65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"28" липня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/14/22
За позовом: Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ - 38727770, електронна адреса: info@uspa.gov.ua) в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) (54020, м.Миколаїв, вул. Заводська, 23, код ЄДРПОУ - 38728444, електронна адреса: mf@nik.uspa.gov.ua, zaporozhets.dm@gmail.com)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТПРОЕКТ» (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 115, каб. 1001, код ЄДРПОУ - 38598104 електронна адреса: patagency.info@gmail.com, mirina27@ukr.net)
про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Богомолова В.С.
Представники сторін:
Від позивача: Запорожець Д.Ю. - в порядку самопредставництва;
Від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Позивач - Державне підприємство (далі - ДП) «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «МЕТПРОЕКТ» про стягнення пені у розмірі 420 822 грн 54 коп. та штрафу у розмірі 162 749 грн 05 коп.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.01.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/14/22 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 01.02.2022р.
Ухвалою суду від 01.02.2022р. відкладено судове засідання на 17.02.2022р. Ухвалою суду від 17.02.2022р. відкладено судове засідання на 03.03.2022р.
Ухвалою суду від 22.03.2022р. призначено судове засідання на 17.05.2022р. Ухвалою суду від 17.05.2022р. відкладено судове засідання на 30.06.2022р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.06.2022 р. розгляд справи відкладено на 14.07.2022р. Ухвалою суду від 14.07.2022р. відкладено розгляд справи на 28.07.2022р.
Позивач - ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту), підтримує позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві, відповіді на відзив, що надійшла до суду 30.06.2022р. та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач - ТОВ «МЕТПРОЕКТ» проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 09.02.2022р.
Суд вважає за необхідне також зауважити, що відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Закон України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).
Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов'язків.
У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.
При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».
Враховуючи введення в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та продовження строку його дії до 23.08.2022р., клопотання сторін про відкладення у зв'язку із цим розгляду справи, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.
Позивач у справі- ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) зазначає, що 16.10.2020р. між ним, як Замовником, та ТОВ «МЕТПРОЕКТ», як Підрядником / Учасником, був укладений Договір №159-В-МИФ-20 про надання послуг, відповідно до якого Учасник зобов'язується власними та/або залученими силами, технічними засобами та обладнанням, матеріалами (матеріальні ресурси), на свій ризик, згідно технічного завдання (ТЗ), яке є Додатком №1, надати послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов'язаного обладнання та супутні послуги за кодом ДК 021:2015 50220000-3 (Поточний ремонт залізничних шляхів на причалах №№3,4).
Згідно п.2.1 Договору ціна Договору становить 3 238 800 грн (з ПДВ), яка визначена згідно договірної ціни (Додаток №2), що є невід'ємною частиною Договору.
За умовами п.3.1 Договору Учасник зобов'язався надати послуги протягом 60 календарних днів з дати підписання двостороннього акта про початок надання послуг.
Відповідно до складеного сторонами 28.10.2020р. Акта про початок надання послуг з поточного ремонту залізничних шляхів на причалах №№3,4 за Договором від 16.10.2020р. №159-В-МИФ-20, датою початку надання послуг вважається 02.11.2020р.
Таким чином, позивач вважає, що датою завершення надання послуг за Договором №159-В-МИФ-20 від 16.10.2020р. є 31.12.2020р.
Згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020р. (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) вартість наданих послуг за Договором №159-В-МИФ-20 від 16.10.2020р. станом на 31.12.2020р. становить 913 813 грн 59 коп. (з ПДВ). Зазначену суму оплачено згідно платіжних доручень №9434 від 27.12.2020р. на суму 323 880 грн та №9754 від 01.02.2021р. на суму 589 933 грн 59 коп.
Станом на 31.12.2020р. (кінцева дата строку виконання робіт та закінчення строку дії Договору) Учасник не виконав весь обсяг передбачених Договором №159-В-МИФ-20 робіт. Таким чином, за даними позивача, вартість послуг, по яким допущено прострочення виконання зобов'язання становить 2 324 986 грн 41 коп.
Також позивач зауважив, що за п.17.6 Договору дострокове розірвання та/або припинення дії цього Договору, в тому числі внаслідок спливу строку його дії, якщо про інше не буде досягнуто домовленості між сторонами або не буде прямо випливати з дій сторін, має наслідком припинення зобов'язання Підрядника з виконання робіт, а також зобов'язань Замовника з прийняття робіт, після припинення, розірвання, закінчення строку дії Договору та сплати за такі роботи (крім оплати за такі роботи, які були виконані до дати припинення, розірвання, закінчення строку дії Договору).
Таким чином, з урахуванням положень ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України, позивач зазначає, що припинення дії Договору №159-В-МИФ-20 внаслідок спливу строку його дії 31.12.2020р., відповідно до п.17.6 Договору має наслідком припинення зобов'язань Підрядника - ТОВ «МЕТПРОЕКТ» з виконання робіт.
Позивач зазначає, що згідно п.14.3 Договору за порушення строків виконання зобов'язання з Учасника стягується пеня у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення надання, за кожний день прострочення, до повного виконання зобов'язань, враховуючи день надання зобов'язань, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Відповідно до п.14.5 Договору нарахування пені проводиться протягом усього періоду прострочення незалежно від його тривалості.
За умовами п.14.6 Договору закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.
Виходячи з зазначених положень Договору №159-В-МИФ-20 та посилаючись на ст.ст.216, 217, 218, 231 Господарського кодексу України, ст.ст 549-552, 610, 611 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу пеню за порушення строків виконання зобов'язання за період з 01.01.2021р. по 30.06.2021р. у розмірі 420 822 грн 54 коп. (2 324 986 грн 41 коп. х 0,1% х 181 діб) та штраф за порушення строків виконання зобов'язання понад 30 днів у розмірі 162 749 грн 05 коп. (2 324 986 грн 41 коп.х7%), які просить суд стягнути з відповідача.
Враховуючи зазначене, ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) вважає, що ТОВ «МЕТПРОЕКТ» допущено порушення умов Договору №159-В-МИФ-20, та, як наслідок, порушено його права та охоронювані законом інтереси, що призвело до звернення до суду з даним позовом.
Також, позивач звернув увагу суду на те, що у рішенні Господарського суду Миколаївської області від 15.09.2021р. у справі №915/12/21 за позовом ТОВ «МЕТПРОЕКТ» до ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) про визнання ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) таким, що здійснив істотне порушення умов Договору №159-В-МИФ-20 від 16.10.2020р. та припинення зобов'язання ТОВ «МЕТПРОЕКТ» в частині невиконаних зобов'язань за Договором №159-В-МИФ-20 від 16.10.2020р. у зв'язку із неможливістю виконання з дати звернення до суду та стягнення з ДП вартості фактично наданих послуг у розмірі 1 068 813 грн 12 коп. відмовлено у задоволенні позову. Зазначене рішення суду набрало законної сили.
При цьому, у рішенні судом було зазначено, що матеріали електронного листування, надані ТОВ «МЕТПРОЕКТ» на підтвердження сповіщення ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) про наявність обставин, що унеможливили своєчасне та якісне надання послуг, не містять електронних підписів, тому не можуть бути прийнятими та дослідженими судом в якості належних та допустимих доказів направлення їх відповідачу та повідомлення ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) про непридатність до використання матеріалів, що зазначені в проектно-кошторисній документації, наданій замовником; про необхідність проведення сумісного комісійного огляду, про відхилення від виконавчої документації, зокрема, про невідповідність фактичних робіт документації (наявність пісочного баласту замість щебеневого, відхилення колій від прямої осі) та про пропозицію провести огляд та скоригувати вихідні дані; про здійснення залізничного руху при наданні послуг, відсутність своєчасного здійснення попередньої оплати та про пропозицію внесення змін до договору.
Крім того, як зазначає позивач, у рішенні суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності не можуть бути визнаними такими, що свідчать про вчинення ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) істотного порушення договору.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем не враховані обставини, що свідчать про відсутність вини ТОВ «МЕТПРОЕКТ» у невиконанні своїх зобов'язань за Договором №159-В-МИФ-20, адже протягом всього строку надання послуг позивач стикався з об'єктивними обставинами, що унеможливлювали своєчасне та якісне надання послуг.
ТОВ «МЕТПРОЕКТ» зазначає, що стикаючись є об'єктивними обставинами, що перешкоджали виконанню умов Договору №159-В-МИФ-20, Товариство негайно припинило надання послуг за цим Договором, як того вимагають його умови та сповіщало Замовника про неможливість та небезпеку надання послуг, також про порушення умов Договору з проханням усунути перешкоди, які унеможливлюють виконання Договору у договірний термін, що підтверджується листами: від 24.11.2020р. №24/11-02 про непридатність до використання матеріалів, що зазначені у проектно-кошторисній документації, наданій замовником; від 30.11.2020р. №30/11-05 про відхилення від виконавчої документації, зокрема, невідповідність фактичних робіт документації (наявність пісочного баласту замість щебеневого, відхилення колій від прямої осі); від 12.12.2020р. №12/1-01 про виявлення виливу води під напором на ділянці причалів №№3,4 з судна AGNES VICTORI, що зумовило перешкоду для подальшої роботи; від 14.12.2020р. №14/12-11 про порушення умов договору з боку відповідача (здійснення залізничного руху при наданні послуг і вилив баластових вод, відсутність своєчасного здійснення попередньої оплати); від 18.12.2020р. №18/12-21 про затримку терміну надання послуг у зв'язку із заважанням рухомого складу на коліях причалів №№3,4 під час виконання ремонту залізничних шляхів; від 23.12.2020р. №23/12-05 щодо непридатності частини демонтованих залізобетонних плит до подальшого улаштування; від 28.12.2020р. №28/12-10 про внесення змін до договору щодо продовження строку надання послуг до 01.02.2021р. або розірвання договору за згодою сторін; від 29.12.2020р. №29/12-10 про направлення акту форми КБ-2в та довідки форми №КБ-3, зокрема по Договору №159-В-МИФ-20 на суму 1 068 813 грн 12 коп. з ПДВ.
Як зазначає відповідач, більшість листів було направлено ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) електронною поштою відповідно до п.19.10 Договору, у зв'язку із чим, на думку відповідача, мають юридичну силу.
Крім того, відповідач зазначив, що незважаючи на недостовірність зазначених позивачем обсягів послуг у тендерній документації, наявності зазначених вище перешкод, ТОВ «МЕТПРОЕКТ» прагнуло належним чином виконати умови Договору, але це було можливе лише за наявності зацікавленості ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту), чого, на думку відповідача, не було.
Все зазначене, на думку відповідача, свідчить про відсутність вини ТОВ «МЕТПРОЕКТ», у зв'язку із чим суд має взяти до уваги положення ст.ст.614, 850 Цивільного кодексу України, ст.ст.219-221 Господарського кодексу України.
Також, відповідач звернув увагу суду на те, що відповідно до п.17.6 Договору припинення дії цього договору, в тому числі внаслідок спливу строку його дії, якщо про інше не буде досягнуто домовленості між сторонами або не буде випливати з дій сторін, має наслідком припинення зобов'язань учасника з надання послуг, а також зобов'язань замовника з прийняття послуг, після закінчення строку дії договору та сплати за такі послуги (крім оплати за послуги, які були виконані до дати припинення, розірвання, закінчення строку дії договору). Таким чином, відповідач вважає, що його зобов'язання по виконанню робіт за Договором №159-В-МИФ-20 припинилися 31.12.2020р.
ТОВ «МЕТПРОЕКТ» також вважає невірним визначений позивачем період нарахування пені (з 01.01.2021р. по 30.06.2021р.), адже, право та обов'язок відповідача на виконання робіт за Договором припинилося 31.12.2020р. і відповідно прострочення зобов'язання по виконанню робіт також припинилося 31.12.2020р., внаслідок чого нарахування пені є неможливим. Нарахування штрафу відповідач також вважає неправомірним з тих же підстав.
Виходячи з матеріалів справи, пояснень представника позивача, судом встановлено, що 16.10.2020р. між ДП «Адміністрація морських портів України (Замовник) та ТОВ «МЕТПРОЕКТ» (Учасник) укладено Договір про надання послуг № 159-В-МИФ-20, згідно п.1. п.1.2 якого Учасник зобов'язався власними та/або залученими силами, технічними засобами та обладнанням, матеріалами (далі - матеріальними ресурсами), на свій ризик, згідно Технічного завдання (додаток №1) надати послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов'язаного обладнання та супутні послуги за кодом ДК 021:2015 50220000-3 (Поточний ремонт залізничних шляхів на причалах №№ 3,4), а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п.п. 1-2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Отже, з моменту укладення Договору між сторонами за цим Договором виникли певні зобов'язання.
Згідно п.2.1 Договору ціна цього Договору становить 3 238 800 грн. з ПДВ, яка визначена згідно договірної ціни (додаток № 2), що є невід'ємною частиною цього Договору.
За умовами п. 3.1 Договору Учасник зобов'язаний надати послуги протягом 60 календарних днів з дати підписання двостороннього акту про початок надання послуг.
Строк надання послуг може бути продовжений на термін припинення надання послуг з вини замовника, а також через інші обставини, які не залежать від учасника, що оформлюється представниками сторін двостороннім актом (п. 3.2 Договору).
Судом встановлено, що на виконання умов Договору сторонами складено акт від 28.10.2020р. про початок надання послуг, згідно якого Замовником пред'явлено до огляду Учаснику залізничні колії №№ 15, 16 на причалах № 3 та № 4. В акті також погоджено, що сторони вирішили вважати датою початку надання послуг за Договором 02.11.2020. Акт підписано уповноваженими представниками сторін без зауважень та скріплений печатками сторін.
Ураховуючи, що датою початку надання послуг за договором сторони визначили 02.11.2020р., то, згідно п. 3.1 Договору, відповідач був зобов'язаний надати послуги протягом 60 календарних днів - тобто до 31.12.2020р.
Відповідно до п.3.3 Договору датою закінчення надання послуг вважається дата їх прийняття замовником за актом (примірна форма № КБ-2в).
Учасник зобов'язаний, зокрема: на підставі підписаного сторонами договору надати Замовнику оформлений належним чином рахунок на здійснення попередньої оплати (авансу); надавати послуги якісно, з використанням власних та/або залучених сил, матеріальних ресурсів, відповідно до Технічного завдання (додаток № 1) та вимог Державних будівельних норм, у строк встановлений цим договором; письмово інформувати замовника про хід падання послуг; виконувати усі вказівки замовника в процесі надання послуг; своєчасно попереджати замовника про те, що додержання його вказівок стосовно способу надання послуг загрожує їх якості або придатності, та про наявність інших обставин, які можуть викликати таку загрозу і не залежать від учасника; в процесі надання послуг здійснювати вхідний контроль виробів, матеріалів на відповідність паспортам, сертифікатам та іншим супроводжувальним документам та операційний контроль за наданням послуг. Операційний контроль повинен забезпечувати своєчасне виявлення дефектів і вжитій заходів щодо їх ліквідації та попередженню. При операційному контролі перевіряється дотримання технології надання монтажних процесів, відповідність наданих послуг державним нормам, правилам і стандартам; передати замовнику надані послуги в порядку, передбаченому чинним законодавством України та розділом 12 цього договору; наприкінці місяця надавати замовнику: акт (примірна форма № КБ-2в) у двох примірниках і довідку (примірна форма № КБ-3) та рахунок па оплату наданих послуг; виконувати належним чином інші зобов'язання, передбачені цим договором, Цивільним і Господарським кодексами України та іншими актами законодавства (п. 4.1 договору).
Сторони також домовилися, що прийняття наданих послуг здійснюється Замовником за умови належного надання послуг та надання учасником документів, що підтверджують якість матеріальних ресурсів, використаних при надані послуг та іншої документації щодо таких послуг, передбаченої Договором та/або законодавством, за наявності зазначених видатків у фінансовому плані Замовника на відповідний рік (п. 12.1 договору).
За матеріалами справи, згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020р. (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) вартість наданих ТОВ «МЕТПРОЕКТ» послуг за Договором №159-В-МИФ-20 від 16.10.2020р. станом на 31.12.2020р. становить 913 813 грн 59 коп. (з ПДВ).
Зазначену суму оплачено Замовником згідно платіжних доручень №9434 від 27.12.2020р. на суму 323 880 грн та №9754 від 01.02.2021р. на суму 589 933 грн 59 коп.
Матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ «МЕТПРОЕКТ» надано Замовнику повний обсяг послуг, передбачений Договором. Отже, станом на 31.12.2020р. (кінцева дата строку виконання робіт та закінчення строку дії Договору) Учасник не виконав весь обсяг передбачених Договором №159-В-МИФ-20 робіт і вартість послуг, по яким допущено прострочення виконання зобов'язання становить 2 324 986 грн 41 коп.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
При цьому, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
За приписами ст.230 зазначеного Кодексу штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до ч.ч.1,2 ст.231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно п.14.3 Договору за порушення строків виконання зобов'язання з Учасника стягується пеня у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення надання, за кожний день прострочення, до повного виконання зобов'язань, враховуючи день надання зобов'язань, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Відповідно до п.14.5 Договору нарахування пені проводиться протягом усього періоду прострочення незалежно від його тривалості.
Таким чином, враховуючи викладене вище, наявні підстави для нарахування Учаснику - ТОВ «МЕТПРОЕКТ» пені та штрафу у передбачених умовами Договору та законодавством розмірі.
Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені та штрафу судом встановлено, що він є вірним, у зв'язку із чим підлягає задоволенню вимога ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) щодо стягнення з ТОВ «МЕТПРОЕКТ» пені у розмірі 420 822 грн 54 коп. та штрафу у розмірі 162 749 грн 05 коп.
При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що за умовами п.14.6 Договору закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.
Щодо посилання відповідача як на підставу відмови у задоволенні позовних вимог на відсутність його вини у невиконанні своїх зобов'язань за Договором та наявність вини ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту), суд зауважує, що в ході розгляду справи №915/12/21 Господарським судом Миколаївської області було встановлено відсутність істотного порушення умов Договору №159-В-МИФ-20 від 16.10.2020р. зі сторони ДП.
Крім того, судом вже було встановлено, що матеріали електронного листування, надані ТОВ «МЕТПРОЕКТ» на підтвердження сповіщення ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) про наявність обставин, що унеможливили своєчасне та якісне надання послуг, не містять електронних підписів, тому не можуть бути прийнятими та дослідженими судом в якості належних та допустимих доказів направлення їх відповідачу та повідомлення ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) про непридатність до використання матеріалів, що зазначені в проектно-кошторисній документації, наданій замовником; про необхідність проведення сумісного комісійного огляду, про відхилення від виконавчої документації, зокрема, про невідповідність фактичних робіт документації (наявність пісочного баласту замість щебеневого, відхилення колій від прямої осі) та про пропозицію провести огляд та скоригувати вихідні дані; про здійснення залізничного руху при наданні послуг, відсутність своєчасного здійснення попередньої оплати та про пропозицію внесення змін до договору.
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, у зв'язку із чим підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача у відповідності до положень ст.129 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовну заяву Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТПРОЕКТ» про стягнення пені у розмірі 420 822 грн 54 коп. та штрафу у розмірі 162 749 грн 05 коп. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТПРОЕКТ» (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 115, каб. 1001, код ЄДРПОУ - 38598104 електронна адреса: patagency.info@gmail.com, mirina27@ukr.net) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ - 38727770, електронна адреса: info@uspa.gov.ua) в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) (54020, м.Миколаїв, вул. Заводська, 23, код ЄДРПОУ - 38728444, електронна адреса: mf@nik.uspa.gov.ua,) пеню у розмірі 420 822 грн 54 коп., штраф у розмірі 162 749 грн 05 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 753 грн 57 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 02 серпня 2022 р.
Суддя Н.В. Рога