Справа № 752/21974/20
Провадження № 1-кс/752/8795/20
18 грудня 2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 подане в межах кримінального провадження № 12020100010004733 від 01.11.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 325 КК України про накладення арешту на майно,
до провадження слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання СВ Голосіївського УП ГУНп у м. Києві ОСОБА_3 погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 подане в межах кримінального провадження № 12020100010004733 від 01.11.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 325 КК України про накладення арешту на майно.
В обгрунтування заявлених вимог слідчий зазначила, що Слідчим відділом Голосіївського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020100010004733 від 01.11.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 325 КК України.
01.11.2020 року в порядку ч.3 ст. 233 КПК України проведено обшук в закладі «Пентхаус» який належить ТОВ «Шугархаус» за адресою: м.Київ, вул. В.Васильківська, буд. 58.
Просив накласти арешт на вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 майно з тих підстав, що зазначене нерухоме майно визнано речовим доказом у межах кримінального провадження № 12020100010004733.
Слідчий слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві у судовому засіданні відсутній.
За правилами ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання про накладення арешту, фіксування технічними засобами судового засідання не здійснювалось у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши клопотання та додані до нього додатки, приходжу до висновку, що в задоволенні заявлених вимог про накладення арешту необхідно відмовити з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020100010004733 від 01.11.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 325 КК України.
Звертаючись до слідчого судді з клопотанням слідчий зазначила, що майно, яке було вилучено під час обшуку за адресою : АДРЕСА_1 має статус речового доказу у кримінальному провадженні, у звязу з чим слідчим слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУНП у м. Києві винесено постанову про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні.
Відповідно до статті 170 КПК, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 КПК України ,арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати , що воно відповідає критерям , зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
В той же час, посилання слідчого у клопотанні на те, що майно, яке вилучено під час обшуку за адресою : АДРЕСА_1 визнано речовим доказом, є процесуально безпідставним, оскільки до матеріалів клопотання про накладеня арешту не додано постанови про визнання вказаного майна речовим доказом, а відсутність такої постанови органу досудового розслідування нівелює мету накладення арешту на майно - забезпечення збереження речових доказів, і зазначене свідчить про необґрунтованість клопотання, а відтак і про відсутність належних правових підстав для його задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-175 КПК України, слідчий суддя, -
у задоволенні клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУНп у м. Києві ОСОБА_3 погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 подане в межах кримінального провадження № 12020100010004733 від 01.11.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 325 КК України про накладення арешту на майно, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1