02.08.2022 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер справи: 507/1278/18
Апеляційне провадження № 22-ц/813/6386/22
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Колеснікова Г.Я. (суддя-доповідач),
суддів - Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря Кузьмук А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Любашівського районного суду Одеської області від 15 вересня 2021 року, постановлену під головуванням судді Вужиловського О.В.,
Історія справи
У вересні 2018 року публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (наразі - ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит № 188 від 11 червня 2007 року (а.с.2-3).
Заочним рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 11 січня 2019 року позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором в розмірі 471 855,98 грн. (а.с.41).
10 вересня 2021 року ОСОБА_1 , не погодившись із заочним рішенням суду, подала до суду першої інстанції заяву про його перегляд, в якій заявила клопотання про поновлення строку на звернення до суду з такою заявою. Клопотання мотивувала тим, що вона не знала про розгляд справи в суді, оскільки з кінця 2018 року не проживала за адресою реєстрації, куди здійснювались судові виклики. Також посилалась на погіршення стану здоров'я з 12 по 22 січня 2019 року та оголошення загальнодержавного карантину у березні 2020 року. Вказувала, що даний кредит вона не отримувала, договір не підписувала, про що вона звернулась до поліції. Зазначала, що позивач вже звертався до суду з позовом до неї (з тим самим предметом та з тих самих підстав), від якого згодом відмовився, про що свідчить ухвала апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2017 року про прийняття відмови та закриття провадження у справі (а.с. матеріалів щодо заяви про перегляд заочного рішення 1-3).
Короткий зміст судового рішення, що оскаржується
Ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 15 вересня 2021 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення відмовлено, а заяву залишено без розгляду.
Судове рішення мотивовано тим, що копія заочного рішення отримана відповідачкою 16 січня 2019 року, а із заявою про перегляд заочного рішення звернулась лише 10 вересня 2021 року, тобто із спливом 2 роки 8 місяців. Суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку не містить доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на подання заяви, оскільки:
- матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про розгляд справи, що підтверджується двома розписками на поштових повідомленнях, а також підписом на поштовому повідомленні від 16 січня 2019 року про отримання копії судового рішення, тобто відповідачка достеменно знала про наявність судового рішення;
- посилання на хворобу та карантин в державі не може бути підставою для поновлення строку, так як згідно наданої довідки заявниця перебувала на амбулаторному лікуванні 10 днів, а саме: з 12 по 22 січня 2019 року, а карантинні обмеження в державі були введені в березні 2020 року, тому заявниця, отримавши вчасно судове рішення, могла більше як за рік звернутись до суд із даною заявою.
З огляду на викладене, керуючись положеннями статті 126 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду документів, які подані після закінчення встановлених законом процесуальних строків (а.с.49).
Доводи апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила ухвалу Любашівського районного суду Одеської області від 15 вересня 2021 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про перегляд заочного рішення (а.с.50-54).
Апеляційна скарга мотивована тим, що строк на подання заяви про перегляд заочного рішення пропущений відповідачкою з поважних причин, оскільки вона не була повідомлена про розгляд справи в суді першої інстанції та не отримувала копію заочного рішення. Зазначала, що за адресою реєстрації вона не проживала, підписи на поштових повідомленнях не її. Вказувала, що у зв'язку з тим, що вона завчасно не була повідомлена про розгляд справи, порушено її право на захист та обмежено конституційні права. Суд першої інстанції не врахував незаконність заочного рішення, наявність ухвали апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2018 року про прийняття відмови банку від позову та закриття провадження, визнання 01 листопада 2021 року її (заявника) потерпілою у кримінальному провадженні щодо її звернення про підробку документів по оформленню кредиту.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Державний ощадний банк України» в особі Одеського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України», посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її доводів, просило суд залишити скаргу без задоволення, ухвалу суду - без змін. Зазначено про відсутність у скарзі конкретних підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду. Посилання відносно не належності ОСОБА_1 підписів на повідомлення про вручення поштових відправлень та не проживання за вказаною адресою позивача не підтверджені жодним доказом. Позичальник по суті плутає правову природу на предмет оскарження у справі, доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, невірного розуміння позичальником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин. Представник зазначив, що, враховуючи, що судом першої інстанції причини пропуску строку на звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення було визнано не поважними і відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення такого строку, суд, керуючись ст.126 ЦПК України, цілком законно і обґрунтовано залишив заяву про перегляд заочного рішення без розгляду, оскільки остання подана після закінчення процесуальних строків (а.с.88-90).
