03 серпня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 688/803/22
Провадження № 22-ц/4820/1295/22
Хмельницький апеляційний суд в складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Костенка А.М. (суддя - доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.,
розглянув у порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України цивільну справу № 688/803/22 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент - Банк» на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 червня 2022 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд
В квітні 2022 року АТ «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом, в якому банк просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 03 квітня 2019 року у розмірі 60856 грн 46 коп.
На підтримання заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 03 квітня 2019 року відповідно до укладеного договору б/н, відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 46,80% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг разом з Умовами та правилами і тарифами, які викладені на сайті банку http://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком кредитний договір.
Банк свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Проте, ОСОБА_2 належним чином не виконувала зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 15 лютого 2022 року має заборгованість у розмірі 60856 грн 46 коп, яка складається з: 51740 грн 84 коп - заборгованість за кредитом, 9115 грн 62 коп - заборгованість по процентам за користування кредитом, вказаний розмір заборгованості, а також судові витрати в розмірі 2481 грн. банк просив стягнути з відповідача на свою користь.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 червня 2022 року позов було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь АТ "Акцент-банк" заборгованість за кредитним договором б/н від 03.04.2019 року в сумі 51740 грн. 84 коп. в задоволенні решти вимог відмовлено.
Суд виходив з того, що ОСОБА_3 не виконала обов'язків за кредитним договором, а також не оспорила розміру заборгованості, тому з неї на користь АТ «Акцент-Банк» підлягає стягненню заборгованість по тілу кредиту у сумі 51740 грн. 84 коп. Оскільки умовами договору не встановлено розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами, то в цій частині позов є необґрунтованим.
В апеляційній скарзі АТ «Акцент-Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні процентів та ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апелянт зазначає, що висновок суду щодо відсутності підпису відповідача на тарифах та Умовах і Правилах надання банківських послуг є безпідставним, оскільки ОСОБА_3 підтвердила своїм підписом факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг в банку і погодилася з ними, оскільки даний договір є договором оферти. Крім того, відповідач користувалася кредитними коштами та сплачувала періодичні платежі по кредиту. Також ОСОБА_3 була ознайомлена з умовами надання банківських послуг підписавши за допомогою електронного підпису Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» в якому чітко зазначені всі умови кредитування, строки, процентна ставка. Паспорт підписано боржником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, номер якого було направлено на особистий номер ОСОБА_3 , який був вказаний в Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Таким чином, на думку апелянта, позивачем доведено розмір існуючої кредитної заборгованості в повному обсязі, надавши необхідні докази щодо досягнення між сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору, крім того розмір заборгованості підтверджено і наданим банком розрахунком, який не був спростований в ході розгляду справи.
Рішення суду в частині стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 51740 грн. 84 коп. в апеляційному порядку не оскаржено та в силу вимог ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так судом встановлено, що ОСОБА_3 03 квітня 2019 року звернулася до АТ «Акцент-Банк» ( скорочена назва АТ «А-Банк» ) та підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку, за змістом якої відповідач визнала, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Як передбачено ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч.ч.1, 2 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
В силу ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Звертаючись до суду з позовом, банк посилався, що внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору ОСОБА_3 має станом на 15 лютого 2022 року заборгованість у розмірі 60856 грн 46 коп, яка складається з: 51740 грн 84 коп - заборгованість за кредитом, 9115 грн 62 коп - заборгованість по процентам за користування кредитом.
До поданої позовної заяви Банк надав суду розрахунок заборгованості за договором № Б/Н від 03 квітня 2019 станом на 15 лютого 2022 року, Анкету-заяву від 03 квітня 2019 року, паспорт споживчого кредитування за програмою «Кредитна картка», Умови та правила користування кредитною карткою та витяг з Умов та правил надання банківських послуг з тарифами користування кредитною карткою «Універсальна».
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Положеннями статті 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 03 квітня 2019 року підписала лише анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку, проте, підписана відповідачем анкета-заява не містить розміру процентної ставки за використання наданих кредитних коштів, а також відсутні умови щодо встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання та їх розміру.
Таким чином, за відсутності достатніх підтверджень про конкретно запропоновані відповідачеві Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
У зв'язку з цим, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч.1 ст.634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 3 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися нижчестоящими судами при застосуванні норм права.
З цих підстав, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості рішення суду в частині відмови в стягнення відсотків за користування коштами слід відхилити.
Також суд відхиляє і посилання апелянта на ту обставину, що доказом досягнення між сторонами згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору є підписаний ОСОБА_3 . Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» простим цифровим підписом.
Згідно ст. 9 «Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит» Розділу II «Інформаційне забезпечення договору про споживчий кредит та дії, що передують його укладенню» Закону України «Про споживче кредитування» споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися інформацією про умови кредитного договору для прийняття усвідомленого рішення.
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності.
За змістом даної норми паспорт споживчого кредиту це лише інформація, необхідна для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту, яка надається кредитодавець надає споживачу до укладення кредитного договору, а умови договору про споживчий кредит та його форма його укладення визначені ст.ст. 12, 13 Закону України «Про споживче кредитування» в розділі ІІІ «Договір про споживчий кредит» цього Закону.
Отже, Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», який підписаний працівником АТ «Акцент-Банк» Кандауровим Ю.В. і ОСОБА_3 не є частиною кредитного договору, а виступає способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20.
На підставі викладеного слід дійти висновку, що паспорт споживчого кредиту не є складовою частиною кредитного договору, а є лише письмовою формою ознайомлення споживача до укладення договору з умовами різних видів кредитування для забезпечення йому можливості вибору серед альтернативних умов кредитування.
Не спростовують висновків суду й інші доводи апеляційної скарги.
Рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги на вбачається.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 червня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03 серпня 2022 року.
Судді А.М. Костенко
Р.С. Гринчук
Т.В. Спірідонова