17 лютого 2022 року Справа № 915/1462/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Берко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65058, м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 12; адреса електронної пошти: sw@dei.gov.ua; ідентифікаційний код 43879780)
до відповідача: Комунального підприємства «Міськводоканал» Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області (56101, Миколаївська обл., Баштанський район, м. Баштанка, вул. Ювілейна, буд. 1; адреса електронної пошти: vod.bashta@ukr.net; ідентифікаційний код 31529081)
про: відшкодування збитків у розмірі 282553,40 грн, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів,
за участю представників сторін:
від позивача: Паламарчук В.М., у порядку самопредставництва,
від відповідача: Рибакова Н.І., у порядку самопредставництва,
Суть спору:
29.09.2021 Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернулася до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 5413/1.2 від 09.09.2021, в якій просить стягнути з Комунального підприємства «Міськводоканал» Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області 282553,40 грн на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів та скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скиду.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 02-03/46 від 22.02.2019; застосування норм статей 38, 44, 70, 95, 109, 111 Водного кодексу України, статей 40, 41, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 225 Господарського кодексу України, статей 16, 22, 1166 Цивільного кодексу України; та мотивовані, зокрема, тим, що в період з 18.02.2019 по 22.02.2019 Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунального підприємства «Міськводоканал» Баштанської міської ради. Актом планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що КП «Міськводоканал» в Державному агентстві водних ресурсів у Миколаївській області отримано дозвіл на спеціальне водокористування від 12.04.2018 №58/мл/49д18 з терміном дії до 12.04.2021. До цього часу водокористування здійснювалось на підставі дозволу на спеціальне водокористування: термін дії попереднього дозволу з 13.02.2015 по 05.01.2018. У зв'язку з чим встановлено, що підприємство у період з 06.01.2018 по 11.04.2018 здійснювало забір води з підземних та поверхневих джерел без відповідного дозволу на спеціальне водокористування. За такого, позивачем було зафіксовано, що відповідач здійснює скид зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів граничнодопустимого скиду, що є порушенням п.3 статті 44, статті 70 Водного Кодексу України, статей 40, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
З урахуванням наведеного, позивачем було проведено розрахунки розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, згідно з якими розмір заподіяних державі збитків внаслідок забору води з підземних та поверхневих джерел без відповідного дозволу на спеціальне водокористування, який складає 282 553, 40 грн.
Ухвалою суду від 04.10.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1462/21 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 02 листопада 2021 року о 09:45; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті спору.
18.10.2021 до суду від відповідача надійшов відзив № 169/06 від 12.10.2021, в якому заявник просить суд відмовити в позові повністю та покласти судові витрати на позивача.
Ухвалою суду від 02.11.2021 було відкладено підготовче засідання на 02 грудня 2021 року об 11:40.
05.11.2021 до суду від позивача надійшли письмові пояснення б/н від 04.11.2021 (вх. № 16620/21) на відзив на позовну заяву, у яких заявник не погоджується з аргументами відповідача, викладеними у відзиві.
За результатами засідання, проведеного 02.12.2021 за участю представників обох сторін, судом було продовжено строк проведення підготовчого провадження у даній справі на 30 днів та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 04 січня 2022 року о 12:30.
У зв'язку з перебуванням судді Смородінової О.Г. у відпустці у період з 04.01.2022 по 06.01.2022, судове засідання, призначене на 04.01.2022 не відбулося.
Ухвалою суду від 10.01.2022 підготовче засідання у даній справі було призначено на 27 січня 2022 року об 11:00.
24.01.2022 до суду від Комунального підприємства «Міськводоканал» Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області надійшла заява № 27/06 від 21.01.2022 про розстрочення відшкодування збитків за змістом якої відповідач зазначає про те, що не заперечує проти позову про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів та визнає позовні вимоги Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), вже сплатив перший платіж у сумі 6553,40 грн та до кінця січня 2022 року планує сплатити ще 23,00 тис.грн, тому просить при винесенні рішенні надати розстрочку щодо відшкодування збитків у розмірі 282553,40 грн, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, строком на 12 місяців рівними частинами щомісячно (з наведенням відповідного графіку).
26.01.2022 на офіційну електронну пошту суду від позивача надійшла заява № 33/06 від 26.01.2022 про долучення до матеріалів справи доказів часткового погашення позовних вимог.
