Справа № 308/4638/21
03 серпня 2022 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071030000261 від 03.03.2021 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
встановив:
На стадії підготовчого провадження в суді знаходиться обвинувальний акт у вищевказаному кримінальному провадженні.
11.03.2022 прокурором подано до суду клопотання про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а також дозвіл на затримання обвинуваченої з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про застосування до останньої вищевказаного запобіжного заходу.
11.03.2022 судом постановлено ухвалу, якою надано дозвіл на затримання громадянки України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На виконання ухвали суду обвинувачену ОСОБА_5 було доставлено до суду працівниками поліції, у зв'язку з чим судом розглядається клопотання прокурора про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підставою звернення прокурора до суду з вказаним клопотанням є обґрунтованість підозри останньої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а також наявність ризиків переховування обвинуваченої від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
В підготовчому судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав, просив задовольнити таке з підстав, що в ньому викладені
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена просила не застосовувати до неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як на ї утриманні перебуває 4-річна дитина, зазначила, що зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , однак проживає в АДРЕСА_3 .
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши та оцінивши докази, якими обґрунтовується клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу
У відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1ст. 177 КПК.
Суд вважає доведеною обґрунтованість підозри обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй злочину, оскільки сукупність зібраних під час досудового розслідування доказів була достатньою для пред'явлення їй обвинувачення та звернення з обвинувальним актом до суду.
При цьому суд вважає наявним ризик продовження злочинної діяльності, так як остання раніше судима за вчинення злочину проти власності, на шлях виправлення не стала, так як в даному кримінальному провадження обвинувачується у повторному вчиненні крадіжки. Окрім цього в провадженні суду перебуває ще декілька кримінальних проваджень за обвинуваченням її у вчиненні злочинів проти власності, зокрема кримінальна справа №308/17486/21 та №308/3048/22.
Більш того суд вважає доведеними ризик, заявлений прокурором, зокрема щодо можливого переховування обвинуваченої від суду в силу того, що остання оголошувалася в розшук в одному з кримінальних проваджень, у даному кримінальному провадженні до неї було застосовано дозвіл на затримання з метою приводу до суду.
Як зазначалося вище ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, зокрема злочину, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України, санкція вказаної статті передбачає покарання серед іншого у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти.
Тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченій у разі постановлення судом обвинувального вироку, враховуючи, що остання раніше судима, а також враховуючи її неналежну процесуальну поведінку, створює загрозу переховування такої від суду.
При цьому суд оцінює в сукупності всі обставини передбачені ст. 178 КПК України, зокрема приймає до уваги, що ОСОБА_4 є матір'ю 4-річної дитини.
Разом з тим суд зазначає, що клопотання прокурора не містить переконливого обґрунтування припущення сторони обвинуваченого про наявність у ОСОБА_4 наміру перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, прокурор лише номінально зазначає про наявність означеного ризику, однак не визначив, у якій поведінці обвинуваченої такий полягає.
При розгляді питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд бере до уваги вимоги національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, зокрема приписи, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» (п. 80), відповідно до якого при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів», а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 11 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (п. 29), відповідно до якого Європейський суд прийшов до висновку, що тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу. Згідно з п. 62 рішення «Боротюк проти України» ЄСПЛ в частині правозастосування ст. 5 Конвенції зазначив: «При цьому існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними». У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів. До аналогічних висновків ЄСПЛ прийшов у рішеннях «Смірнова проти Росії», «Вренчев проти Сербії».
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Так, суд констатує, що прокурором не доведено, чому жоден з більш м'яких запобіжних заходів, до прикладу цілодобовий домашній арешт, не зможе запобігти вищевказаним ризикам й забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.
За таких обставин, враховуючи, що прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 194 КПК України, але не доведено обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд вважає, що в задоволенні клопотання про обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити та вважає за потрібне застосувати до останньої більш м'який запобіжний захід.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Суд враховує наявність «обґрунтованості підозри» обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а також наявність ризиків вчинення іншого кримінального правопорушення та переховування від суду, тому з метою попередження вищевказаних ризиків та забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 суд вважає за необхідне застосувати до останньої запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши їй без дозволу суду залишати місце свого постійного проживання цілодобово.
Окрім цього, задля перевірки належності виконання означеного запобіжного заходу, суд застосовує до обвинуваченої електронний засіб контролю.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зобов'язати обвинувачену з дня постановлення зазначеної ухвали виконувати ряд обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України та визначених в резолютивній частині даної ухвали, що спрямовані на забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 в частині явки до суду за відповідним судовим викликом.
Керуючись ст.ст.176, 178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310, 314 КПК України, суд
постановив:
У задоволенні клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю, заборонивши останній цілодобово залишати місце проживання за адресою АДРЕСА_3 без дозволу суду.
Строк дії ухвали в частині тримання ОСОБА_4 під домашнім арештом становить два місяці й визначено до 01 жовтня 2022 року.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
прибувати до суду на першу вимогу,
повідомляти суд про зміну свого місця проживання
Строк дії покладених на ОСОБА_4 обов'язків становить два місяці й визначено до 01 жовтня 2022 року.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання вищезазначених обов'язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення.
Виконання та контроль за виконанням ухвали доручити начальнику Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області та прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 відповідно.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань. Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1