Справа № 308/5791/22
29 липня 2022 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Орган опіки і піклування: Служба у справах дітей Ужгородської міської ради про відібрання дитини,-
ОСОБА_1 , звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , Орган опіки і піклування: Служба у справах дітей Ужгородської міської ради про відібрання дитини.
Дослідивши матеріали позовної заяви суд приходить до наступного висновку.
Ухвало судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.05.2022 вказана позовна заява залишена без руху із зазначенням недоліків які слід усунути, та надано час на їх усунення. Зокрема позивачу було вказано на необхідність сплати судового збору, надання до суду копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Окрім того в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, було вказано і на те, що як вбачається зі змісту позовної заяви вбачається, в якості відповідача вказано ОСОБА_2 , а також вказано, Орган опіки та піклування: Службу у справах дітей Ужгородської міської ради - однак процесуальний статус її не вказано. Також, в ухвалі від 20.05.2022 вказано на те, що в позовній заяві не зазначено, чи зверталася позивач до органу опіки та піклування, чи наявний висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з позивачем, письмовий висновок щодо розв'язання спору, також ОСОБА_1 , не вказує яке саме рішення суду ігнорує відповідач, копію відповідного рішення до позовної заяви не додано, як і жодного доказу того, що дитина постійно проживає із позивачем ОСОБА_1 .
Станом на 29.07.2022 недоліки на які було вказано в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позивачем не усунуто.
При цьому, право кожної особи на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів слід розуміти у праві такої особи на подання відповідних документів та доказів, певне обґрунтування позовних вимог у тій мірі, в якій вона вважає за необхідне, оскільки одним із визначальних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, а особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Аналіз судової практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (справа «Мушта проти України», заява №8863/06, рішення від 18.11.2010, пункти 37-38; Справа "Golder v. The United Kingdom", заява №4451/70, рішення від 21.02.1975, пункт 38).
Суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (Справа «Надточій проти України», заява № 7460/03, рішення від 15.05.2008, пункт 26; див. серед інших рішень та mutatis mutandis, "Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], no.39594/98, п.72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy), рішення від 28.08.1991, Серія A no. 208-B, п.33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy), рішення від 12.10.1992, Серія A no.245-C, п.26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), no.54698/00, п.28, від 08.06.2006).
В даному випадку позивачу було направлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху на відому суду адресу, зазначену позивачем в позовній заяві.
Відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Разом із тим, суд констатує, що заяв про зміну місця проживання, або уточнення анкетних даних позивач не подавала.
З рішень Європейського суду вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За змістом рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 у справі 1-9/2011 вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Однак вказаним правом, позивач не скористався, свого обов'язку не виконав, слід констатувати, що жодних заяв чи клопотань від позивача на адресу суду не надходило.
Надання переваги будь-кому з учасників у справі у вирішенні процесуальних питань (у даному випадку щодо відкриття провадження за наявності вище вказаних недоліків) не відповідає таким засадам (принципам) судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
В даному випадку позивачем не усунуто недоліки, на які вказано в ухвалі про залишення позовної заяви без руху. Слід зазначити, що конверт із ухвалою від 20.05.2022 повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Ухвалу суду про залишення позовної заяви позивачем не виконано.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Окрім того, право позивача на судовий захист не порушено, оскільки повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення недоліків, про що вказав місцевий суд в ухвалі у даній справі, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України.
Крім цього, згідно відомостей, що містяться в автоматизованій системі документообігу суду Д-3, в провадженні Ужгородського міськрайонного суду перебуває аналогічна цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа , що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки і піклування: Служба у справах дітей Ужгородської міської ради про відібрання дитини. Справа № 308/5193/22.
Таким чином, позивачем раніше вже подано до цього самого суду позови до цього самого відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав.
На час вирішення питання про відкриття провадження у вказаній справі не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення заяви без розгляду.
Відповідно пункту 6 частини четвертої статті 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що позивачем було подано до Дзержинського районного суду м. Харкова аналогічні позови з тим самим предметом та з однакових підстав, та щодо аналогічної позовної заяви, яка подана раніше, на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлені ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду, позовна заява ОСОБА_3 підлягає поверненню позивачу.
Відповідно до положень частини сьомої статті 185 ЦПК України сторонам роз'яснено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини , що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. ст. 185, 258-260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Орган опіки і піклування: Служба у справах дітей Ужгородської міської ради про відібрання дитини, - вважати неподаною та повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Учасник справи,якому повна ухвала суду не була вручена удень її проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання) безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош