29 липня 2022 року м. Київ
Справа № 381/1445/20
Провадження: № 22-ц/824/1921/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,
суддів Андрієнко А.М., Нежури В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Осаулової Н.А.,
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії,
У червні 2020 року ПрАТ «Київобленерго» звернулось до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 збитки, завдані енергопостачальнику внаслідок порушення ПРРЕЕ, в розмірі 19482,65 грн. та витрати зі сплати судового збору.Позов мотивованотим, що 05.03.2019 року представниками Фастівського районного підрозділу ПрАТ "Київобленерго" при проведені перевірки дотримання споживачами ПРРЕЕ за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено факт порушення - пп. 1 п. 5.5.5. ПРРЕЕ, про що було складено акт про порушення № К 035623 від 05.03.2019 року. Вказаний акт складався в присутності відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується підписом в акті про порушення.12.03.2020 року ПрАТ «Київобленерго» було проведено засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричної енергією та складено протокол № 093 від 12.03.2020 р. засідання комісії по розгляду акту про порушення ПРРЕЕ. Відповідач був присутній на засіданні комісії, що підтверджується підписом в протоколі і поясненням згідно порушення в протоколі засідання комісії. Відповідачу було нараховано суму спричинених збитків в розмірі 19482,65 грн. та виставлено рахунок, проте відповідач в добровільному порядку відшкодувати завдані збитки не бажає, а тому позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2021 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» 19482,65 грн в рахунок стягнення збитків, завданих порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не врахування обставин, що мають істотне значення для справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що укладений між ним та позивачем 05.06.2018 року договір про користування електричною енергією закінчив свою дію у зв'язку з набранням чинності Законом України « Про ринок електричної енергії» від 13.04.2018 року, положення якого зобов'язують укласти новий договір. Однак, такого договору укладено не було. Окрім того, з 01.01.2019 року анульовано ліцензії на право провадження господарської діяльності з передачі та постачання електричної енергії ПАТ. Тому, на його, скаржника, думку, дії ПАТ вчинені після цієї дати, у тому числі, складання актів від 05.03.2019 року та проведення засідання комісії від 12.03.2019 року, проведення розрахунків, вчинялися поза межами договору від 05.06.2018 року. Також, вказав, що ПАТ ДТЕК «Київські регіональні електромережі» не є правонаступником ПАТ «Київобленерго». Прийнявши заяву ДТЕК «Київські регіональні електромережі» про зміну предмету позову, суд першої інстанції не виносив її на обговорення, не заслухав його думку з цього приводу, чим порушив його, скаржника, право надавати пояснення в суді. Зазначив, що ні акт про порушення від 05.03.2019 року, ні додатки до нього , ні інші надані позивачем документи не дають однозначної відповіді на те, хто вчинив безоблікове приєднання, якщо таке було. Відсутні будь-яки показання очевидців, свідків, так і дані експертів про час монтажу безоблікового приєднання. Більше того, матеріали свідчать, що він, відповідач, ніколи не проживав за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаної адресою деякий час проживали його батьки, які отримували пільги по сплаті комунальних послуг, і ці пільги покривали майже усі їхні витрати. На момент набуття права власності на частину будинку все електрообладнання було в наявності, з моменту вселення у це приміщення батьків і до теперішнього часу ремонт не проводився. Безоблікове приєднання виявлено на горищі будинку, яке знаходиться у спільній власності кількох господарів. Крім цих громадян, доступ до горища мали і працівники ПАТ «Київобленерго». До того ж, на горище вони піднімалися та виконували свої роботи самостійно, відео, зняте ними, не є безперервним, отже могло бути змонтоване з моменту отримання доступу до горища. На засіданні комісії він, відповідач, заявляв, що відгалуження, яке прямувало до розетки у його приміщенні, було частиною старої електропроводки, яка, зі слів одного із сусідів, залишилася на горищі будинку з часу, коли будинок перебував у власності одного господаря і не був поділений, проте, такі його зауваження залишені комісією без уваги. Лист позивача від 28.05.2019 року з додатками: розрахунком обсягу спожитої та невикористаної електроенергії та повідомлення про оплату за травень 2019 року не є належними та допустимими доказами, оскільки методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, не може застосовуватись при складенні розрахунку за порушення правил роздрібного ринку електричної енергії.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 21 липня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Лещенко І.А. в інтересах ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» заперечувала проти апеляційної скарги та зазначила, що договір між позивачем та відповідачем укладено шляхом приєднання відповідача до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого на веб-сайті позивача, шляхом фактичного споживання відповідачем електричної енергії, а приєднавшись до договору, відповідач взяв на себе договірні зобов'язання, зокрема, здійснювати оплату вартості електричної енергії. Будь-яких заперечень від відповідача щодо приєднання до умов публічного договору не надходило. Усі документи, передбачені ПРРЕЕ, були складені у відповідності до вимог закону, розрахунок збитків проведено у відповідності до вимог Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562. Просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як встановлено судом першої інстанції, 05 червня 2018 року між ПрАТ «Київобленерго» в особі заступника начальника з комерційної роботи Фастівського РП Пінчука В.В. та ОСОБА_1 було укладено договір № 200509129 про користування електричної енергією (а.с. 15-18).
05.03.2019 року представниками Фастівського районного підрозділу ПрАТ «Київобленерго» при проведені перевірки дотримання споживачами ПРРЕЕ, за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено факт порушення - пп. 1 п. 5.5.5 та ч. 8.2.4 ПРРЕЕ. про що у відповідності до ПРРЕЕ складено акт про порушення № К 035623 від 05.03.2019 року, який був підписаний двома представниками енергопостачальника та споживачем ОСОБА_1 (а.с.7-8)
12.03.2019 року позивачем було проведено засідання комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, на якому був присутній споживач ОСОБА_1 , та за наслідком розгляду складено протокол № 093 від 12.03.2019 року. У протоколі споживач зазначив про свою незгоду з рішенням комісії (а.с.9).
Згідно розрахунку обсягу спожитої та неврахованої електроенергії по акту ПРРЕЕ № К 035623 від 05.03.2019 року, у відповідності до розділу 3 «Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення» ОСОБА_1 за період з червня 2018 року по березень 2019 року нараховано суму завданих збитків у розмірі 19482,65 грн. (а.с.10)
ОСОБА_1 , отримавши повідомлення про оплату за травень 2019 року від 13 травня 2019 року по акту порушення № К 035623 від 05 березня 2019 року разом із протоколом № 093 від 12 березня 2019 року та розрахунком спожитої та неврахованої електроенергії, на суму 19482,65 грн., що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0850001044170, в добровільному порядку завдані позивачу збитки не відшкодував (а.с. 13).
21 серпня 2020 року загальними зборами акціонерів ПрАТ «Київобленерго» було прийнято рішення щодо перейменування Товариства на ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», у зв'язку із чим 03 вересня 2020 року було проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадський формувань.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем було завдано позивачу збитків внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, які виразилися в самовільному підключенні електрообладнання та електропроводки до електричної мережі оператора розподільчих мереж поза засобами обліку електричної енергії, загальна сума яких складає 19482,65 грн.
Перевіряючи вказані висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Правовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами регулюються ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14 березня2018 року № 312.
Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання (стаття 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Статтею 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Розділом 1 п. 1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 (надалі ПРРЕЕ) визначено, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Згідно п.п.1 п. 5.5.5 ПРРЕЕ, споживач електричної енергії має право користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів) .
Розділом 8 п. 8.2. встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил. Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи). У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
Відповідно до п. 8.2.6. ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти Методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Розділом 8 п. 8.4.2. ПРРЕЕ передбачено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.
Порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПРРЕЕ, встановлений Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3.1 Методики, ця методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕН у разі самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводок до електромережі електропостачальника або іншого споживача (власника мережі) з порушенням схеми обліку.
За змістом пункту 3.3 Методики розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється:
за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії;
за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії;
за кількістю днів:
а) у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 цієї глави (у частині щодо пошкодження приладів обліку), - з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.
Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не
проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.
Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, учинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку мали можливість, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.
Пунктом 8.2.7. ПРРЕЕ передбачено, що кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.
Статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Матеріали справи свідчать, що 05.03.2019 року представниками Фастівського районного підрозділу ПрАТ «Київобленерго» при проведені перевірки дотримання споживачами ПРРЕЕ, за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено факт порушення - пп. 1 п. 5.5.5 та ч. 8.2.4 ПРРЕЕ, а саме, самовільне підключення електрообладнання та електропроводки споживача до електричної мережі оператора розподільчих мереж поза засобами обліку електричної енергії, про що у відповідності до ПРРЕЕ складено акт про порушення № К 035623 від 05.03.2019 року, який був підписаний двома представниками енергопостачальника та споживачем ОСОБА_1 (а.с.7-8).
На схемі електропостачання споживача, наведеній в акті, зазначено, що місце самовільного підключення виявлено на горищі.
У акті також зазначено, що самовільне підключення виконано мідним проводом із перерізом 2,5 мм2 та вказано, що вимірювання струму споживання не проводилось. Схема обліку електричної енергії відновлена, відключено безоблікове відгалуження. Комісія з розгляду акту відбудеться 12.03.2019 року. Акт підписано двома представниками оператора системи розподілу та ОСОБА_1 .
Даючи юридичну оцінку зібраним у справі доказам, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем було завдано позивачу збитків внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, які виразилися в самовільному підключенні електрообладнання та електропроводки до електричної мережі оператора розподільчих мереж поза засобами обліку електричної енергії, загальна сума яких складає 19482,65 грн.
Акт складено відповідно до вимог п. 8.2.5 глави 8.2 VІІІ ПРЕЕ, а тому доводи скаржника щодо неправильності складення акту є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються жодними доказами.
Безпідставними є і посилання скаржника на відсутність будь-яких показань очевидців, свідків про час монтажу безоблікового приєднання, оскільки в акті зазначаються лише виявлені під час контрольного огляду уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень ПРРЕЕ, при цьому, у присутності споживача або представника споживача. Відібрання показань свідків або очевидців уповноваженим представником оператора системи та замовлення експертних висновків чинним законодавством не передбачено.
В той же час, відповідач на обґрунтування своєї позиції не був позбавлений права на замовлення експертного висновку з власної ініціативи або заявлення відповідного клопотання в суді першої інстанції, проте таких правом не скористався.
Також, з дотриманням вимог п. 8.2.6. ПРРЕЕ було проведено засідання комісії по розгляду акту № К 035623 від 05.03.2019 року про порушення Правил користування електроенергією у споживача та прийнято рішення, яке оформлене протоколом від 12.03.2020 року № 093, відповідно до якого,порушення кваліфіковано як вчинене з вини споживача, прихованим способом, а тому акт підлягає розрахунку у відповідності до розділу 3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 року.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо не укладення договору про розподіл електричної енергії колегія суддів відмічає наступне.
Пунктом 1.2.15. ПРРЕЕ встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Отже, договір між позивачем та відповідачем укладено шляхом приєднання відповідача до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого на веб-сайті позивача, шляхом фактичного споживання відповідачем електричної енергії, а приєднавшись до договору, відповідач взяв на себе договірні зобов'язання, зокрема, здійснювати оплату вартості електричної енергії.
Цей Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору. Умови цього Договору є однаковими для всіх споживачів.
Будь-яких доказів на пітвердження того факту, що ОСОБА_1 направляв оператору системи розподілу свої заперечення щодо приєднання до публічного договору в матеріалах справи відсутні. Напроти, як вказує сам відповідач за споживання електроенергії сплачували його батьки, а тому доводи апеляційної скарги щодо не укладення договору є безпідставними.
Не приймаються до уваги суду й посилання скаржника на те, що відгалуження, яке прямувало до розетки у його приміщенні, було частиною старої електропроводки, яка, зі слів одного із сусідів, залишилася на горищі будинку з часу, коли будинок перебував у власності одного господаря і не був поділений, оскільки відповідачем в розумінні положень ЦПК не надано жодного належного доказу відсутності його вини як споживача у завданні позивачу збитків внаслідок самовільного підключення електрообладнання та електропроводки до електричної мережі оператора розподільчих мереж поза засобами обліку електричної енергії.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та відповідача та питання вичерпності висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить із того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано повну відповідь на всі істотні питання, що виникли при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2021 рокузалишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Т.О. Невідома
Судді А.М. Андрієнко
В.А. Нежура