Справа №461/2409/22
02 серпня 2022 року м.Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді Романюк В.Ф.,
за участю:
секретаря судового засідання Решетова Д.Ю.
представника позивача Катун М.І.
представника відповідача Бойчук Ю.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради (м. Львів, вул. Ф. Ліста,1, ЄДРПОУ 20847537) про скасування постанови №11 адміністративної комісії при Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №11 від 10 березня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 13 600,00 грн. Просить закрити провадження у справі.
В обгрунтування поданого позову покликається на те, що позивач вважає постанову неправомірною, оскільки така винесена з порушенням чинного законодавства. Посадовою особою, якою складено постанову не враховано всіх обставин справи, докази на підставі яких прийняте рішення є неповними та недопустимими, а обставини, зазначені у постанові не відповідають дійсності. Вважає, що в її діях відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 156 КУпАП, а тому просить суд позов задоволити повністю.
Ухвалою суду від 23 травня 2022 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду з викликом сторін у судове засідання. /а.с.21/
10 червня 2022 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи свою позицію представник відповідача зазначив, що оскаржувана постанова винесена адміністративною комісією Галицької районної адміністрації у межах її повноважень, з дотриманням норм КУпАП, на підставі досліджених доказів, які підтверджують вину позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст. 156 КУпАП, а тому є правомірною. /а.с.25-49/.
У судовому засіданні представник позивача Катун М.І. позов підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним у позові. Просила суд позовні вимоги задоволити повністю.
Представник відповідача Бойчук Ю.Р. в судовому засіданні позовні вимоги заперечила, з підстав викладених у відзиві. Просила суд відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення представник позивача Катун М.І., представника відповідача Бойчук Ю.Р., дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються:
1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;
2) виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад;
3) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, вищими спеціалізованими судами та Верховним Судом України;
4) органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженим на те цим Кодексом.
Відповідно до ст.217 КУпАП посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені Кодексом, у межах наданих їм повноважень лише під час виконання службових обов'язків.
Відповідно до ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом (ст. 245 КУпАП).
Суд встановив, що постановою №11 адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради 10 березня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 156 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 13 600 гривень.
За змістом даної постанови, 11 січня 2022 ДОП С ДОП ВП №2 ГУНП у Львівській області складено протокол серії ВАБ №791417 щодо ОСОБА_1 , яка 11.01.2022 о 22:40 год. по вул.Симоненка, 10а, будучи продавцем магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснила продаж алкогольного напою, після 22:00 год., чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП.
Частиною 2 статті 156 КУпАП передбачена відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.
Відповідно до ухвали ЛМР №4710 від 11.03.2019 «Про заборону роздрібної торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (окрім безалкогольного)», заборонено роздрібну торгівлю алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (окрім безалкогольного) у стаціонарних об'єктах торгівлі та тимчасових спорудах, за винятком закладів ресторанного господарства, з 22.00 год. до 10.00 год.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, при розгляді справи, адміністративною комісією досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №791417 від 11.01.2022 року, складений ЛРУП №2, рапорт від 11.01.2022, пояснення ОСОБА_2 від 11.01.2022 року, фотокопію внутрішнього COVID - сертифіката Туз В.М. із додатку «Дія»; фотокопія ліцензії ДПСУ ГУ ДПС у Львівській обл.; фотокопію магазину «Бейкер Маркет» 11.01.2022; повітку №2 від 08.02.2022; повістку №2/1 від 11.02.2022; повістку №5 від 18.02.2022.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Аналіз наведених положень КУпАП дає підстави для висновку, що під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення уповноважена посадова особа зобов'язана здобути докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. В іншому випадку застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
У постанові від 26.04.2018 по справі № 338/855/17 Верховний Суд вказав, що постанова у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Для притягнення конкретної особи до відповідальності, необхідно з'ясувати чи вона є (може бути) суб'єктом адміністративного правопорушення, а саме з'ясувати можливість притягнення такої особи до відповідальності (вік, осудність, інші спеціальні ознаки, тощо) та наявність причинного зв'язку між діянням особи та наслідками.
Тобто існування такої складової як суб'єкт правопорушення можливе лише за наявності причинного зв'язку між об'єктивною стороною правопорушення та конкретною особою (вчинення саме конкретною особою дій, що мають ознаки правопорушення).
Такі висновки узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у п. 30 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі № 177/525/17 та п.п. 14 29 постанови Верховного Суду від 18.06.2020 по справі 686/14075/16-а.
Крім цього, з аналізу положень ст.247 КУпАП випливає, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд вважає, що сторона відповідача не надала суду та в матеріалах справи відсутні належні, достатні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 здійснила продаж алкогольних напоїв в заборонений час. Оскаржувана постанова не містить посилання на достатні та допустимі докази, які доводять факт вчинення правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що вищевказані докази є недопустимими та недостатніми для встановлення наявності складу адміністративного правопорушення, з огляду на наступне.
Протокол про адміністративні правопорушення складений із недоліками, зокрема, у протоколі не вказано за яким підпунктом, пунктом, частиною, статтею та якого нормативно-правового акта передбачено певне правило поведінки.
Відповідно до загального визначення адміністративного правопорушення у ст. 9 КУпАП, обов'язковою ознакою складу правопорушення, у тому числі передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, є вчинення особою певної дії або її бездіяльність, які згідно зі ст. 256 КУпАП мають бути конкретно визначені у протоколі.
Вищевказана норма закону є бланкетною (вид норм права з точки зору рівня визначеності їх змісту. Диспозиції бланкетних норм не встановлюють певних правил поведінки, а передбачають існування інших норм, розміщених навіть в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки), а тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи, завдяки чому орган, який розглядає матеріали справи про адміністративне правопорушення може встановити конкретні дії/бездіяльність допущені особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Однак, протокол про адміністративне правопорушення не містить посилання на конкретну норму права, яку порушила ОСОБА_1 .
У графі «особу встановлено» уповноважена особа зазначила «особу встановлено», в той час, коли мали бути вказані реквізити документа, на підставі якого було встановлено особу.
Суд звертає увагу, що опис обставин, установлених під час розгляду справи, повинен містити вказівку на дату, час, місце вчинення адміністративного правопорушення, його суть. У контексті положень ч.2 ст.156 КУпАП опис обставин, крім згаданого вище, має містити кількісні й вартісні характеристики проданого напою чи виробу.
Як вбачається з долученої до матеріалів справи копії протоколу, вказані законодавчі вимоги щодо змісту такого не дотримано: не вказано вартісних характеристик проданого напою, не зазначено даних щодо свідків та понятих. Крім того, у протоколі не вказано жодних доказів, які до нього додаються, а лише зазначено «згідно опису», що на думку колегії суддів не є належними доказами, на підставі яких можна встановити наявність складу адміністративного правопорушення.
Окрім того, жодними належними доказами не підтверджується факт продажу позивачем саме алкогольного напою. Експертні дослідження з цього приводу до матеріалів справи не надано.
При цьому, суд зазначає, що фіксація правопорушення у відповідному протоколі про адміністративне правопорушення є наслідком відповідних дій уповноважених осіб з перевірки наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення та наявності підстав для притягнення такої особи до адміністративної відповідальності. Ці дії посадових осіб можуть вчинятися лише після виявлення правопорушення, тобто встановлення певного факту та загальних ознак вчиненого діяння.
Незважаючи на те, що такий протокол не є рішенням суб'єкта владних повноважень, однак складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
До копії адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах справи, долучено рапорт від 11.01.2022, пояснення ОСОБА_2 від 11.01.2022 року, фотокопію внутрішнього COVID-сертифіката Туз В.М. із додатку «Дія»; фотокопія ліцензії ДПСУ ГУ ДПС у Львівській обл.; фотокопію магазину «Бейкер Маркет» 11.01.2022;
Вказані пояснення, рапорт та фотокопії враховані адміністративною комісією Галицької районної адміністрації Львівської міської ради при прийнятті оскаржуваної постанови.
Разом з тим, суд звертає увагу, що ОСОБА_2 не зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення як свідок, дані щодо нього відсутні у графі протоколу «Склад адміністративного правопорушення», де описано суть вчиненого адміністративного правопорушення, а відібрані письмові пояснення не зазначені як додаток до протоколу. Крім того, Відповідач не встановив статус ОСОБА_2 . Так, якщо останній був свідком, як зазначила у судовому засіданні Відповідач, згідно з ч.1 ст.256 КУпАП прізвища, адреси свідків зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Відтак, суд не бере до уваги пояснення ОСОБА_2 , оскільки вважає, що такий доказ є неналежним та недопустимим.
Аналогічний підхід суду до рапорту поліцейського, який у розумінні статті 251 КУпАП не може вважатися належним і допустимим доказом учинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, оскільки працівники Національної поліції є зацікавленими особами при розгляді цієї справи, що ставить під сумнів дотримання вимог щодо об'єктивності з'ясування обставин справи, а тому такий рапорт не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.
Крім того, вказаний рапорт також не згадується у додатку до протоколу, а зазначений у ньому опис, не був наданий ні відповідачу, ні суду, що ставить під сумнів його зміст та включення до його переліку тих доказів, які були взяті до уваги адміністративною комісією при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Інших належних та допустимих доказів в підтвердження факту вчинення позивачкою правопорушення, зокрема, належного фото- чи відеофіксації відповідачем не подано. Із доданих фотокопій встановити факт здійснення адміністративного правопорушення неможливо. Дослідивши додані фотокопії, суд не бере такі до уваги, оскільки на них не вказано час та місце вчинення правопорушення технічним способом, що не дає підстави вважати такі докази достовірними та допустимими.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, а тому суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об'єктивного дослідження справи, однак не зобов'язаний підміняти собою учасників процесу, шукаючи докази виключно за власною ініціативою.
Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.
На обов'язок та важливість доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 у справі №537/4012/16-а, від 08.11.2018 у справі № 201/12431/16-а, від 15.11.2018 у справі № 524/7184/16-а.
Враховуючи конституційний принцип правової держави, усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь.
Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу приписів статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, в рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
У справі «Федорченко та Лозенко проти України» зазначив, що при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».
Оскільки відповідачем належних та допустимих доказів в підтвердження факту вчинення Позивачкою правопорушення не надано, суд вважає постанову №11 від 10 березня 2022 року є немотивованою і не обґрунтована доказами зібраними відповідно до вимог закону, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Згідно ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що аргументи позивача щодо немотивованості оскаржуваної постанови знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, оскаржувана постанова є необґрунтованою, тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а провадження по справі закриттю.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КАС України, судові витрати по справі в розмірі 496,20 грн. слід стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на користь позивача.
Керуючись ст.ст.2, 70, 72, 77, 78, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, ст.ст.7, 9, 156, 213, 217, 247, 251, 278, 283, 284, 256 КУпАП, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради (м. Львів, вул. Ф. Ліста,1, ЄДРПОУ 20847537) про скасування постанови №11 адміністративної комісії при Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити.
Постанову адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №11 від 10 березня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 13 600 грн. - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.156 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької районної адміністрації Львівської міської ради (м. Львів, вул. Ф. Ліста,1, ЄДРПОУ 20847537) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 04 серпня 2022 року.
Суддя Романюк В.Ф.