29 липня 2022 року від ОСОБА_1 надійшла уточнена апеляційна скарга, яка ухвалою Одеського апеляційного суду від 02 серпня 2022 року повернута заявнику у зв'язку із пропуском строку, встановленого ч.1 ст.364 ЦПК України.
У судовому засіданні 02 серпня 2022 року прийняла участь представник Шидерова Н.С. в інтересах АТ «Ощадбанк». Відповідачка ОСОБА_1 , будучі належним чином повідомленою про розгляд справи, участі у судовому засіданні не прийняла,що з огляду на ч.2 ст.372 ЦПК України не є перешкодою розгляду справи.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права
Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених ч.1 ст. 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ст.284 ЦПК України).
Форму заяви про перегляд заочного рішення, вимоги до її змісту, підписання, додатків, кількості копій визначають ч.ч.1-7 ст.285 ЦПК України. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення ст.185 цього кодексу (ч.8 ст.285 ЦПК України), яка регламентує порядок залишення позовної заяви без руху та її повернення.
Цей припис треба розуміти як такий, який стосується невиконання саме тих вимог, що передбачені у ч.ч.1-7 ст.285 ЦПК України. Якщо учасник справи оформив заяву про перегляд заочного рішення без дотримання вказаних вимог, тобто неналежно, до цієї заяви застосовуються положення ст.185 ЦПК України. В інших випадках її положення до заяви про перегляд заочного рішення незастосовні. Ухвалу про повернення такої заяви можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від заочного рішення (п.22 ч.1 ст.353 ЦПК України).
Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження (ст.286 ЦПК України).
Тобто, суд зобов'язаний прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, якщо вона відповідає вимогам ч.ч.1-7 ст.285 ЦПК України.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (ч.4 ст.287 ЦПК України).
Залишаючи заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції керувався положеннями ст.126 ЦПК України, за змістом яких право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року в справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21) зазначено, що: «не у всіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду. Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов'язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України). Оскільки кожну належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд зобов'язаний згідно з реченням першим частини першої статті 286 ЦПК України прийняти та невідкладно надіслати її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи, то немає ґрунтовних підстав вважати, що визначений статтею 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний тільки до розгляду суті цієї заяви та незастосовний до розгляду на предмет дотримання строку її подання. Тому, оскільки спеціальне правове регулювання, передбачене Главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України, охоплює порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку, то немає підстав залишати її без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України. Процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв'язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення. […] У разі відмови у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суд з цієї причини відмовляє у задоволенні такої заяви про перегляд. Тоді відповідач, який її подав, може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску строку на подання заяви про перегляд цього рішення. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року».
У справі, що переглядається, суд першої інстанції постановив ухвалу, згідно з якою залишив без розгляду заяву про перегляд заочного рішення через відсутність підстав для поновлення строку на її подання, не звернувши увагу на те, що за змістом ч.1 ст.286 ЦПК України суд зобов'язаний прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, якщо вона відповідає вимогам ст.285 ЦПК України, тобто є належно оформленою.
Суд першої інстанції не врахував, що визначений у ст.287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний як до розгляду суті цієї заяви, так і до розгляду на предмет дотримання строку її подання, а в результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою лише: 1) залишити заяву без задоволення та 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
З огляду на наведене доводи апелянтки про допущення судом першої інстанції порушення процесуальних норм щодо порядку вирішення питання про перегляд заочного рішення знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції. Вказана підстава є достатньою для скасування оскаржуваного судового рішення, тому інші доводи апеляційною скарги не мають правового значення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про не дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а оскаржене рішення суду скасуванню з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду.
Керуючись ст.ст.374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Любашівського районного суду Одеської області від 15 вересня 2021 року скасувати, а справу за заявою про перегляд заочного рішення направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03 серпня 2022 року.
Головуючий:
Судді: