вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
02.08.2022 Справа № 917/370/22
Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному провадженні матеріали справи
за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Білоуса Володимира Івановича, АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ,
до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, 36020, м. Полтава, вул. Стрітенська, 19,
про стягнення 122 713,68 грн.,
Представники сторін: не викликались.
Суть спору:
20.04.2022 року до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Білоуса Володимира Івановича до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради про стягнення 122 713,68 грн. заборгованості за договором на розробку проектної документації № 59 від 26.03.2020 р.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.04.2022 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Аргументи учасників справи:
Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав оплату за договором на розробку проектної документації № 59 від 26.03.2020 р., чим порушив умови господарського зобов'язання, встановлені зазначеним договором та законом.
Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн.
23.05.2022 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву № 01-06-01/10/417 від 18.05.2022 р. (вх. № 3220), відповідно до якого останній просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. У відзиві відповідачем також зазначено, що твердження позивача про виконання ним робіт не відповідає дійсності, акт здачі-приймання робіт від 06.07.2021 р. та проектна документація в Управлінні відсутні, акт здачі-приймання робіт від 06.07.2021 не відображався в регістрах бухгалтерського обліку Управління; спірний акт датований 06.07.2021 р., тобто на цю дату повинні були бути виконані всі роботи, проте надалі сторони уклали додаткову угоду № 2 від 13.09.2021 р., що ставить під сумнів факт виконання робіт у дату акту; відповідач має сумніви у справжності та достовірності наданих до справи документів, що, на його думку, може свідчити про факт їх підробки або зловживання службовим становищем.
Відповідно до прохальної частини відзиву відповідач просив вирішити питання щодо подальшого розгляду справи за правилами загального позовного провадження, відповідно до ч. 4 ст. 250 ГПК України, а також витребувати у позивача оригінали документів, що підтверджують факт складання проектно-кошторисної документації за договором та проведення вишукувальних робіт у повному обсязі разом із доказами про вручення такої документації відповідачу (з відповідними вхідними штампами або підписами уповноважених посадових осіб) станом на 06.07.2021 року, або оригіналів документів, що підтверджують факт складання згідно закону проектно-кошторисної документації за договором.
У відповіді на відзив, вх. № 3283 від 24.05.2022 р., позивач стверджує, що з огляду на положення договору на розробку проектної документації № 59 від 26.03.2020 р. належним доказом виконання робіт є виключно акт здачі-приймання виконаних робіт. Крім того, позивач зазначає, що угодою № 2 від 13.09.2021 р. до договору № 59 від 26.03.2020 р. сторони не змінювали дату виконання робіт, вказану в акті здачі-приймання робіт, а лише дійшли згоди про продовження строку дії договору та фінансування робіт до кінця 2021 року.
Ухвалою від 27.05.2022 р. залишено позовну заяву Фізичної особи-підприємця Білоуса Володимира Івановича без руху на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України, встановлено позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви (протягом трьох днів з дня вручення ухвали суду) шляхом надання проектної документації на об'єкт: "Капітальний ремонт провулку Коперника у м.Полтава", розроблену на виконання умов договору №59 від 26.03.2020р. (оригінал чи належним чином засвідчену копію).
02.06.2022 року від Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх. № 3461), у якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, а також у зв'язку з відсутністю в Управлінні документів, передбачених Розділом 4 договору № 59 від 26.03.2020 р. витребувати у позивача проектну документацію, розроблену на виконання умов договору, акти приймання передачі робіт з виконання кожного етапу проектування окремо, як це визначено п. 4.3 договору, та всі відповідні погодження, технічні умови та містобудівний розрахунок, як це передбачено п. 3.1.3 договору.
14.06.2022 р. від позивача до суду надійшла заява з доказами усунення зазначених недоліків позовної заяви.
З огляду на виконання позивачем вимог суду ухвалою від 16.06.2022 року продовжено розгляд справи № 917/370/22.
Також вказаною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про перехід до загального позовного провадження, а також на підставі ст. 81 Господарського процесуального кодексу України відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів, що викладені у відзиві на позов та запереченні на відповідь на відзив.
Клопотання відповідача про витребування у позивача оригіналів доказів, а саме - оригіналів документів, які подані до позовної заяви, задоволено, зобов'язано позивача надати вказані документи протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали суду.
Направлення сторонам в паперовому вигляді копій ухвали суду від 16.06.2022 року у строк, передбачений ст. 242 ГПК України, не відбулось у зв'язку з відсутністю окремих номіналів поштових марок та тимчасовим припиненням господарським судом Полтавської області відправлення поштової кореспонденції у паперовому вигляді, про що відповідальними працівниками суду складено відповідний акт від 16.06.2022 року.
19.07.2022 року до суду від відповідача надійшло повторне клопотання № 01-06-01/10/626 від 19.07.2022 р. (вх. № 4812) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Щодо вищевказаного клопотання суд зазначає наступне:
Основним завданням судочинства в господарських судах є захист економічних прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин, сприяння зміцненню законності у цій сфері та розгляду справи у встановлені строки незалежним та незацікавленим судом. Необґрунтоване затягування процесу перешкоджає своєчасному здійсненню правосуддя, що не узгоджується із засадами господарського судочинства.
Відповідачем в прохальній частині відзиву на позовну заяву вже заявлялось клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, відповідно до ч. 4 ст. 250 ГПК України. Ухвалою суду від 16.06.2022 року в задоволенні даного клопотання було відмовлено з огляду на положення ч. 7 ст. 250 ГПК України, у відповідності до яких справа № 917/370/22 підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження, враховуючи її малозначність в розумінні п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, характер спірних правовідносин та предмет доказування.
Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних).
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07 липня 1989 року).
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача № 01-06-01/10/626 від 19.07.2022 р. (вх. № 4812 від 19.07.2022 р.) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
27.07.2022 року позивачем надано суду оригінали документів, які були подані до позовної заяви. Суд дослідив вказані документи та встановив, що подані копії повністю відповідають їх оригіналам.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Виклад обставин справи, встановлених судом:
26.03.2020 р. між Фізичною особою-підприємцем Білоусом Володимиром Івановичем та Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради укладений договір № 59 на розробку проектної документації на об'єкт: «Капітальний ремонт провулку Коперника у місті Полтава» (а.с. 7-12).
Відповідно до п. 1.1 договору Замовник (Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради) доручає, а Підрядник (ФОП Білоус В.І.) зобов'язується відповідно до діючих державно-будівельних норм та державних стандартів України, законодавчих та нормативно-правових актів розробити проектну документацію на об'єкт: «Капітальний ремонт провулку Коперника у місті Полтава», відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно з п. 2.1. договору загальна ціна договору згідно зведеного кошторису та договірної ціни складає: 124 426,32 грн., у тому числі ЄП 5%: 6 221,32 грн.
У п. 2.2 договору вказано, що договірна ціна може бути уточнена.
Згідно з 2.3. договору за розробку проектної документації Замовник перерахує кошти Підряднику на підставі акту (-ів) здачі-приймання виконаних робіт з розробки проектної документації, рахунку (-ів).
Згідно з п. 2.4. договору розрахунки проводяться у безготівковій формі із застосуванням платіжного доручення.
Згідно з п. 2.7. договору вартість проектних робіт уточняється виходячи з вартості будівництва за підсумком глав 1-9, графа 4 зведеного кошторисного розрахунку в складі проектної документації, яка є предметом цього договору та такі зміни оформлюються Додатковою угодою, в такому випадку коефіцієнт договірної ціни не може бути змінений в сторону збільшення/зменшення та проводиться у відповідність до коефіцієнта договірної ціни, передбаченого цим договором.
Згідно з п. 2.9. договору Замовник сплачує підрядникові за виконані роботи по мірі фінансування з бюджету. Бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, що передбачається згідно з ч. 1. ст. 23 Бюджетного кодексу України. Після фактичного затвердження кошторису чи внесення змін до нього суму бюджетних зобов'язань за Договором може бути скориговано. Зобов'язання Замовника, за цим Договором виникають у разі наявності та виключно в межах затверджених бюджетних, призначень, виділених бюджетних асигнувань та фактично отриманих бюджетних коштів, а оплата здійснюється в межах виділених бюджетних асигнувань та фактичного надходження бюджетних коштів.
Згідно з п. 4.1 договору по завершенню робіт з розробки проектної документації Підрядник передає Замовнику проектну документацію та акт здачі-приймання виконаних робіт з розробки проектної продукції, рахунок.
Згідно з п. 4.2 договору проектна документація видається замовнику в чотирьох паперових примірниках.
Відповідно до п. 4.3 договору роботи (їх етапи) вважаються виконаними Підрядником та прийнятими Замовником з моменту підписання Замовником відповідного акту здачі-приймання виконаних робіт. По кожному етапу робіт складається відповідний акт приймання виконаних робіт.
В п. 4.4 договору вказано, що Замовник на протязі 10-ти днів з дня отримання проектної документації, при відсутності зауважень зі сторони Замовника, повинен підписати акт здачі-приймання виконаних робіт з розробки проектної документації та здійснити оплату за виконані роботи.
Згідно з п. 5.2 договору строк закінчення робіт - 30.12.2020 р.. В п.5.3 договору вказано, що термін закінчення робіт може бути перенесений за згодою сторін.
Згідно з п. 12.1 договору строк дії договору - по 30.12.2020 р., а у частині розрахунків - до повного виконання сторонами передбачених договором зобов'язань.
Додатковою угодою № 1 від 24.12.2020 р. (а.с.16-17) сторони внесли зміни у п. 2.1. п. 5.2., п. 12.1 договору, зокрема:
- визначили договірну вартість робіт у сумі 124 426,32 грн., у тому числі ЄП 5%: 6 221,32 грн. Сума фінансування у 2020 році 0,00 грн., сума фінансування у 2021 році 124 426,32 грн.;
- продовжили термін закінчення робіт 08.10.2021 р.;
- продовжили строк дії договору до 08.10.2021 р., а у частині розрахунків - до повного виконання сторонами передбачених договором зобов'язань; а також виклали у новій редакції додатки № 1, № 3 та № 4 до договору.
Додатковою угодою № 2 від 13.09.2021 р. (а.с. 21) сторони внесли зміни в п. 5.2., п. 12.1 договору, зокрема, узгодили строк закінчення робіт - 31.12.2021 р. та строк дії договору - до 31.12.2021 р., а також виклали у новій редакції додатки до договору.
Остаточно сторони підписали кошторис №2 (форма № 2-П) на проектні роботи загальною вартістю 122 713,68 грн. (а. с. 24).
В підтвердження факту виконання робіт та прийняття їх відповідачем позивач надав до суду двостороннє підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт № 59/20 від 06.07.2021 р., в якому вказано, що виконані роботи відповідають умовам договору, в належному порядку оформлені та прийняті Замовником. Сторони претензій одна до одної не мають. Загальна вартість складає 122 713,68 грн., у тому числі ЄП 5%: 6 135,68 грн. Отримано авансовий платіж - 0 (а. с. 23).
23.12.2021 року позивач направив відповідачу за супровідним листом № 23 вимогу про оплату виконаної роботи, до якої додав копію договору № 59 від 26.03.2020 р., копію акту здачі-приймання виконаних робіт № 59/20 від 06.07.2021 р. та примірник рахунку-фактури № 59/20. Даний факт підтверджується описом вкладення у лист-експрес від 23.12.2021 р. (а.с. 25, 26).
Позивач вказує, що Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради не здійснено оплату вартості виконаних робіт на суму 122 713,68 грн. за договором на розробку проектної документації № 59 від 26.03.2020 р., у зв'язку з чим він звернувся до суду про стягнення з відповідача коштів у зазначеному розмірі.
Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір на розробку проектної документації № 59 від 26.03.2020 р., додаткові угоди №№ 1 та 2 до договору на розробку проектної документації № 59 від 26.03.2020 р., акт здачі-приймання виконаних робіт № 59/20 від 06.07.2021 р., договір про надання правової допомоги № 02/К від 21.02.2022 р., акт наданих послуг № 02/К від 03.03.2022 р., квитанція № 02/К від 03.03.2022 р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ПТ № 2010 від 23.01.2018 р. та ін.
Перелік доказів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову: наказ Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради «Про проведення інвентаризації матеріалів, відображених в додатку та акті ревізії від 21.12.2021 № 201617/-22/29» № 12 від 27.12.2021 р.
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
В ч. 1 ст. 887 ЦК України вказано, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Згідно з п. 1 ч. 1 статті 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
В п. 3 ч. 1 статті 890 ЦК України вказано, що підрядник зобов'язаний, зокрема, передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.
Згідно з ч. 2 ст. 887 ЦК до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Ст. 193 Господарського кодексу встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Таким чином, позивач, стверджуючи про існування певної обставини, подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції над іншою суд виносить власне рішення.
Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17 та від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18 виклав правові висновки про наведений у статтях 2, 13 ГПК України принцип змагальності господарського судочинства, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Згідно з ч. 6 ст. 882 ЦК України замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
У договорі № 59 від 26.03.2020 р. сторони погодили наступні умови прийняття та оплати робіт:
- п. 4.1 - по завершенню робіт з розробки проектної документації підрядник передає замовнику проектну документацію та акт здачі-приймання виконаних робіт з розробки проектної продукції, рахунок;
- п. 4.2 - проектна документація видається замовнику у чотирьох паперових примірниках;
- п. 4.3 - роботи (їх етапи) вважаються виконаними підрядником та прийнятими замовником з моменту підписання замовником відповідного акту здачі-приймання робіт. По кожному етапу робіт складається відповідний акт приймання виконаних робіт;
- п. 4.4 - замовник на протязі 10 днів з дня отримання проектної документації, при відсутності зауважень зі сторони замовника, повинен підписати акт здачі-приймання виконаних робіт з розробки проектної документації та здійснити оплату за виконані роботи.
Позивач надав до суду акт № 59/20 здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт за договором № 59 від 26.03.2020 р., складений 06.07.2021 р., (у належній чином посвідченій копії; а.с. 23), в якому вказано наступне:
- найменування об'єкта будівництва, етапи виконання робіт - «Капітальний ремонт провулку Коперника у місті Полтава».
- підрядник: Фізична особа-підприємець Білоус Володимир Іванович;
- замовник: Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради в особі начальника управління Сінельніка Сергія Володимировича;
- цей акт складено про те, що виконані роботи відповідають умовам договору, в належному порядку оформлені та прийняті замовником;
- сторони претензій одна до одної не мають;
- загальна вартість складає 122 713,68 грн.;
- отримано авансовий платіж - 0;
- належить до сплати 122 713,68 грн.
У цьому акті вказано, що він підписаний замовником - начальником УЖКГ ВК ПМР Сінельником С.В. Підпис посвідчений гербовою печаткою Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 06.07.2021 р. (на дату складання акту № 89/20 здачі-приймання виконаних робіт) керівником Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради вказаний Сінельнік Сергій Володимирович.
Акт також підписаний підрядником - Фізичною особою-підприємцем Білоусом Володимиром Івановичем, посвідчений печаткою останнього.
З листом, вх. № 3778 від 14.06.2022 р., позивач надав суду оригінал акту № 59/20 від 06.07.2021 р.
Суд дослідив оригінал вказаного акту та встановив, що подана до матеріалів справи копія акту повністю відповідає його оригіналу.
Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідач не надав суду доказів того, що замовник заявляв підряднику про наявні відступи від умов договору або про недоліки робіт.
Натомість, у акті № 59/20 від 06.07.2021 р. замовник підтвердив, що виконані позивачем роботи відповідають умовам договору, в належному порядку оформлені та прийняті замовником; сторони претензій одна до одної не мають; належить до сплати 122 713,68 грн.
Замовник - Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради - підписав акт № 59/20 від 06.07.2021 здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт за договором № 59 від 26.03.2020 р. без зауважень та посвідчив його гербовою печаткою.
Отже, замовник прийняв роботи без зауважень.
Відповідач не надав суду належних доказів в підтвердження того, що до акту № 59/20 від 06.07.2021 р. було внесено завідомо неправдиві дані, чи доказів, що вказаний акт є сфальсифікованим.
Отже, той факт, що замовник прийняв роботи та не заявив жодних зауважень під час розгляду справи, відповідач в установленому порядку не спростував.
Таким чином, згідно з положеннями ч.1 ст. 853 ЦК України замовник втрачає право у подальшому посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Також відповідач заперечує позовні вимоги з тих підстав, що позивач не надав акти виконаних робіт по кожному з етапів виконання цих робіт.
В п. 4.3. договору вказано, що роботи (їх етапи) вважаються виконаними підрядником та прийнятими замовником з моменту підписання замовником відповідного акту здачі-приймання робіт. По кожному етапу робіт складається відповідний акт приймання виконаних робіт.
Згідно з п. 4.4. договору замовник на протязі 10 днів з дня отримання проектної документації, при відсутності зауважень зі сторони замовника, повинен підписати акт здачі-приймання виконаних робіт з розробки проектної документації та здійснити оплату за виконані роботи.