Оригінал вказаної заяви додатково було надано представником відповідача до матеріалів справи в судовому засіданні 27.01.2022.
У підготовчому засіданні, проведеному 27.01.2022 за участю представників обох сторін, судом було оголошено перерву до 17 лютого 2022 року до 11:30.
04.02.2022 до суду від відповідача надійшла заява № 37/06 від 31.01.2022 за змістом якої підприємство зазначає про повне визнання позовних вимог, а також просить суд відзив від 12.10.2021 № 169/06 вважати неактуальним та надати розстрочку щодо відшкодування збитків у розмірі 253 000,00 грн, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, строком на 11 місяців рівними частинами щомісячно.
15.02.2022 до суду від Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) надійшов лист № 1008/1.2 від 14.02.2022, за змістом якого заявник повідомляє про те, що на адресу позивача від відповідача надійшло 3 платіжних доручення: №1353 від 21.01.2022 на суму 6 553, 40 грн, №1363 від 26.01.2022 на суму 23 000,00 грн, №1383 від 08.02.2022 на суму 23 000,00 грн. На даний час залишаються не відшкодованими збитки на суму 230 000,00 грн.
Крім того, позивач зазначив про те, що враховуючи факт часткової сплати збитків, не заперечує проти розстрочки збитків на термін зазначений у листі відповідача, але питання щодо остаточного строку розстрочки залишає на розсуд суду.
17.02.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 17.02.2022 (вх. № 2457/22) про долучення до матеріалів справи платіжного доручення № 1383 від 08.02.2022 та Балансу (Звіту про фінансовий стан) на 31.12.2021 та Звіту про сукупний дохід.
Станом на момент проведення судового засідання інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань від учасників справи до суду не надходило.
17.02.2022 в підготовче засідання з'явилися повноважні представники обох сторін, яких суд заслухав.
В підготовчому засіданні представник позивача підтвердив актуальність заявленого позову.
Представник відповідача зазначив про повне визнання позовних вимог, просив вважати неактуальним раніше поданий у справі відзив з доданими до нього доказами, крім того, підтвердив актуальність клопотання про розстрочення виконання рішення суду.
Після наведеного присутній в засіданні представник позивача зазначив, що не заперечує проти розстрочення виконання рішення суду, та у зв'язку з визнанням відповідачем позовних вимог, заявив усне клопотання щодо повернення позивачу з Державного бюджету України частини судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.
Суд зауважує, що у відповідності до приписів ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до змісту статей 185, 240 ГПК України, 17.02.2022 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши в підготовчих засіданнях представників сторін, суд -
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача до відповідача щодо стягнення з останнього збитків у розмірі 282553,40 грн, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:
- наказ Державної екологічної інспекції України № 502 від 22.12.2020 «про питання діяльності Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області)»;
- Положення про Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (нова редакція), затверджене наказом Державної екологічної інспекції України № 255 від 01.06.2021;
- припис № 02-03/23 від 25.02.2019 щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства;
- направлення № 89 від 01.02.2019 на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства;
- Акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 02-03/46 від 22.02.2019;
- лист Державної екологічної інспекції у Миколаївській області № 03/03-02/2327 від 30.09.2019;
- розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів КП «Міськводоканал» Баштанської міської ради;
- протоколи про адміністративне правопорушення № 000338 від 18.02.2019, № 000339 від 20.02.2019, № 000340 від 25.02.2019;
- постанови про накладення адміністративного стягнення № 63 від 20.02.2019, № 64 від 21.02.2019, № 66 від 26.02.2019;
- дублікати квитанцій (3 шт.) щодо сплати адміністративних штрафів;
- листи Комунального підприємства «Міськводоканал» Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області № 90 від 30.07.2019, № 55/21 від 05.03.2019.
Відповідач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:
- рішення Баштанської міської ради № 18 від 27.02.2017, № 19 від 12.10.2017, № 19 від 06.03.2018;
- лист Баштанської міської ради № 652/02.02-6/20 від 15.10.2019;
- розпорядження міського голови Баштанської міської ради № 237-ро від 31.12.2021;
- контракт з виконуючим обов'язки директора КП «Міськводоканал» від 01.01.2022;
- накази Комунального підприємства «Міськводоканал» Баштанської міської ради № 102 від 30.12.2021, № 106 від 20.11.2019;
- листи Комунального підприємства «Міськводоканал» Баштанської міської ради № 215/21 від 22.12.2021, № 23/21 від 20.01.2022, № 26/1 від 21.01.2022, № 32/21 від 26.01.2022, № 47/21 від 14.02.2022;
- платіжні доручення № 1353 від 21.01.2022, № 1363 від 26.01.2022, № 1383 від 08.02.2022;
- Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31.12.2021;
- Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2021 рік.
Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.
Постановою Кабінету Міністрів України №802 від 09.09.2020 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів та ліквідацію територіальних органів Державної екологічної інспекції» утворено як юридичну особу публічного права, зокрема, Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), ліквідовано як юридичну особу публічного права, зокрема, Державну екологічну інспекцію в Одеській області та Державну екологічну інспекцію у Миколаївській області. Крім того, п. 3 вказаної Постанови визначено, що територіальні органи Державної екологічної інспекції, що ліквідуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень відповідним міжрегіональним територіальним органам, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України №802 від 09.09.2020 Державною екологічною інспекцією України прийнято наказ № 502 від 22.12.2020 «Про питання діяльності Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області)», яким визначено Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) забезпечити здійснення покладення на неї функцій і повноважень на відповідній території відповідно до Положення, Державній екологічній інспекції у Миколаївській області припинити здійснення функцій і повноважень.
Згідно пункту 4 вищеназваного наказу встановлено, що датою початку здійснення відповідних повноважень і виконання відповідних функцій Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є 23.12.2020.
Таким чином, на підставі постанови Кабінету Міністрів України №802 від 09.09.2020 та наказу Державної екологічної інспекції України №502 від 22.12.2020, повноваження Державної екологічної інспекції у Миколаївській області з 23.12.2020 розпочала здійснювати Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).
Відповідно Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 230 від 07.04.2020 Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.
Згідно з розділом II Положення, Інспекція пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (п. 9); вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах (п. 10).
Отже, у зв'язку з тим, що повноваження та функції Державної екологічної інспекції у Миколаївській області припинені та передані Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), суд вважає, що Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є належним позивачем в межах даного господарського спору, оскільки Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що матеріали справи свідчать про те, що в період з 18.02.2019 по 22.02.2019 Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області згідно зі ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положенням про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 року №312, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 04.09.2017 року №1080/30948 (із змінами згідно наказу Мінприроди №347 від 04.10.2018 року), згідно з наказом Державної екологічної інспекції у Миколаївській області від 28.01.2019 року №9, проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунального підприємства «Міськводоканал» Баштанської міської ради.
Комунальне підприємство «Міськводоканал» Баштанської міської ради є виконавцем житлово-комунальних послуг з забору, очищення, розподілу та постачання води споживачам, утримання та експлуатації водопровідних каналізаційних трубопроводів та колекторів, водовідведення та очистки стічних вод, водопостачання та водовідведення для населення м. Баштанка і с. Добре.
На підставі наказу Державної екологічної інспекції у Миколаївській області №9 від 28.01.2019 та направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 89 від 01.02.2019 позивачем було проведено плановий захід державного нагляду.
Актом планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що відповідачем в Державному агентстві водних ресурсів у Миколаївській області отримано дозвіл на спеціальне водокористування від 12.04.2018 №58/мл/49д18 з терміном дії до 12.04.2021. До цього часу водокористування здійснювалось на підставі дозволу на спеціальне водокористування: термін дії попереднього дозволу з 13.02.2015 по 05.01.2018.
З урахуванням наведеного, було встановлено, що відповідач у період з 06.01.2018 по 11.04.2018 здійснював забір води з підземних та поверхневих джерел без відповідного дозволу на спеціальне водокористування.
З метою усунення порушень природоохоронного законодавства виявлених під час проведення планової перевірки Комунального підприємства «Міськводоканал» Баштанської міської ради, спеціалістами Державної екологічної інспекції у Миколаївській області відповідачу було надано припис № 02-03/23 від 25.02.2019 щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства.
На виконання вказаного припису відповідачем було надано довідку №55/21 від 05.03.2019 з інформацією про фактичний забір води з підземних та поверхневих джерел та скид стічних вод в р. Інгул за період з 06.01.2018 по 11.04.2018.
Відповідно до довідки об'єм піднятої води з р. Інгул складає 219581 куб.м., забрано води з підземних джерел - 13117 куб.м., скид стічних вод в р. Інгул - 13445,45 куб.м.
Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів КП «Міськводоканал» Баштанської міської ради виконано позивачем відповідно до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», що затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 за № 389 (далі - Методика).
Порушення зафіксовано у Акті, складеному за результатом проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, який є уніфікованою формою актів перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містять перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджений наказом Мінприроди України від 09.08.2017 №303.
Аналіз положень чинного законодавства свідчить, що Акт є службовим документом, що підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на позивача. Наведеними доказами підтверджується факт протиправної поведінки відповідача у спірних правовідносинах.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про те, що останнім правомірно зафіксовано, що відповідач здійснює скид зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів граничнодопустимого скиду, що є порушенням п. 3 ст. 44, ст. 70 Водного Кодексу України, ст.ст. 40, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Так, відповідно до ст. 38 Водного кодексу України нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного досягнення екологічного нормативу якості води водних об'єктів.
Відповідно до п. 3, 7 ч. 1 ст. 44 ВК України водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
Приписами ч. 1 ст. 70 ВК України визначено, що скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
Згідно зі ст. 95 ВК України усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.
За змістом ч. 1 ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища (пункт «б»); здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб (пункт «є»).
Відповідно до п. «в» ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають, зокрема встановлення лімітів використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище.
В порушення наведених вимог законодавства відповідач перевищив встановлені нормативи ГДС забруднюючих речовин під час скиду на випуску №1 (виробничі (промивні) води) зворотних вод в р. Інгул.
В результаті порушень зазначених вимог, посадову особу відповідача - Олексієнка Сергія Олександровича - головного інженера КП «Міськводоканал» було притягнуто до адміністративної відповідальності, на підтвердження чого позивачем до матеріалів справи надано протоколи про адміністративне правопорушення № 000338 від 18.02.2019, № 000339 від 20.02.2019, № 000340 від 25.02.2019, постанови про накладення адміністративного стягнення № 63 від 20.02.2019, № 64 від 21.02.2019, № 66 від 26.02.2019, а також дублікати квитанцій щодо сплати відповідних адміністративних штрафів.
Отже, відповідачем визнано порушення вимог природоохоронного законодавства, встановлене під час перевірки, у тому числі, оскільки результати перевірки та припис комунальним підприємством не оскаржувалися.
Відповідно до п. «є» ч. 2 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Згідно ч. 4 ст. 68 цього ж Закону, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону природного середовища в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Частиною 1 статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Пунктом «є» ст. 41 «Про охорону навколишнього природного середовища» серед економічних заходів забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачено відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно зі ст. 111 ВК України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.
Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.
У відповідності до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Виходячи з положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Суд вважає слушними доводи позивача про те, що дії відповідача у спірних правовідносинах є протиправними та вчинені з його вини (скид зворотних вод та забір води з підземних та поверхневих джерел без наявності відповідного дозволу на спеціальне водокористування), а між цими діями та заподіяними збитками наявний причинно-наслідковий зв'язок.
Викладені обставини свідчать про наявність всіх елементів складу правопорушення, що має наслідком відповідальність у вигляді стягнення збитків.
Як уже вище було наведено, за результатами, інформації, наданої відповідачем згідно довідки №55/21від 05.03.2019, позивачем проведено розрахунки розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, згідно з якими розмір заподіяних державі збитків внаслідок забору води з підземних та поверхневих джерел без відповідного дозволу на спеціальне водокористування, який складає 282 553,40 грн.
Як свідчать матеріали справи, розрахунок заявлених позивачем до стягнення сум відповідачем не спростовано, контррозрахунок розміру відшкодування збитків не надано, позовні вимоги визнано в повному обсязі.
За такого, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, з огляду на приписи чинного законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Водночас, з наданих відповідачем копій платіжних доручень (№ 1353 від 21.01.2022, № 1363 від 26.01.2022, № 1383 від 08.02.2022) вбачається, що в період розгляду даної справи, відповідач здійснив часткову оплату претензійних вимог на суму 52 553,40 грн, зокрема:
- платіж від 21.01.2022 на суму 6 553,40 грн.
