійного фонду України.
Позивач надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого заперечує проти задоволення скарги, просить рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін. Зазначив, що посилання заявника на неврахування правової позиції, висловленої Верховним Судом у зразковій справі №560/2120/20 є безпідставним, через те, що рішення у зразковій справі ухвалено14.09.2021, тоді як у цій справі апеляційним судом прийнято рішення 12.08.2021, тобто раніше, ніж Верховним Судом розглянута справа №560/2120/20. Позивач також наполягає на тому, що праввідносини у цій справі та у зразковій справі не є подібними, а також існує численна суова практика, яка підтверджує правильність висновків судів попередніх інстанцій у цій справі. Також позивач надіслав клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Верховного суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Желєзний І.В., судді: Коваленко Н.В., Шарапа В.М.) від 19.10.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ПФУ.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.12.2021 № 2261/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06.12.2021 №15), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2021 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Тацій Л.В.- головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Рибачук А.І.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Рівненській області та з 01.09.2005 отримує пенсію за вислугу років згідно зі статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ, яка призначена в розмірі 90% місячної заробітної плати. Вказані факти не заперечуються обома сторонами та підтверджуються рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 у справі №460/1157/20.
16.10.2020 Рівненською обласною прокуратурою ОСОБА_1 видано довідку №21-551 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій станом на 11.09.2020. Довідка видана відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" та рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020.
30.12.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії на підставі зазначеної довідки.
У відповідь на вказану заяву відповідач листом від 05.01.2021 за №0300-0308-8/39120, повідомив позивача про недоцільність проведення перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру", оскільки її розмір визначений із урахуванням вищезазначеного Закону, становитиме 17120,00 грн. (1712,00 грн. - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність х 10), а розмір пенсії, яку отримує позивач на даний час, становить 33623,69 грн, і є більшим
Вважаючи протиправними дії відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
Спірними у цій справі є питання щодо перерахунку пенсії, розміру відсотку, який підлягає застосуванню при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону № 1789-XII, а також застосування при перерахунку такої пенсії обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Так, статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2011, було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Законом № 3668-VI у статтю 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у частинах другій і п'ятій цифри 80 замінено цифрами 70.
Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у частинах другій та п'ятій цифри 70 замінено цифрами 60.
За правилами частини вісімнадцятої цієї статті (у редакції, чинній до 01.01.2015) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. З 01.01.2015 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України.
Водночас 15.07.2015 набрав чинності Закон № 1697-VII, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон № 1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015.
З набранням чинності Законом № 1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Згідно з частиною двадцятою цієї статті призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Вирішуючи питання щодо визначення норм права, які регулюють спірні правовідносини, Верховний Суд виходить із такого.
Пенсійний орган погоджується з наявністю у позивача права на перерахунок пенсії, проте зазначає про недоцільність такого перерахунку. Відсутність підстав для перерахунку пенсії відповідач оформив листом та обгрунтовує тим, що розмір пенсії фактично буде меншим, ніж той, що отримує позивач, виходячи з відсоткового розміру від грошового забезпечення, який підлягає врахуванню при такому перерахунку, а також необхідності застосування обмеження пенсії максимальним розміром.
За змістом статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На час призначення позивачу пенсії особливості пенсійного забезпечення прокурорів визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі-Закон №1789-ХІІ):
прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1);
обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1);
призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).
До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №3668-VI з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
14.10.2014 ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ).
Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15.07.2015.
Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).
01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:
- частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»,
- частину двадцяту статті 86 Закону України від 14.10.2014 «Про прокуратуру» №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: « 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Отже, починаючи з 01.01.2015 в Україні: жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 та вирішив таке:
визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;
положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:
частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом до органів Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії.
У постанові від 20.01.2021 (справа №560/2120/20) Велика Палата Верховного Суду сформувала првовий висновок, відповідно до якого з 13.12.2019 особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону № 1789-ХІІ або Закону № 1697-VII, мають право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури (зокрема, на підставі Постанови № 657); такі пенсії перераховуються з 13.12.2019.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам відповідно до положень частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII.
Водночас, щодо висновку судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання відповідача здійснити з 01.10.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати та без обмеження суми пенсії максимальним розміром, колегія суддів зазначає таке.
Судами у цій справі встановлено, що за заявою позивача про перерахунок пенсії від 30.12.2020, ГУ ПФУ надана відповідь про відмовиву у перерахунку хоча і з мотивів відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії та обмеження пенсії максимальним розміром, але без ухвалення відповідного рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Колегія суддів також враховує правовий висновок, сформований Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 (справа №580/5962/20), відповідно до якого пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII.
Тобто, при проведенні перерахунку пенсії, її розмір, який підлягає виплаті, не зменшиться за рахунок застосування обмеження її максимальним розміром.
Підсумовуючи викладене, Суд приходить до висновку, що оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою та без обмеження суми пенсії максимальним розміром, судам слід було відмовити, як таким, що заявлені передчасно.
Таким чином, колегія суддів вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог про здійснення перерахунку пенсії позивача в розмірі 90% від суми місячного заробітку та без обмеження її граничного розміру.
Крім того, колегія суддів, враховуючи, що пенсійним органом не приймалось жодне рішення за заявою позивача про перерахунок пенсії, не надає оцінки доводам щодо застосування для перерахунку пенсії відсотків від суми місячного заробітку та щодо обмеження граничного розміру пенсії.
Щодо клопотання позивача про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів зазначає таке.
На обгрунтування клопотання заявник покликається на те, що що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Наведене заявник обгрунтовує тим, що Верховним Судом у постанові від 23.12.2021 по справі № 500/2773/20 сформована правова позиція, відповідно до якої, як вказує ОСОБА_1 , зміни у судовій практиці зворотної дії не мають та не поширюються до рішень, які були ухвалені до змін судової практики Верховного Суду. Водночас, позивач акцентує увагу, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду тільки 21.12.2021 ухвалив постанову у справі №580/5962/20, в якій відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а у подібних правовідносинах та сформував правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII.
Згідно з частинами 1-3 статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується більшістю від складу суду, що розглядає справу. Питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції.
Відповідно до частини 5 статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
В ухвалі від 30.10.2018 у справі №757/172/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила що виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів.
Кількісний вимір ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.
З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до положень частини п'ятої статті 346 КАС України, суд у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права. При цьому наявність виключної правової проблеми надає касаційному суду право та, відповідно, не покладає на нього обов'язку передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Наведене у клопотанні обґрунтування наявності виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, не містить підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цієї справи, водночас інші підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачені статтею 346 КАС України, не охоплюються доводами заявленого заявником клопотання.
У зв'язку із викладеним клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню, а касаційна скарга - частковому задоволенню.
Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити частково.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2021 скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо нездійснення з 01.10.2020 перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі довідки Рівненської обласної прокуратури від 16.10.2020 за №21-551.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) з 01.10.2020 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Рівненської обласної прокуратури від 16.10.2020 за №21-551, з урахуванням раніше проведених виплат.
В іншій частині у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді: Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук