Справа № 456/1614/22
Провадження № 2-о/456/49/2022
27 липня 2022 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Гули Л. В.
з участю секретаря Петренко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення,
Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Турчин Ю.І просить встановити, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановити, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», а саме: село Малі Дідушичі Стрийського району Львівської області.
В обґрунтування заявлених вимог представник заявника покликалася на те, що заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Дурмін району імені Лазо Хабаровського краю Російської Федерації, є громадянином Російської Федерації. Батьком ОСОБА_1 є ОСОБА_2 , який за національністю українець та народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Малі Дідушичі Стрийського району Дрогобицької області. ОСОБА_3 народжений і хрещений 12.11.1933, будинок АДРЕСА_1 , про що у метричній книзі греко-католицької парафії с. Дідушичі Малі, повіту ОСОБА_4 воєводства із записом про народження за 1926-1944 роки виявлено запис про народження під № 37 за 1933 рік. ОСОБА_2 , батько ОСОБА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Малі Дідушичі Стрийського району Львівської області. Мати заявника ОСОБА_5 також померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Дуліби Стрийського району Львівської області. Батьки тата заявника ОСОБА_2 також народилися в с. М.Дідушичі Стрийського району Дрогобицької області (тепер Львівської області), де постійно проживали до часу своєї смерті. ОСОБА_1 у 1961 році разом із батьками повернувся в Україну та проживав у с. Малі Дідушичі Стрийського району Львівської області. У 1974 році заявник закінчив повний курс Великодідушицької середньої загальноосвітньої трудової політехнічної школи Стрийського району Львівської області, проходив військову службу на території України в м. Ковель Волинської області, працював на Стрийському заводі металевих та залізобетонних конструкцій. Таким чином, батько заявника ОСОБА_2 народився на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України» та на момент проголошення незалежності України 24.08.1991 постійно проживав на території України, відтак є громадянином України. В 1980 році ОСОБА_1 поїхав працювати на шахту «Сєвєрная» в Російську Федерацію. У 1981 році одружився з ОСОБА_6 . У 1992 році ОСОБА_1 з сім'єю повернувся проживати в Україну, однак їздив на заробітки в Росію. З 2013 року заявник постійно проживає на території України, 19.12.2014 отримав посвідку на постійне проживання, що підтверджує законні підстави для постійного проживання його в Україні. Відповідно до посвідки місцем проживання заявника в Україні визначено за адресою: АДРЕСА_2 . З метою оформлення громадянства за територіальним походженням заявник звернувся у Стрийський міський відділ Державної міграційної служби України, однак йому роз'яснили в усному порядку, що потрібно надати рішення суду про те, що його батько ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», оскільки актовий запис про народження ОСОБА_2 відсутній. Крім цього, в заявника виникли складнощі в частині доведення родинного зв'язку між ним та батьком, а тому він змушений звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.
Заінтересована особа правом на подання відзиву не скористалася.
Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 06 червня 2022 року головуючим суддею в справі визначено суддю Гулу Л.В. /а.с. 31/
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10.06.2022 заяву ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27.06.2022. Роз'яснено сторонам їх процесуальні права /а.с. 32/.
Ухвалою суду від 27.06.2022 судове засідання відкладено на 13.07.2022 /а.с. 36/.
Розгляд справи по суті відбувся 27.07.2022 за участі представника заявника адвоката Турчин Ю.І.
Представник заявника адвокат Турчин Ю.І. в судовому засіданні вимоги заяви підтримала в повному обсязі та просила такі задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Стрийського відділу Головного Управління Державної міграційної служби України у Львівській області Шкраба В. подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази по справі, які мають юридичне значення для її розгляду, вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Дурмін району імені Лазо Хабаровського краю Російської Федерації, є громадянином Російської Федерації /а.с. 4/.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11.12.1959 батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_3 , який за національністю українець, матір'ю вказано ОСОБА_5 /а.с. 7-10/.
Зазначена інформація додатково підтверджується долученим до матеріалів справи військовим квитком НОМЕР_2 /а.с. 19/
Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 22.09.1956 судом встановлено, що ОСОБА_3 (батько заявника) народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Малі Дідушичі Стрийського району Дрогобицької області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 12.11.1933 зроблено відповідний запис за № 71, місце реєстрації: с. М.Дідушичі Стрийського району Дрогобицької області (тепер Львівської області) /а.с. 11/.