Згідно зі ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Отже, за умовами договору та ст. 854 ЦК України не складення сторонами проміжних актів виконання окремих етапів робіт не звільняє замовника від оплати за кінцевим актом здачі-приймання робіт.
Відповідач у відзиві прохає врахувати постанову Верховного Суду у справі № 910/12258/17 з висновком, що акт приймання-передачі є лише одним із доказів, що підтверджує належне виконання особою свого зобов'язання та не має ознак правочину, однак вказана постанова стосується визнання недійсним договору, що не тотожно з предметом спору у даній справі, а відповідач довільно, на свій розсуд тлумачить наведені у ній висновки.
Згідно з ч. 2 ст. 853 ЦК України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Відповідно до ч. 3 ст. 853 ЦК України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Відповідач не надав суду також і доказів направлення позивачу повідомлення про недоліки робіт після їх прийняття.
Згідно із статтею 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Відповідач не надав суду доказів звернення до позивача з вимогою виправити недоліки на підставі ст. 852 ЦК України.
В ч. 1 та ч. 2 ст. 849 ЦК України вказано, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
В підп. 3.4.1 п. 3.4 договору зазначено, що замовник має право відмовитися від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації та цьому договорі, і не можуть бути усуненні підрядником, замовником або третьою особою.
Відповідач не надав суду доказів відмови від договору у порядку ч. 2 ст. 849 ЦК України в зв'язку з невиконанням роботи позивачем чи на підставі підп. 3.4.1 п. 3.4 Договору.
Заперечення відповідача також ґрунтуються на тому, що в Управлінні відсутня проектно-кошторисна документація за Договором.
Згідно з п. 4.2 договору проектна документація видається замовнику у чотирьох паперових примірниках.
В п. 4.4. договору вказано, що замовник на протязі 10 днів з дня отримання проектної документації, при відсутності зауважень зі сторони замовника, повинен підписати акт здачі-приймання виконаних робіт з розробки проектної документації та здійснити оплату за виконані роботи.
Замовник - Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради - підписав акт № 59/20 від 06.07.2021 р. здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт за договором № 59 від 26.03.2020 р., та зазначив у ньому, що виконані роботи відповідають умовам договору, в належному порядку оформлені та прийняті замовником.
Жодних зауважень щодо недостатності поданої документації замовник у акті не відобразив.
В п. 10.3 договору вказано, що підрядник погоджується з тим, що замовник має право без згоди підрядника розпоряджатися, передавати, тощо, проектну документацію, у тому числі для проведення коригування іншим організаціям чи будь-яким іншим способом відчужувати або змінювати отриману ним документацію, та використовувати окремі проектні рішення, втілені у документації.
Таким чином, після прийняття документації відповідач міг вільно розпоряджатися нею.
Стаття 855 ЦК України регулює розрахунки між сторонами у разі випадкового знищення предмета договору підряду або неможливості закінчення роботи. У цій статті вказано, якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові був випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу. Підрядник має право на плату, якщо знищення предмета договору підряду або неможливість закінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, переданого замовником, чи внаслідок його вказівок про спосіб виконання роботи або якщо таке знищення чи неможливість закінчення роботи сталися після пропущення замовником строку прийняття виконаної роботи.
Відповідач не довів належними доказами те, що предмет договору підряду до здачі його замовникові був випадково знищений. Натомість у акті № 89/20 від 06.07.2021 р. відповідач підтвердив, що виконані роботи відповідають умовам договору, в належному порядку оформлені та прийняті замовником.
Посилання відповідача на те, що у нього відсутня проектно-кошторисна документація, після підписання керівником відповідача акту про прийняття виконаних робіт, не є підставою для непроведення розрахунку за прийняту роботу.
Відповідач не надав суду доказів звернення до позивача з проханням надати примірник документації в зв'язку з її втратою чи відсутністю з інших причин.
Відповідач у відзиві також посилається на те, що акт датований 06.07.2021 р., тобто на цю дату повинні були бути виконані всі роботи, проте надалі сторони уклали додаткову угоду № 2 від 13.09.2021 р., що ставить під сумнів факт виконання робіт у дату акту.
Проте ці твердження не є обґрунтованим, оскільки договором не заборонено дострокове виконання робіт.