- платіж від 26.01.2022 на суму 23 000,00 грн;
- платіж від 08.02.2022 на суму 23 000,00 грн.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем частково погашено заявлену позивачем за даним позовом до стягнення суму відшкодування збитків, між сторонами не залишилось спірних питань по суті спору у вказаній частині вимог.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на викладене, суд вважає, що у даній справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 52 553,40 грн на відшкодування збитків відсутній предмет спору у зв'язку з тим, що відповідачем вказана заборгованість погашена.
Отже, беручи до уваги наведені норми та обставини, провадження у даній справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 52 553,40 грн на відшкодування збитків підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Решта ж суми збитків, заподіяних внаслідок самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів та скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скиду у розмірі 230 000,00 грн на відшкодування підлягає стягненню з відповідача у зв'язку з доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, відомості про розподіл судових витрат.
Приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, суд відмічає, що в судовому засіданні представником позивача було заявлено усне клопотання щодо повернення частини сплаченого за подання позовної заяви судового збору, суд зазначає таке.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, враховуючи закриття судом провадження у справі в частині позовних вимог, суд вважає за можливе повернути позивачу з Державного бюджету України сплачений за відповідну частину вимог судовий збір у розмірі 788,30 (52 553,40 грн * 1,5 %).
Крім того, за правилами ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, беручи до уваги зміст статті 130 ГПК України та визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, на підставі п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 130 ГПК України, позивачу належить повернути з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 1725,00 грн (230 000,00 грн * 1,5%) - 50 %).
Отже, позивачу слід повернути з Державного бюджету України судовий збір в загальній сумі (788,30 + 1725,00) 2 513,30 грн, перерахований згідно платіжного доручення № 504 від 22.09.2021 на суму 4 238,31 грн.
При цьому, оригінал платіжного доручення № 504 від 22.09.2021 на суму 4 238,31 грн залишається в матеріалах господарської справи № 915/1462/21.
Решта суми судового збору у розмірі 1725,00 грн підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 130, 185, 191, 219, 220, 231, 233, 238, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Закрити провадження у справі № 915/1462/21 в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 52 553,40 грн на відшкодування збитків за відсутністю предмета спору.
3. Стягнути з Комунального підприємства «Міськводоканал» Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області (56101, Миколаївська обл., Баштанський район, м. Баштанка, вул. Ювілейна, буд. 1; ідентифікаційний код 31529081) на користь Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65058, м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 12; ідентифікаційний код 43879780) 230 000,00 грн на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів та скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скиду, а також 1 725,00 грн судового збору.
4. Розстрочити виконання цього рішення в частині стягнення грошових коштів на відшкодування збитків у розмірі 230 000,00 грн рівними частинами щомісячно протягом десяти місяців згідно графіку:
- до 31.03.2022 - 23 000,00 грн;
- до 30.04.2022 - 23 000,00 грн;
- до 31.05.2022 - 23 000,00 грн;
- до 30.06.2022 - 23 000,00 грн;
- до 30.07.2022 - 23 000,00 грн;
- до 31.08.2022 - 23 000,00 грн;
- до 30.09.2022 - 23 000,00 грн;
- до 31.10.2022 - 23 000,00 грн;
- до 30.11.2022 - 23 000,00 грн;
- до 31.12.2022 - 23 000,00 грн.
5. Повернути Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65058, м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 12; ідентифікаційний код 43879780) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 513,30 грн, перерахований згідно платіжного доручення № 504 від 22.09.2021 на суму 4 238,31 грн.
6. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65058, м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 12; ідентифікаційний код 43879780);
Відповідач: Комунальне підприємство «Міськводоканал» Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області (56101, Миколаївська обл., Баштанський район, м. Баштанка, вул. Ювілейна, буд. 1; ідентифікаційний код 31529081).
В судовому засіданні 17.02.2022 підписано вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022, Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №259/2022, Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №341/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05.30 хв. 26.03.2022 строком на 30 діб, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05.30 хв. 25.04.2022 строком на 30 діб, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05.30 хв. 25.05.2022 строком на 90 діб.
Крім того розпорядженням Голови Верховного Суду від 22.03.2022 № 12/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей)», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану: було змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.
Враховуючи вищенаведене, повне рішення складено та підписано судом 03.08.2022 після відновлення розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області.
Суддя О.Г. Смородінова