03 серпня 2022 року
м. Київ
справа №120/14799/21-а
адміністративне провадження № К/990/18251/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желтобрюх І.Л., суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
перевіривши касаційну скаргу Вінницької митниці на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Вінницької митниці про визнання дій протиправними та скасування рішень,
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28 березня 2022 року позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Вінницька митниця звернулася з апеляційною скаргою.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2022 року апеляційну скаргу Вінницької митниці залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: несплатою судового збору у розмірі 13620 грн. Надано скаржнику п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків. Роз'яснено, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне подання апеляційної скарги в порядку, встановленому процесуальним законом.
Постановляючи ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що пунктом 1 частини п'ятої статті 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
На виконання ухвали суду апеляційної інстанції, Вінницькою митниці було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги або відстрочення сплати судового збору. При цьому, в обґрунтування поданої заяви апелянт посилався на відсутність коштів по кошторису митниці за відповідним кодом економічної класифікації.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2022 року відмовлено Вінницькій митниці в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору або його відстрочення. Продовжено строк, наданий ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2022 року, для усунення недоліків апеляційної скарги на десяти днів з дня отримання даної ухвали.
На виконання ухвали суду апеляційної інстанції, Вінницькою митниці було повторно подане клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги або відстрочення сплати судового збору з підстав відсутності коштів на даний час.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2022 року апеляційну скаргу повернуто в зв'язку з тим, що її недоліки не усунуто у встановлений судом строк. Відмовлено у задоволенні клопотання Вінницької митниці про звільнення від сплати судового збору або його відстрочення.
Вважаючи таке судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, Вінницька митниця оскаржила його в касаційному порядку.
За правилами частини першої статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Постановляючи ухвалу від 20 червня 2022 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що станом на час постановлення цієї ухвали строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув, і особою, яка подала апеляційну скаргу, такі недоліки не усунуті, а саме не надано суду документ про сплату судового збору у належному розмірі.
При цьому суд також виходив з того, що апелянту вже продовжувався строк для усунення недоліків апеляційної скарги з вказаних підстав. При цьому, доказів на підтвердження факту отримання коштів в майбутньому суду надано не було. Відтак, на даному етапі відсутні підстави вважати, що апелянтом будуть виконані вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2022 року в майбутньому.
Суд зауважив, що тривалий процесу сплати судового збору, який спричинено відсутністю коштів, не може бути самостійною підставою для звільнення від сплати судового збору або відстрочення вказаної сплати. Вказана обставина також не є підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у частині сплати судового збору, встановленого законом.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, оскільки скаржником не усунуто недоліків поданої ним апеляційної скарги.
Доводи касаційної скарги зводяться до безпідставної, на думку скаржника, відмови суду апеляційної інстанції у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та важкого матеріального становища податкового органу у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, що не спростовує наведених вимог чинного законодавства.
Суд критично ставиться до таких доводів скаржника, оскільки, як встановлено частиною першою статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З вищевказаного вбачається, що Вінницька митниця не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія зазначеної норми закону щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Крім того, посилання апелянта на те, що постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги суд фактично позбавив відповідача права на апеляційне оскарження рішення є очевидно необґрунтованими.
Так, відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Повернення апеляційним судом апеляційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону та повторне звернення до апеляційного суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі апеляційного оскарження судового рішення учасником справи.
Принагідно, Суд зазначає, що сплата судових витрат не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Питання необхідності продовження процесуального строку, у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної чи касаційної скарги без руху з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, правильно застосував положення статей 298, 169 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Вінницької митниці на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у справі № 120/14799/21-а.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Л. Желтобрюх
Судді О.В. Білоус
Н.Є. Блажівська