04 серпня 2022 року м.Суми
Справа №592/9038/15-ц
Номер провадження 22-ц/816/662/22
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),
суддів - Кононенко О. Ю. , Левченко Т. А.
за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
учасники справи:
боржник - ОСОБА_1 ,
стягувач - Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК»,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Буланова Олексія Михайловича на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 травня 2022 року, в складі судді Косолап М.М., постановлену в м. Суми, повний текст судового рішення складено 04.05.2022 року,
Звернувшись до суду у лютому 2022 року із заявою, представник ОСОБА_1 - адвокат Буланов Олексій Михайлович просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 592/9038/15-ц, виданий Ковпаківським районним судом м. Суми у справі № 592/9038/15-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК».
Вимоги заяви мотивував тим, що на виконанні у Ковпаківському відділі державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебуває виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором № SUC0GK00000057 від 24.04.2007 року, яка утворилась станом на 31.08.2015 року у розмірі 22 311,71 доларів США, що за курсом гривні до долара США відповідно до розпорядження НБУ від 31.08.2015 року складає 472 683,42 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту складає 22 311,71 доларів США. Зазначав, що 08.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з заявою про реструктуризацію кредитної заборгованості за кредитним договором № SUC0GK00000057 від 24.04.2007 року. Вказував, що листом від 27.10.2021 року про інформацію про зміну зобов'язань за результатами проведення реструктуризації АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомило про здійснення реструктуризації зобов'язань на умовах, визначених в інформації про зміну зобов'язань за результатами проведення реструктуризації. Крім того зазначав, що ОСОБА_1 сплачує заборгованість за кредитним договором за результатами проведеної реструктуризації. Стверджував, що згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-IX від 13.04.2021 року, проведення відповідно до цього Закону реструктуризації зобов'язань, передбачених договором, є підставою для визнання судом відповідно до ст. 432 ЦПК України таким, що не підлягає виконанню, виконавчого документа, виданого для звернення до виконання рішення суду (ухваленого до дня проведення такої реструктуризації), яким передбачено стягнення грошових коштів та/або звернення стягнення на нерухоме майно.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 травня 2022 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий документ виконавчий лист № 592/9038/15-ц, виданий 30.12.2019 року Ковпаківським районним судом м. Суми в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором № SUC0GK00000057 від 24.04.2007 року, яка утворилась станом на 31.08.2015 року у розмірі 22 311,71 доларів США, що за курсом гривні до долара США відповідно до розпорядження НБУ від 31.08.2015 року складає 472 683,42 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту складає 22 311,71 доларів США. В іншій частині відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням представник ОСОБА_1 - адвокат Буланов О.М. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить апеляційний суд скасувати оскаржувану ухвалу в часті відмови у визнанні виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню щодо стягнення з ОСОБА_1 судового збору та ухвалити нове рішення, яким визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 592/9038/15-ц, виданий Ковпаківським районним судом м. Суми у справі № 592/9038/15-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» в частині стягнення судового збору.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції не врахував, що зі змісту положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-IX від 13.04.2021 року та вимог ст. 432 ЦПК України вбачається, що проведення реструктуризації зобов'язань за договором є підставою для визнання судом відповідного виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Стверджує, що враховуючи проведену АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відповідно до законодавства реструктуризацію зобов'язань, передбачених договором, зазначене є підставою для визнання судом відповідно до ст. 432 ЦПК України такими, що не підлягають виконанню, усіх виконавчих документів про стягнення із заявників грошових коштів на підставі ухваленого судового рішення.
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, стягувач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явилися. У заяві до суду представник заявника просив провести розгляд справи без його участі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлені обставини, які вбачаються з матеріалів справи та не оспорюються про те, що постановою апеляційного суду Сумської області від 04.04.2018 року у цивільній справі № 592/9038/15-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № SUC0GK00000057 від 24.04.2007 року, яка утворилась станом на 31.08.2015 року у розмірі 22 311,71 доларів США, що за курсом гривні до долара США відповідно до розпорядження НБУ від 31.08.2015 року складає 472 683,42 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту складає 22 311,71 доларів США. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на відшкодування судового збору 7 244,46 грн.
На виконання вказаного рішення суду 30.12.2019 року Ковпаківським районним судом м. Суми видано виконавчий лист № 592/9038/15-ц, провадження 2/592/180/16 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № SUC0GK00000057 від 24.04.2007 року, яка утворилась станом на 31.08.2015 року у розмірі 22 311,71 доларів США, що за курсом гривні до долара США відповідно до розпорядження НБУ від 31.08.2015 року складає 472 683,42 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту складає 22 311,71 доларів США та на відшкодування судового збору 7244 грн. 46 коп.
24.09.2021 року постановою старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Єршової Т.В. відкрито виконавче провадження ВП № 66922210 з виконання виконавчого листа № 592/9038/15-ц, виданого 30.12.2019 року Ковпаківським районним судом м. Суми.
Боржник ОСОБА_1 отримав від стягувача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» «Інформацію про зміну зобов'язань за результатами проведення реструктуризації» від 27.10.2021 року № 20.1.0.0.0/7-211026/025913 за кредитним договором № SUC0GK00000057 від 24.04.2007 року.
ОСОБА_1 06.12.2021 року, 12.01.2022 року, 15.02.2022 року здійснено оплату за зобов'язанням згідно графіку за результатами проведення реструктуризації на підставі Закону України «Про споживче кредитування».
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.
Згідно вимог частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до частини 2 статті 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Обов'язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав.
Підстави припинення цивільно-правових зобов'язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п'ятої ЦК України.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
23.04.2021 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-IX від 13.04.2021 року і Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 7, яким передбачено, що зобов'язання позичальників за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у цьому пункті критеріям (незалежно від дати укладення договору), підлягають обов'язковій реструктуризації на вимогу позичальника у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, за заявою ОСОБА_1 , АТ КБ «ПРИВАТБАНК» здійснив реструктуризацію заборгованості за кредитним договором № SUC0GK00000057 від 24.04.2007 року на умовах передбачених «Інформацією про зміну зобов'язань за результатами проведення реструктуризації» від 27.10.2021 року № 20.1.0.0.0/7-211026/025913 (т. 2 а.с. 196-201).
Згідно вимог підпункт 14 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», - подальше виконання реструктуризованих зобов'язань за кредитом здійснюється позичальником відповідно до умов договору з урахуванням умов проведеної реструктуризації та норм Закону України «Про споживче кредитування».
Крім того, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою апеляційного суду Сумської області від 04.04.2018 року у цивільній справі № 592/9038/15-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на відшкодування судового збору 7 244,46 грн. за подання позову (т. 2 а.с. 96-98).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України зазначено, що одним з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Колегія суддів зважує, що перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Крім того, за своїм змістом ч. 2 ст. 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю так и частково, а тому підстави якими заявник обґрунтовує свою заяву можуть бути наслідком як повного так и часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви в частині відмови у визнанні виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню щодо стягнення з ОСОБА_1 судового збору, на підставі встановлених обставин, дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційного суду, про те, що відсутні правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 у цій частині.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував, що зі змісту положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-IX від 13.04.2021 року та вимог ст. 432 ЦПК України вбачається, що проведення реструктуризації зобов'язань за договором є підставою для визнання судом відповідного виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, колегія суддів вважає неспроможними з огляду на наступне.
Згідно вимог підпункту 6 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», - за результатами проведення реструктуризації на позичальника (особу, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) покладається такий вичерпний перелік зобов'язань перед кредитором:
сплачувати суму заборгованості із сплати кредиту, що вважається не погашеною за результатами проведення реструктуризації, рівними частинами щомісяця (починаючи з 30 дня після дня проведення реструктуризації і надалі через кожний місяць) протягом 10 років з дня проведення реструктуризації, а якщо договором, відповідно до якого надано кредит, встановлено пізніший строк повного погашення суми кредиту, - протягом такого строку;
сплатити суму заборгованості із сплати процентів за користування кредитом за період до дня, що передує дню проведення реструктуризації, що вважається не погашеною за результатами проведення реструктуризації;
сплачувати проценти за користування кредитом за період з дня проведення реструктуризації, що нараховуються на непогашений залишок суми кредиту в розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні (застосовується останнє значення індексу, встановлене на початок календарного дня, в який проводиться реструктуризація), збільшеного на один процентний пункт.
Надалі розмір процентів за користування кредитом змінюється через кожен календарний рік з дня проведення реструктуризації та встановлюється у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні (застосовується останнє значення індексу, встановлене на початок календарного дня, в який здійснюється зміна розміру процентів за користування кредитом), збільшеному на один процентний пункт.
Проценти за користування кредитом нараховуються та сплачуються щомісяця, починаючи з 30 дня після дня проведення реструктуризації;
сплатити пеню за кожний день прострочення виконання грошового зобов'язання, передбаченого абзацами другим - четвертим цього підпункту, починаючи з дев'яностого дня після дня проведення реструктуризації, у розмірі половини облікової ставки Національного банку України;
оплачувати здійснення страхування, якщо такий обов'язок передбачений договором або договором іпотеки.
Зазначений у цьому підпункті перелік не поширюється на грошові зобов'язання позичальника перед поручителем або заставодавцем, що виникли у зв'язку з виконанням ним зобов'язань позичальника до дня проведення реструктуризації;
Відповідно до підпункту 7 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», - усі інші зобов'язання позичальника перед кредитором за договором, зобов'язання за яким реструктуризуються, не передбачені підпунктом 6 цього пункту, за результатами проведення реструктуризації вважаються погашеними.
Із вищевказаних вимог Закону вбачається, що ці правові норми регулюють питання погашення (припинення) зобов'язань позичальника перед кредитором за договором. Разом із цим, зобов'язання по відшкодуванню судових витрат виникає у особи внаслідок набрання законної сили відповідного рішення суду. При цьому, з матеріалів справи не вбачається жодних матеріально-правових чи процесуально-правових підстав або інших причин, з яких можна визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, в частині стягнення судового збору.
Отже, за встановлених обставин справи та вимог закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 в частині вимоги про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа № 592/9038/15-ц, виданого Ковпаківським районним судом м. Суми у справі № 592/9038/15-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на відшкодування судового збору 7 244,46 грн. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування ухваленого судового рішення.
Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Буланова Олексія Михайловича залишити без задоволення, а ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 травня 2022 року в оскарженій частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04 серпня 2022 року.
Головуючий - С.С. Ткачук
Судді: О.Ю. Кононенко
Т.А. Левченко