Дослідженими в судовому у засіданні документами, що ідентифікують ОСОБА_2 , (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб), встановлено, що останній народився в с. Малі Дідушиші. 28.08.1956 зареєстрував шлюб з ОСОБА_7 , якій після укладення шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_8 . Батьками ОСОБА_2 вказано ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які 16.02.1933 уклали шлюб, що був зареєстрований у с. М.Дідушичі Стрийського району Львівської області /а.с. 11-17/
Згідно з архівною довідкою Центрального державного історичного архіву України м. Львів Державної архівної служби України № Б-215 від 23.09.2021 ОСОБА_3 народжений і хрещений 12.11.1933, будинок АДРЕСА_1 , про що у метричній книзі греко-католицької парафії с. Дідушичі Малі, повіту Стрий Станіславівського воєводства із записами про народження за 1926-1944 роки виявлено запис про народження під № 37 за 1933 рік. Батьком дитини вказано ОСОБА_11 /а.с. 24-25/.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що 14.03.2003 зроблено запис за № 13 та Дідушицькою сільською радою Стрийського району Львівської області видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 /а.с. 27/.
З витягу з погосподарської книги № 135 від 10.02.2022, виданого Великодідушицьким старостинським округом виконавчого комітету Стрийської міської ради, судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті був зареєстрований і проживав у АДРЕСА_3 /а.с. 26/.
Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_5 , про що 26.10.2020 зроблено актовий запис № 37 та виконавчим комітетом Дулібської сільської ради Стрийського району Львівської області видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 /а.с. 28/.
Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наявністю в ОСОБА_1 перешкод в оформленні набуття громадянства України за територіальним походженням.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України).
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Аналогічно згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про громадянство України» громадянство України набувається за територіальним походженням.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням. Для оформлення набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України подається: особою без громадянства - декларація про відсутність іноземного громадянства; іноземцем - зобов'язання припинити іноземне громадянство.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про правонаступництво України» всі громадяни Союзу РСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної належності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини. Порядок збереження, набуття і втрати громадянства України регламентується Законом про громадянство України.
З аналізу вищенаведеного вбачається, що однією з умов набуття громадянства України за територіальним походженням є факт народження або постійного проживання до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», самого заявника або близького родича.
Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначається Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України № 215 від 27.03.2001 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 26 Порядку для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, батько чи мати якої народилися до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент їх народження до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами «а» - «в» пункту 24 цього Порядку
Згідно з п. 44 Порядку у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до ІНФОРМАЦІЯ_6 на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
Так, досліджені в судовому засіданні матеріали справи вказують на наявність родинного зв'язку між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та підтверджують той факт, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», а саме: с. Малі Дідушичі Стрийського району Львівської області /а.с. 4-28/.
У суду відсутні підстави ставити під сумнів істинність фактів, зазначених у згаданих документах, оскільки такі відповідають і не суперечать обставинам, відомості про які містяться в інших зібраних по справі доказах.
Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що є сусідкою ОСОБА_3 , який народився в с. Малі Дідушичі, проте в ранньому віці був виселений разом з батьками до ОСОБА_13 . В 60-х роках повернувся з дружиною та сином ОСОБА_14 в Україну та жив у с. Малі Дідушичі до самої смерті. Заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 та тривалий час проживає на території України.
Аналогічні показання надала у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , яка пояснила, що ОСОБА_2 був її сусідом у с. Малі Дідушичі, де проживав до смерті. Його син ОСОБА_1 проживав з батьком, навчався в сільській школі. Після армії ОСОБА_1 поїхав на заробітки до Росії, проте постійно повертався в село Дуліби, де й проживає на даний час.
У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених свідками. Даних про яку-небудь зацікавленість свідків у результаті розгляду справи немає, їх покази відповідають і не суперечать обставинам, відомості про які містяться в інших зібраних по справі доказах.
Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.
Обов'язок доказування та подання доказів встановлений ст. 81 ЦПК України, в якій зазначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, з доказів у справі, які оцінено за вимогами допустимості, належності, достатності та взаємного зв'язку, судом встановлено, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», а саме: с. Малі Дідушичі Стрийського району Львівської області.
Встановлення даних фактів має для заявника юридичне значення, оскільки надає право набути громадянство України за територіальним походженням.
Щодо судового збору.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Відтак судові витрати слід віднести на рахунок заявника.
Керуючись ст. 293, 294, 315, 319, 354ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Встановити, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Встановити, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», а саме: с. Малі Дідушичі Стрийського району Львівської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 04.08.2022.
Суддя Л.В.Гула