02 серпня 2022 року
м. Київ
справа №620/1839/20
адміністративне провадження № К/990/17862/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року у справі № 620/1839/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби, Державної митної служби України, за участю третьої особи: Державної казначейської служби України, про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів (штатних розписів), стягнення коштів,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби, Державної митної служби України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати індивідуальні акти (штатних розписів), якими встановлені розмірі посадових окладів працівників Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби на 2017 та 2018 роки;
- стягнути з відповідача кошти на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями (діями), у розмірі 171101,69 гривень;
- визначити розмір відшкодування за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення та стягнення його з відповідача на його користь.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому, зокрема, заначено, що, звертаючись до суду 26 травня 2020 року з вимогою щодо визнання протиправними та скасування актів (штатних розписів), якими встановлені розміри посадових окладів працівникам Міжрегіональної митниці ДФС, позивач пропустив строк звернення до суду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року позов залишено без руху та встановлено позивачу строк до 08 грудня 2020 року для усунення вказаного недоліку адміністративного позову шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Позивачем на виконання ухвали суду подано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для звернення до суду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року, позов залишено без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, оскільки після відкриття провадження у справі судом виявлено факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.
13 липня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року у справі № 620/1839/20.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши зміст оскаржуваних судових рішень і доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Залишаючи без розгляду адміністративний позов у зазначеній справі, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, виходив із того, що предметом оскарження є штатний розпис на 2017 та штатний розпис на 2018 роки Міжрегіональної митниці ДФС, якими затверджено посадові оклади працівників вказаного державного органу на відповідний період. У 2017- 2018 роках позивач перебував на посаді в Міжрегіональній митниці ДФС з окладом відповідно до оскаржуваних штатних розписів, а відтак був обізнаний як про розмір посадового окладу, так і про затвердження такого штатними розписами на 2017 та 2018 роки відповідно. При цьому, суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, додатково вказав, що, отримуючи заробітну плату у 2018 та 2019 роках, позивач мав реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено визначення розміру заробітної плати, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, за висновком суду апеляційної інстанції, з дня отримання заробітної плати, обрахованої з урахуванням штатних розписів, якими встановлені розмірі посадових окладів працівників Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби в 2017 та в 2018 роках, позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Водночас до суду з цим позовом звернувся лише 26 травня 2020 року, тобто з порушенням строків встановлених КАС України. Обґрунтованих причин, що перешкоджали ОСОБА_1 звернутися за захистом порушених прав у строки встановлені законом судами не встановлено.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.
За змістом частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отож, за змістом наведеної процесуальної норми, законодавець виходив не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 цього ж Кодексу, згідно з частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з частиною четвертою зазначеної статті якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За правилом пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Отже, Суд констатує, що суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, дійшовши висновку про необхідність залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду й відсутності підстав для його поновлення, правильно застосував положення статей 122, 123 КАС України. Правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права. Доводам скаржника, що покладені в основу обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, суди надали належну оцінку.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року у справі № 620/1839/20.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко