Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" серпня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/835/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Чистякової І.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного підприємства "АВТОДЕН" (49125, м. Дніпро, пров. Крушельницької, 5/47, ідентифікаційний код 35394689)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСАД РІТЕЙЛ" (61121, м. Харків, вул. Владислава Зубенка, 31-А, ідентифікаційний код 41642781)
про стягнення 24 506,63 грн
без виклику учасників справи
Приватне підприємство "АВТОДЕН" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСАД РІТЕЙЛ" (відповідач) заборгованості у розмірі 24 506,63 грн, з яких: основний борг у розмірі 22 276,30 грн, пеня у розмірі 1 005,87 грн, 3% річних у розмірі 150,85 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 073,61 грн. Позивач також просить стягнути з відповідача 30,00 грн поштових витрат, 18 000,00 грн витрат на професійну (правничу) допомогу та 2 481,00 грн судового збору за подання даного позову.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує зокрема посилаючись на те, що відповідачем порушено умови договору PL № 58 від 02.07.2021 в частині своєчасної та повної оплати позивачу (виробнику) переданого у власність відповідача (замовника) товару за видатковими накладними № 19 від 11.01.2022, № 49 від 27.01.2022, № 65 від 03.02.2022 та № 82 від 10.02.2022, у зв'язку з чим виникла прострочена заборгованість у розмірі 22 276,30 грн, відповідно до п. 6.1., п. 6.4 договору нараховано пеню у розмірі 1 005,87 грн, та на підставі ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення 150,85 грн 3% річних та 1073,61 грн інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/835/22. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Роз'яснено відповідачу, що згідно статті 251 ГПК України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.06.2022 була надіслана на адресу відповідача: 61121, м. Харків, вул. Владислава Зубенка, 31-А, яка зазначена позивачем у позовній заяві та відомості про місцезнаходження відповідача за цією адресою містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте не була повернута підприємством зв'язку до господарського суду.
Однак, за відстеженням поштового пересилання № 6102271103076 з інтернет-порталу АТ "Укрпошта" вбачається, що поштове відправлення (ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.06.2022) повернуто 03.07.2022 за зворотною адресою "за закінченням встановленого терміну зберігання". Також, за ідентифікатором № 6102271103076 Трекінг з інтернет-порталу АТ "Укрпошта" (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) вбачається, що 30.06.2022 відбулася спроба вручення поштового відправлення, але його не було вручено та передано на зберігання.
Згідно ч.ч.3, 7 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018р. у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), а також Верховного Суду від 27.11.2019р. у справі №913/879/17, від 21.05.2020р. у справі№10/249-10/19, від 15.06.2020р. у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021р. у справі №911/3142/19, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція 1950 року) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Розгляд, що гарантується статтею 6 Конвенції, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Beles and others v. the Czech Republic (Белеш та інші проти Чеської Республіки), § 49).
Кожен має право на судовий розгляд справи, що стосується його цивільних прав та обов'язків. Порушенням права на справедливий суд визнавався судовий розгляд без повідомлення особи за її відомим місцем проживання (п.97 та інші рішення у справі «Schmidt v. Latvia» від 27.04.2017р.). У §87 у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01) Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. «Ruiz-Mateos v. Spain», рішення від 23.06.1993р., серія A, №262, с.25, параграф 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands», рішення від 27.10.1993р., серія A, №274, с.19, параграф 33, та «Ankerl v. Switzerland», рішення від 23.10.1996р., Reports 1996-V, параграф 38).
Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15.05.2008р. у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Як видно із зазначеного вище, дотримання процесуального механізму належного повідомлення учасників справи є необхідною і важливою умовою для забезпечення та реалізації завдань та принципів правосуддя.
Судове рішення, пов'язане з рухом цієї справи надсилалось судом на адресу відповідача, а також було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
Також суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З врахуванням наведеного суд приходить до висновків про повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі у встановлені чинним процесуальним Законом порядку та спосіб, а також надання Учасникам справи достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав передбачених ГПК України.
Разом з цим, судом враховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").
Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").
Судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою своєчасного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.
Таким чином, враховуючи те, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Суд зауважує, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Положеннями ч. 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
02.07.2021 між Приватним підприємством "АВТОДЕН" (позивач, виробник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОСАД РІТЕЙЛ" (відповідач, замовник) укладено договір РL № 58 на виробництво та постачання товарів з використанням торгівельної марки "АКТИВ" разом з протоколом розбіжностей до нього (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого у відповідності з умовами договору виробник приймає на себе зобов'язання щодо виробництва та постачання у власність продукції, а замовник приймає на себе зобов'язання прийняти у власність та оплатити отриману від виробника продукцію.
Згідно з п. 1.2. договору найменування, продукція, ціна, асортимент, одиниця виміру, визначаються в Специфікації (Додаток №1) до даного договору, яка підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками обох сторін і є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п. 1.3. договору під виробництвом в цьому договорі сторони розуміють - виготовлення, розфасовка в пакувальний матеріал продукції з використанням позначення „АКТИВ”. При виробництві продукції закупівля сировини та пакувального матеріалу проводиться виробником за власний рахунок.
Пунктом 3.9. договору встановлено, що виробник передає замовнику право власності на продукцію. Перехід права власності і ризик випадкової загибелі або випадкового ушкодження продукції відбувається в момент підписання уповноваженими представниками замовника товарної (товарно-транспортної/видаткової) накладної та передачі всієї відповідної документації.
Відповідно до п. 4.5. договору усі розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України. Оплата поставленої партії продукції провадиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виробника відповідно до наданих при постачанні накладних (товарно-транспортних накладних), підписаних уповноваженими представниками виробника і замовника.
За умовами п. 4.7. договору розрахунок за отриману продукцію/товар (партію продукції/ товару) здійснюється замовником шляхом оплати 100 % вартості продукції/ товару (партії продукції/ товару) на протязі та не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати передачі продукції/ товару (партії продукції/ товару) замовнику у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок виробника зазначений в п. 11 договору. Партією продукції/товару вважається продукція/товар, поставлений по одній накладній. Поставлена продукція/товар повинен бути сплачений замовником до закінчення терміну відстрочення платежу.
Згідно п. 4.5.1. договору датою оплати за договором - є дата зарахування грошових коштів на поточних рахунок виробника зазначений у договорі.
На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача товар на загальну суму 27 276,30 грн, що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін видатковими накладними:
- № 19 від 11.01.2022 на суму 9 256,80 грн (строк оплати відповідно до п. 4.7. договору не пізніше 10.02.2022);
- № 49 від 27.01.2022 на суму 7 495,56 грн (строк оплати відповідно до п. 4.7. договору не пізніше 26.02.2022);
- № 65 від 03.02.2022 на суму 5 863,74 грн (строк оплати відповідно до п. 4.7. договору не пізніше 05.03.2022);
- № 82 від 10.02.2022 на суму 4 660,20 грн (строк оплати відповідно до п. 4.7. договору не пізніше 12.03.2022).
Відповідач, в порушення умов договору, за отриманий товар розрахувався частково, здійснивши 15.05.2022 платіж у розмірі 5 000,00 грн за вищезазначеною видатковою накладною №19 від 11.01.2022, про що свідчить банківська виписка від 15.05.2022.
Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті товару поставленого по видатковій накладній №19 від 11.01.2022 становить 4 256,80 грн. Всі інші вищевказані накладні неоплачені повністю, що не спростовано відповідачем.
Отже, відповідач порушив умови договору щодо строків розрахунків за одержаний товар та не здійснив його оплату в повному обсязі та в обумовлені строки, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 22 276, 30 грн (27 276,30 грн - 5 000,00 грн = 22 276,30 грн).
Відповідач правом на участь у розгляді справи не скористався, відзив на позов не надав.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 2 ст. 712 ЦК України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з нормами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Також, ст. 694 ЦК України визначено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги порушення відповідачем умов договору поставки PL № 58 від 02.07.2021 в частині оплати поставленого позивачем товару своєчасно та у повному обсязі, та те, що відповідач не спростував наявність суми основної заборгованості, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 22 276,30 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розглянувши позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 005,87 грн, суд зазначає наступне.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Так, з огляду на те, що відповідач свої зобов'язання в частині оплати за поставлений позивачем товар не виконав у встановлений договором строк, то відповідно відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.
При цьому невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна оплата відповідачем товару поставленого позивачем) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.
В свою чергу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В п. 6.4. договору сторони погодили, що у випадку порушення строків оплати продукції, передбачених цим договором, відповідач сплачує пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми оплати за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.
Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інше не встановлено законом або договором.
Як вище встановлено, у 4.7. договору сторонами визначено, що розрахунок за отриману продукцію/товар (партію продукції/ товару) здійснюється замовником шляхом оплати 100 % вартості продукції/ товару (партії продукції/ товару) на протязі та не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати передачі продукції/ товару (партії продукції/ товару) замовнику у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок виробника зазначений в п. 11 договору. Партією продукції/товару вважається продукція/товар, поставлений по одній накладній. Поставлена продукція/товар повинен бути сплачений замовником до закінчення терміну відстрочення платежу.
Отож, відлік строку на оплату 100 % вартості товару починається з наступного дня після підписання вищевказаних видаткових накладних.
В свою чергу позивач здійснив розрахунок пені починаючи відлік строку на оплату 100 % вартості товару з моменту складання вищезазначених видаткових накладних, що не відповідає умовам договору.
Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені за допомогою системи "Прецедент", суд дійшов висновку, що пеня за прострочення виконання зобов'язання по сплаті вартості товару має бути розрахована за видатковими накладними:
- № 19 від 11.01.2022 на суму 9 256,80 грн - з 11.02.2022 та по 14.05.2022 складає 20,29 грн, з 15.05.2022 та по 19.05.2022 на суму 4 256,80 грн складає 219,25 грн;
- № 49 від 27.01.2022 на суму 7 495,56 грн - з 27.02.2022 та по 19.05.2022 складає 336,79 грн;
- № 65 від 03.02.2022 на суму 5 863,74 грн - з 06.03.2022 та по 19.05.2022 складає 240,98 грн;
- № 82 від 10.02.2022 на суму 4 660,20 грн - з 13.03.2022 та по 19.05.2022 складає 173,64 грн.
За таких обставин, суд визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені обґрунтованими та підлягаючими задоволенню частково у розмірі 990,95 грн. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 14,92 грн суд вважає за необхідне відмовити з підстав їх необґрунтованості.
Крім того, розглянувши позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 1 073,61 грн та 3% річних у розмірі 150,85 грн на підставі ст. 625 ЦК України, суд зазначає таке.
Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат за допомогою системи "Прецедент", суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України та здійснено позивачем арифметично вірно, а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 1 073,61 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У свою чергу, перевіривши правильність нарахування 3% річних за допомогою системи "Прецедент", суд дійшов висновку, що 3% річних за прострочення виконання зобов'язання по сплаті вартості товару має бути розрахована за видатковими накладними:
- № 19 від 11.01.2022 на суму 9 256,80 грн - з 11.02.2022 по 14.05.2022 складає 2,28 грн, з 15.05.2022 по 19.05.2022 на суму 4 256,80 грн складає 32,54 грн;
- № 49 від 27.01.2022 на суму 7 495,56 грн - з 27.02.2022 по 19.05.2022 складає 49,90 грн;
- № 65 від 03.02.2022 на суму 5 863,74 грн - з 06.03.2022 по 19.05.2022 складає 35,66 грн;
- № 82 від 10.02.2022 на суму 4 660,20 грн - з 13.03.2022 по 19.05.2022 складає 25,66 грн.
За таких обставин, суд визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних обґрунтованими та підлягаючими задоволенню частково у розмірі 146,04 грн. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4,81 грн суд вважає за необхідне відмовити з підстав їх необґрунтованості.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 24 486,90 грн., з яких: основний борг у розмірі 22 276,30 грн, пеня у розмірі 990,95 грн, 3% річних у розмірі 146,04 грн та інфляційні втрати у розмірі 1073,61 грн. В решті частині позову у розмірі 19,73 грн слід відмовити.
Згідно з п. 5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Позивач просить стягнути з відповідача поштові витрати за даним позовом у розмірі 30 грн, витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 18 000,00 грн та судовий збір за подання даного позову у розмірі 2 481,00 грн.
Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до положень частини 1 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як свідчать матеріали справи, 18.05.2022 між Приватним підприємством "АВТОДЕН" (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням "АНТАРЕС" укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до розділу 1 якого Адвокатське об'єднання зобов'язується надавати правову (правничу) допомогу Клієнту із стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Посад-Рітейл" (код ЄДРПОУ 41642781) за договором PL № 58 від 02.07.2021 на умовах і в порядку, які визначені цим договором, а клієнт зобов'язаний оплатити надання правової допомоги (професійної правничої допомоги) та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
В силу п. 1.2. договору Адвокатське об'єднання, в особі адвоката, відповідно до узгоджених Сторонами доручень: вивчає (аналізує), надані клієнтом документи; надає Клієнту усні консультації та роз'яснення з питань спору та спільно з клієнтом визначає правову позицію; складає проект позовної заяви, здійснює необхідні розрахунки та формує пакети документів для подання позову до суду; представляє клієнта в господарському суді першої, апеляційної, касаційної інстанції, з усіма правами, які надано законом позивачу, стягувачу, скаржнику; за необхідності, представляє інтереси Клієнта перед всіма юридичними і фізичними особами та в усіх державних органах та органах місцевого самоврядування, в тому числі, але не виключно, в Казначейській службі України, в державній виконавчій службі, у приватного виконавця та в Державній фіскальній службі України, з правом подавати заяви, клопотання, пояснення та вчиняти інші дії щодо захисту прав та інтересів Клієнта; за необхідності, з власної ініціативи, звертається з адвокатськими запитами, у відповідності до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність.
Згідно з п. 3.1. договору розмір гонорару Адвокатського об'єднання за цим договором та порядок його сплати вказуються у додатковій угоді до цього договору, який є невід'ємною його частиною. При цьому, якщо нарахування та оплата гонорару за виконання доручень за цим договором не передбачається, то відповідний додаток сторонами не складається.
Розмір гонорару Адвокатського об'єднання за виконання доручень за цим договором та порядок його сплати можуть бути також зазначені у додатковій угоді до цього договору.
Згідно з п. 4.1. договору за цим договором клієнт та/або особа, яка уклала Договір в інтересах Клієнта, оплачує витрати (наприклад, оплата проїзду адвоката до іншого населеного пункту та назад; оплата копіювальних та інших друкарських робіт; поштові витрати; переклад та/або нотаріальне посвідчення документів; сплата необхідних, для виконання доручення, платежів на користь третіх осіб; оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом/Адвокатським об'єднанням, судовий збір і т.д.), пов'язані з виконанням доручення (фактичні витрати). Фактичні витрати оплачуються безпосередньо самим клієнтом. Якщо фактичні витрати були здійснені Адвокатським об'єднанням, то клієнт, на протязі 3 робочих днів з дня їх пред'явлення, відшкодовує такі витрати Адвокатському об'єднанню.
18.05.2022 між ПП "АВТОДЕН" (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням "АНТАРЕС" укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги, п. 1 якої передбачено, що відповідно до п. 3.1. договору клієнт зобов'язується сплатити на користь Адвокатського об'єднання гонорар, розмір якого визначається шляхом множення фактичної кількості годин, витрачених адвокатом на надання правової (правничої) допомоги за договором, на вартість 1 (однієї) години роботи Адвокатського об'єднання, в особі Адвоката, яка становить 3 000 (три тисячі) грн 00 коп., які включають консультацію, час вивчення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, час аналізу судової практики з подібних спорів, розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів Клієнта, час на підготовку позовної заяви з формуванням пакету документів та розрахунками, час участі Адвоката у судових засіданнях, час ознайомлення Адвоката з матеріалами справи, час підготування Адвокатом відзивів, заперечень, заяв, уточнень (доповнень), час отримання Адвокатом документів, час Адвоката на здійснення поштового відправлення, час проїзду Адвоката до господарського суду та інші процесуальні дії пов'язані із належним виконанням Договору в рамках розгляду справи у господарському суді.
Кількість годин, витрачених Адвокатським об'єднанням (Адвокатом) на надання правничої допомоги за Договором, зазначається у акті/актах приймання передачі наданих послуг. Такий акт/акти складається сторонами по мірі фактичного надання Адвокатським об'єднанням відповідного виду/видів правничої допомоги (послуг) (пункт 2 Додаткової угоди № 1).
Сплата Клієнтом гонорару Адвокатському об'єднанню за даною Додатковою угодою здійснюється на банківській рахунок Адвокатського об'єднання протягом 10 (десяти) днів з моменту вступу рішення суду в законну силу (пункт 3 Додаткової угоди № 1).
Відповідно до підписаного 20.05.2022 р. між ПП "АВТОДЕН" (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням "АНТАРЕС" акту № 1 приймання-передачі послуг до договору про надання правової допомоги, виконавцем надано, а замовником прийнято послуги з надання правової допомоги на суму 18 000,00 грн.
Також, позивачем надано рахунок на оплату 18 000,00 грн.
Дослідивши надані докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 18 000,00 грн., беручи до уваги рівень складності даної справи, об'єм вчинених представником позивача дій, а також керуючись критерієм реальності адвокатських витрат, суд дійшов висновку, що дані докази підтверджують суму витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000,00 грн.
Крім того, керуючись положеннями пункту 4 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача поштових витрат у розмірі 30,00 грн, оскільки останні пов'язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для підготовки справи до розгляду.
Частиною 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивач у позові просить покласти судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 481,00 грн на відповідача.
Враховуючи вищенаведене та те, що на момент звернення позивача до суду із даним позовом відповідачем не виконане зобов'язання за договором, суд вважає за необхідне судові витрати по сплаті судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 2 481,00 грн та інші судові витрати (витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000,00 грн та поштові витрати у розмірі 30,00 грн) покласти на відповідача повністю.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 612, 623-629, 712 Цивільного кодексу України та ст. ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково у розмірі 24 486,90 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСАД РІТЕЙЛ" (61121, м. Харків, вул. Владислава Зубенка, 31-А, код ЄДРПОУ 41642781) на користь Приватного підприємства "АВТОДЕН" (49125, м. Дніпро, пров. Крушельницької, 5/47, код ЄДРПОУ 35394689) основний борг у розмірі 22 276,30 грн, пеню у розмірі 990,95 грн, 3% річних у розмірі 146,04 грн та інфляційні втрати у розмірі 1073,61 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
В решті частині позову у розмірі 19,73 грн - відмовити.
Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 2481,00 грн, поштових витрат у розмірі 30 грн та витрат на професійну (правничу) допомогу у розмірі 18000 грн покласти на відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОСАД РІТЕЙЛ" (61121, м. Харків, вул. Владислава Зубенка, 31-А, код ЄДРПОУ 41642781).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСАД РІТЕЙЛ" (61121, м. Харків, вул. Владислава Зубенка, 31-А, код ЄДРПОУ 41642781) на користь Приватного підприємства "АВТОДЕН" (49125, м. Дніпро, пров. Крушельницької, 5/47, код ЄДРПОУ 35394689) 30,00 грн поштових витрат, 18 000,00 грн витрат на професійну (правничу) допомогу та 2481,00 грн судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Позивач: Приватне підприємство "АВТОДЕН" (49125, м. Дніпро, пров. Крушельницької, 5/47, код ЄДРПОУ 35394689).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОСАД РІТЕЙЛ" (61121, м. Харків, вул. Владислава Зубенка, 31-А, код ЄДРПОУ 41642781).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/
Повне рішення складено "02" серпня 2022 р.
Суддя І.О. Чистякова