03 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 420/815/22
адміністративне провадження № К/990/18671/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Одеської митниці на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі №420/815/22 за позовом Приватного підприємства «Альфа Люкс» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації при митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 задоволено адміністративний позов Приватного підприємства «Альфа Люкс» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації при митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 частково задоволено заяву Приватного підприємства «Альфа Люкс» про ухвалення додаткового судового рішення, стягнення з Одеської митниці на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн; стягнуто з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ПП «Альфа Люкс» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2481,00 грн.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі №420/815/22 частково задоволено апеляційну скаргу приватного підприємства «Альфа Люкс»; змінено додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2022, виключено з мотивувальної частини додаткового рішення висновки суду про те, що пропорційним до предмета спору по справі є розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2481,00 грн; абзац другий резолютивної частини додаткового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 викладено в наступній редакції: «Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «Альфа Люкс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 (десять тисяч) грн.».
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Одеської митниці на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі №420/815/22.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.
Верховний Суд зауважує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України);
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України);
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України).
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено про неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у справах №К/9901/14498/18, №К/9901/4716/18, №К/9901/4863/18, №К/9901/12417/18, №К/9901/14824/18, №К/9901/50782/18. За текстом касаційної скарги контролюючим органом також наведено цитати з постанов Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №904/8308/17, від 22.05.2018 у справі №826/8107/16, процитовано норми статей 134, 139 КАС України, норм Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Верховний Суд зауважує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Скаржником не доведено подібність правовідносин у справах, наведені скаржником витяги з постанов Верховного Суду стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів. Такі висновки касаційного суду сформовані не у взаємозв'язку із обставинами, які установлені судом у цій справі.
Касаційна скарга не містить доводів щодо помилковості висновку суду апеляційної інстанції, що згідно наданого до суду акту прийому-передачі наданих послуг адвокат надав клієнту послуги зі складання позову, збирання доказів та організації подання позову до суду по справі №420/815/22, тривалість надання послуги 10 годин, вартість 20000,00 грн. Враховуючи визначену пунктом п.1.3 договору про надання правової допомоги від 12.01.2022 вартість надання послуг адвокатом Нестеровою О.В. на рівні 2000,00 грн за годину надання послуги, присудження судом з відповідача на користь позивача 2481,00 грн витрат на правничу допомогу є дещо заниженим. Разом з цим, в даному випадку, предмет спору у цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Заявлений до відшкодування розмір витрат є завищеним, оцінка змісту позовної заяви та зібраних доказів не підтверджує співмірність витраченого на їх підготовку часу протягом 10 годин. До того ж, стягнення витрат у заявленому розмірі становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат. У зв'язку з цим, на думку колегії суддів, справедливим і обґрунтованим до відшкодування на користь позивача витрат, пов'язаних із професійною правничою допомогою, є розмір цих витрат 10000,00 грн.
При цьому судом апеляційної інстанції враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11.02.2021 у справі №520/9115/19, від 04.06.2021 у справі №380/887/20.
Таким чином, контролюючим органом не обґрунтовано, в чому полягає неправильне застосування П'ятим апеляційним адміністративним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, в чому висновки суду суперечать висновкам Верховного Суду при застосування норми права у подібних правовідносинах.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Одеської митниці на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі №420/815/22 повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяІ.А. Васильєва