Справа № 303/3113/22
3/303/1533/22
04 серпня 2022 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Носов В.В., за участю ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 ,
за ст. 185 КУпАП,
В провадженні Мукачівського міськрайонного суду знаходяться матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП.
Під час судового розгляду даних матеріалів встановлено, що складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №094389 від 05.05.2022, не відповідає вимогам статті 256 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, ст. 185 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку. Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень поліцейського при виконанні ним службових обов'язків або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Тобто, непокора означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги.
З вказаної норми випливає, що дане правопорушення обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції. Вимоги працівника поліції та розпорядження - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, - мають бути законодавчо обґрунтовані.
При цьому злісну непокору законному розпорядженню або вимозі необхідно відрізняти від захисту особою своїх прав. Відповідно до ст.185 КУпАП підставою для притягнення до адміністративної відповідальності повинна бути злісна непокора лише законному розпорядженню або вимозі працівника поліції.
Формулювання суті адміністративного правопорушення, викладене в протоколі серії ВАВ №094389, викладена наступним чином: «05.05.2022 р. в 19.00 год. по вул. І. Парканія в м. Мукачево під час охорони публічного порядку вчинила злісну непокору законним вимогам працівників поліції, на зауваження не реагувала, пред'явити документи, що посвідчують її особу та принижувала їх та ображала».
Вищеозначене формулювання свідчать про те, що працівником поліції, яким було складено протокол, фактично не викладена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, оскільки фабула даного правопорушення не конкретизована, не розкритий її зміст, фактично відсутній виклад як самої законної вимоги, так і розпорядження працівників поліції при виконанні ним службових обов'язків.
Формулювання обвинувачення у викладеній в протоколі формі не відображає усіх ознак правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, що позбавляє особу, щодо якої складено протокол, можливості ефективно захищатися від пред'явленого обвинувачення (порушено право на захист) і робить неможливим об'єктивний розгляд справи.
Європейський суд з прав людини у справі "Абрамян проти Росії" від 9 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті пп."а" п.3 ст.6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню "обвинувачення" особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення. Крім того, суд нагадує, що положення підпункту "а" п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.
Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 року у справі "Даллос проти Угорщини", п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом "b" п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі "Пелісьє та Сассі проти Франції").
Таким чином, неконкретне обвинувачення, пред'явлене обвинуваченому, призведе до порушення його прав на захист та позбавляє суд можливості роз'яснити йому суть обвинувачення, що гарантує обвинуваченому право захиститися від чітко сформованих інкримінованих обставин вчинення адміністративного правопорушення та залежно від цього обрати певну лінії захисту.
Недотримання вказаних вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення порушує засади адміністративного провадження, зокрема принципу верховенства права та законності, які застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини; а також виключає можливість визначення судом меж пред'явленого обвинувачення та роз'яснення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності суті обвинувачення до початку дослідження доказів у судовому засіданні.
Беручи до уваги викладене, у зв'язку з невідповідністю складеного протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №094389 від 05.05.2022 вимогам чинного законодавства України, матеріли справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , підлягають поверненню до Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області для доопрацювання.
Керуючись ст.ст. 256, 283-285, 268 КупАП, суддя,
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст.185 КУпАП, направити для належного оформлення до Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В.В.Носов