Наданий відповідачем наказ від 27.12.2021 р. про проведення інвентаризації є внутрішнім документом відповідача. Цей наказ не змінює умов договору і не скасовує підписаного відповідачем акту № 59/20 від 06.07.2021, за яким він прийняв роботи. Крім того, відповідач не надав суду акт за результатами вказаної інвентаризації.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 01.03.2018 р. у справі № 910/2280/17, лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспоренню суд може прийняти рішення про задоволення позову. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, або компенсація витрати, що виникли у зв'язку з порушенням прав, чи в інший спосіб нівелює негативні наслідки такого порушення.
До матеріалів справи надано оригінал акту № 59/20 від 06.07.2021, яким повноважний працівник Управління - його керівник - підтвердив належне виконання позивачем робіт та належну до сплати за роботи суму, проте розрахунок за виконані роботи відповідач не провів, чим порушив права позивача.
Отже, відповідач не довів належними доказами свої заперечення, не спростував факту підписання відповідачем акту № 59/20 від 06.07.2021, за яким він прийняв роботи.
В ч. 4 ст. 238 ГПК України встановлено, що у мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема, перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі; висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів; мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
Таким чином, надані позивачем докази є більш вірогідними в підтвердження обставин виконання робіт відповідно до п. 3, 4 ч. 4 ст. 238 ГПК України, а заперечення відповідача на належних доказах не ґрунтуються.
Суд також зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення від оплати прийнятих замовником робіт.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).
З огляду на викладене вище, позовні вимоги про стягнення 122 713,68 грн. основного боргу за виконані роботи є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Позивач у позові просить також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у цій справі, до яких включає витрати на оплату судового збору у сумі 2 481,00 грн. та 3 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 481,00 грн.
Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне:
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, як зазначено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Як було зазначено вище, позивач просить стягнути з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради понесені Фізичною особою-підприємцем Білоусом Володимиром Івановичем витрати на правову допомогу в сумі 3 500,00 грн.
До позовної заяви Фізичною особою-підприємцем Білоусом Володимиром Івановичем було надано належним чином засвідчені копії договору про надання правової допомоги № 02/К від 21.02.2022 р., укладеного між Фізичною особою-підприємцем Білоусом Володимиром Івановичем та адвокатом Сучковою Юлією Олександрівною, Акту наданих послуг № 02/К від 03.03.2022 р., квитанцій № 02/К від 03.03.2022 р. та свідоцтва про право Сучкової Юлії Олександрівни на заняття адвокатською діяльністю ПТ № 2010 від 23.01.2018 р.
Відповідно до п. 1.1 договору про надання правової допомоги № 02/К від 21.02.2022 р. предметом даного договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту, а саме: опрацювання документів на предмет можливості підготовки, складання та подання позову до господарського суду Полтавської області про стягнення заборгованості з Управління ЖКГ ВК Полтавської області.
Клієнт зобов'язується прийняти та оплатити юридичні послуги (правову допомогу), визначені у п. 1.1 даного договору. Сторони домовились, що гонорар Адвоката складає за надані юридичні послуги 3 500,00 гривень.
В Акті наданих послуг № 02/К від 03.03.2022 р. сторони підтвердили, що Адвокат Сучкова Ю.О. надала, а Клієнт прийняв юридичні послуги згідно з договором про надання правової допомоги від 21.02.2022 р., та наведено детальний опис наданих послуг. Загальна вартість послуг згідно з вказаним Актом - 3 500,00 грн.
За квитанцією № 02/К від 03.03.2022 р. позивач сплатив адвокату Сучковій Юлії Олександрівні 3 500,00 грн. гонорару.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти відшкодування судових витрат, посилаючись на ч. 4 ст. 129 ГПК України.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд дійшов висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу пов'язані з розглядом цієї справи; їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; вказаний розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу відповідає критеріям, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України.
Таким чином, беручи до уваги те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, враховуючи те, що позовні вимоги ФОП Білоуса В.І. у даній справі задоволено в повному обсязі, а витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджені у розмірі 3 500,00 грн., вказана сума підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (36020, м. Полтава, вул. Стрітенська, 19, код ЄДРПОУ 03365854) на користь Фізичної особи-підприємця Білоуса Володимира Івановича ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 122 713,68 грн. заборгованості за договором на розробку проектної документації № 59 від 26.03.2020 р, 2 481,00 грн. судового збору; 3 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.
Повне рішення складено 02.08.2022 р.
Суддя О.С. Мацко