03 серпня 2022 року
м. Київ
справа №600/1167/22-а
адміністративне провадження №К/990/17989/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Данилевич Н.А.,
суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.,
перевірив касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2022 року у справі №600/1167/22-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та грошового утримання,
14 липня 2022 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач, з урахуванням заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог, просив суд:
- визнати протиправним і скасувати винесений у відношенні ОСОБА_1 наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 24 січня 2022 року №44 «Про застосування дисциплінарного стягнення»;
- визнати протиправним і скасувати винесений у відношенні ОСОБА_1 наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 26 січня 2022 року №31о/с «По особовому складу», яким до останнього застосовано дисциплінарне стягнення та звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»;
- поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського відділення комунально-експлуатаційного забезпечення центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з моменту звільнення 27 січня 2022 року, з розрахунку 261,97 грн (двісті шістдесят одна гривня 97 копійок) середньоденного грошового забезпечення по день фактичного поновлення на службі та судові витрати по справі, в тому числі і витрати на правову допомогу в сумі 32500 (тридцять дві тисячі п'ятсот) гривень;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 залишок невиплаченого грошового утримання до звільнення, а саме невиплачену премію за січень 2022 року в розмірі 2096,92 гривень;
- визнати протиправним і скасувати винесений у відношенні ОСОБА_1 наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 17 лютого 2022 року №57о/с «По особовому складу», яким внесені зміни до наказу ГУНП в Чернівецькій області від 26 січня 2022 року №31о/с в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та грошового утримання відмовлено повністю.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та грошового утримання скасовано.
Прийнято нову постанову, якою позовні вимог ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано винесений у відношенні ОСОБА_1 наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 24 січня 2022 року №44 «Про застосування дисциплінарного стягнення» .
Визнано протиправним і скасовано винесений у відношенні ОСОБА_1 наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 26 січня 2022 року №31о/с «По особовому складу», яким до останнього застосовано дисциплінарне стягнення та звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 27 січня 2022 року.
Визнано протиправним і скасовано винесений у відношенні ОСОБА_1 наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 17 лютого 2022 року №57о/с «По особовому складу», яким внесені зміни до наказу ГУНП в Чернівецькій області від 26 січня 2022 року №31о/с в частині дати звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Поновлено ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) на посаді поліцейського відділення комунально-експлуатаційного забезпечення центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області з 18 лютого 2022 року;
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 18 лютого 2022 року по час прийняття постанови (09 червня 2022 року) в розмірі 33128,48 грн.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції в Чернівецькій області в сумі 5000,00 (п'ять тисяч) гривень, як витрат на правову допомогу.
Оскаржуючи судове рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, відповідач в касаційній скарзі послався на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а саме справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки загальновідомим є факт керування транспортним засобом, який є джерелом підвищеної небезпеки, у стані сп'яніння знижує увагу та швидкість реакції водія, що часто є причиною дорожньо-транспортних подій, загибелі або важкого травмування людей, що є особливо недопустимим для поліцейського.
Отже, аналізуючи доводи касаційної скарги, Суд доходить Висновку, що скаржником викладено та обґрунтовано оскарження рішень судів попередніх інстанцій, ухвалених в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Оскаржуючи судове рішення, скаржник вказав на наявність підстав, викладених у пункті 1 частини четвертої статті 328 КАС України та у пункті 1 частини другої статті 353 КАС України.
Так, відповідач зазначає про те, що суд апеляційної інстанції неправильно зробив тлумачення преюдиціальності судових рішень, передбачені частиною шостою статті 78 КАС України та покликається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах: від 17 липня 2019 року у справі №806/2555/17, від 13 жовтня 2020 року у справі №805/3079/17-а, від 06 березня 2019 року у справі №826/1534/16, від 26 листопада 2020 року у справі №580/1415/19, від 29 червня 2021 року у справі №826/7187/17, від 24 вересня 2020 року у справі №420/602/19, від 28 листопада 2019 року у справі №120/860/19-а.
Скаржник зазначає, що відсутність факту притягнення позивача до кримінальної або адміністративної відповідальності не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку дисциплінарного статуту, роботодавець має право застосувати дисциплінарне стягнення.
Щодо посилання на справу №826/1534/16 Верховний Суд констатує, що правовідносини у ній не є подібними до справи, що розглядається.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). 3міст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
У справі №826/7187/17 на відміну від справи, що розглядається, відмінним є суб'єктний склад, а саме позивачем є прокурор, а також з огляду на суб'єкта (прокурора) застосовується різне правове регулювання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності.
З огляду на викладене, наведені у касаційні скарзі висновки Верховного Суду у справі №826/7187/17 не є релевантними до застосування у спірних правовідносинах.
Проте, враховуючи інші справи, які зазначив відповідач, останній обґрунтував наявність підстави касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Щодо посилання на пункт 1 частини другої статті 353 КАС України скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно констатовано, що матеріали справи не містять доказів щодо керування позивачем автомобілям в стані сп'яніння. В обґрунтуванні цього твердження заявник касаційної скарги наголошує, що на відео з боді-камери поліцейського № 0000000_0000002 0220108021046_0003, яку судом попередньої інстанції не надано оцінку. На відео, як стверджує відповідач, зафіксовано, що 08 січня 2022 року об 02 години 10 хвилин поліцейські, прибувши на місце ДТП, встановили очевидців та водія (позивача). Під час розмови з присутніми, патрульний поліцейський неодноразово запитував: «хто був за кермом?», на що позивач декілька разів відповів ствердно, що саме він керував автомобілем.
Також скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки поясненням трьох очевидців ДТП.
Отже, враховуючи обґрунтування касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник також навів обґрунтовані доводи щодо касаційного оскарження й на підставі пункту 1 частини другої статті 353 КАС України.
Проте, аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Зі скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що позивач у цій справі є фізичною особою і, звернувшись до суду в 2022 році, заявив дві позовні вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2022 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481,00 гривні.
Ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою на рівні 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заявник оскаржує рішення суду апеляційної інстанції, зокрема в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 18 лютого 2022 року по час прийняття постанови (09 червня 2022 року) в розмірі 33128,48 грн і 1 відсоток від указаної суми є менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому ставка за вимогу майнового характеру обчислюється із її мінімального розміру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, ціна позову в частині оскаржених вимог складає 992, 20 грн (2481,00 х0,4).
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 3 969,60 гривень (200% від 992,40)*2 за дві вимоги немайнового характеру та 1984,80 гривень (200% від 992, 20 (2481,00 * 0,4) за одну вимогу майнового характеру, що разом складає 5954,40 гривень.
Заявник касаційної скарги сплатив судовий збір у розмірі 1984,80 грн
Отже, заявнику касаційної скарги необхідно доплатити судовий збір у розмірі 3 969, 60 (5954,40-1984,80).
Реквізити для сплати судового збору:
отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
код ЄДРПОУ: 37993783;
код класифікації доходів бюджету: 22030102;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір.
В касаційній скарзі відповідач просить зупинити виконання постанови Сьомго апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2022 року.
Згідно з частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Водночас скаржником в касаційній скарзі не наведено жодних мотивів про наявність поважних причин, які б давали підстави для зупинення виконання судового рішення.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі., а також подати заяву з зазначенням в ній наявності в даній справі підстав, що можуть призвести до допущення порушень прав, свобод та законних інтересів учасників справи в разі нездійснення Судом зазначеного заходу.
Керуючись статтями 169, 332 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2022 року у справі №600/1167/22-а за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та грошового утримання - залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В.Е. Мацедонська
Н.В. Шевцова