Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
33/824/1770/2022
м. Київ Справа № 755/21011/21
01 серпня 2022 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Ратнікової В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду м. Києвавід 08 червня 2022 року в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Постановою Дніпровського районного суду м. Києвавід 08 червня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, перебаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Не погоджуючись з постановою Дніпровського районного суду м. Києвавід 08 червня 2022 року, ОСОБА_1 23 червня 2022року подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову Дніпровського районного суду м. Києвавід 08 червня 2022 року та закрити провадження у справі.
Також в апеляційній скарзі просив поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки копію постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 08 червня 2022 він отримав лише 14 червня 2022 року та лише після отримання копії постанови суду першої інстанції він зміг подати обґрунтовану апеляційну скаргу. З огляду на вище викладене, просив суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 08 червня 2022 так як він пропущений з поважних причин.
Згідно вимог ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно частини 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу- ст. 289 КУпАП.
Обґрунтовуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначав, що копію постанови Дніпровського районного суду м. Києвавід 08 червня 2022 року він отримав лише 14 червня 2022 року та лише після цього зміг подати обґрунтовану апеляційну скаргу.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав копію постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 08 червня 2022 року - 14 червня 2022 року, що підтверджується його розпискою ( а.с. 43), апеляційна скарга подана ОСОБА_1 до суду 23 червня 2022 року, тобто, в десятиденний строк з моменту отримання копії оскаржуваної постанови. З огляду на зазначене, суд вважає, що причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 08 червня 2022 року є поважними і вказаний процесуальний строк підлягає поновленню.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що постанова суду першої інстанції ухвалена при неповному з'ясуванні судом дійсних обставин справи.
Зазначає, що 07 листопада 2021 року , о 09 годині 45 хвилин, він не знаходився за кермом транспортного засобу, а тому і не повинен був проходити огляд на стан алкогольного або наркотичного сп'яніння і не підлягав притягненню до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Посилається також на те, що згідно протоколу адміністративне правопорушення було скоєно ним о 9 год. 45 хвилин 7 листопада 2021 року, а відеозапис на нагрудну камеру працівником поліції розпочато тільки о 10 год. 03 хвилин, тобто, на думку апелянта, у суду першої інстанції на момент розгляду справи були відсутні будь які докази, які б беззаперечно свідчили про те, що він знаходився за кермом автомобіля.
Вказує на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції він зазначав, що в цей день за кермом автомобіля знаходився його брат ОСОБА_2 . В суді першої інстанції, будучи допитаним в якості свідка, ОСОБА_2 повідомив, що в нього не має посвідчення водія, однак він вміє керувати автомобілем та саме він знаходився за кермом автомобіля 07 листопада 2021 року .
Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення було направлено до суду тільки 16 грудня 2021 року, тобто, через 37 днів після його складання. У відповіді на адвокатський запит Управління патрульної поліції визнало факт, що у них в наявності є тільки ті відеозаписи, які було направлено до суду, а решта записів з камери працівників поліції не збереглись, оскільки термін їх зберігання становить 30 діб. Зазначена обставина свідчить про умисне та вибіркове направлення до суду працівниками поліції тільки тих відеозаписів, які вигідні для них і які нібито підтверджують його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Звертає увагу суду, що працівники поліції самі не вбачали у нього будь - яких ознак наркотичного або алкогольного сп'яніння, оскільки в протилежному випадку, відповідно до вимог ст. 1 розділу 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,вони повинні були б вилучити у нього належний йому транспортний засіб.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник адвокат Бабинський Володимир Васильович повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення ОСОБА_1 та його захисника Бабинського В.В., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і, накладаючи на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, суд першої інстанції посилався на те, що вина ОСОБА_1 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, з системного аналізу вказаних норм права вбачається, що проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, пунктом 6, 7 Розділу 1, Розділами ІІ та ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року за №1452/735.
Згідно з п.п.8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 213372, складеного інспектором роти № 3, батальйону № 3 Управління патрульної поліції в м. Києві старшим лейтенантом поліції Платовим О.С., 07 листопада 2021 року, о 09 год. 45 хв., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Pointer», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві, вул. Райдужна 2, з явними ознаками наркотичного сп'яніння а саме: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря нарколога водій відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інспектором роти № 3, батальйону № 3, полку № 2, Управління патрульної поліції в м. Києві, старшим лейтенантом поліції Білоусом М.В. було надано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відповідно до якого ОСОБА_1 направляється до КНП «КМНКА «Соціотерапія» у зв'язку із виявленням у нього ознак сп'яніння, а саме: неприродна блідість шкіряного покрову обличчя, тремтіння пальців рук, зіниці очей, що не реагують на світло.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної боді камери АА 00909 співробітників поліції встановлено, що співробітники поліції попередили ОСОБА_1 про те, що здійснюється відео фіксація події та запитали ОСОБА_1 «Ви керували транспортним засобом «Volkswagen Pointer» на що ОСОБА_1 відповів: «Так, «Volkswagen Pointer». Працівники поліції роз'яснили, що причиною зупинки транспортного засобу стало порушення Правил дорожнього руху, а саме: наявність технічних несправностей автомобіля. В подальшому співробітники поліції роз'яснити ОСОБА_1 , що у нього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: бліде обличчя, тремтіння пальців рук у зв'язку з чим йому було запропоновано проїхати до лікаря нарколога, проте ОСОБА_1 сказав, що буде відмовлятись, оскільки він запізнюється. Співробітники поліції роз'яснили наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря нарколога та ще раз запитали чи поїде він на огляд, на що ОСОБА_1 сказав, що не поїде.
В подальшому під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 надав співробітникам поліції свої особисті дані. Працівник поліції після складання протоколу про адміністративне правопорушення озвучив ОСОБА_1 зміст складеного протоколу та роз'яснив йому права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП . Після цього працівник поліції запитав ОСОБА_1 , чи є у нього запитання чи зауваження, на що ОСОБА_1 сказав, що запитань та зауважень немає.
З відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення без будь- яких зауважень.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до вимог ст. 278 КУпАП, суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання, передбачені вказаною статтею, у тому числі і питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Положеннями ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, а диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП визначена адміністративна відповідальність також і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з положеннями частин 2 - 5 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. За змістом п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції 2, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Аналізуючи зазначені вимоги матеріального права в їх сукупності та досліджені в судовому засіданні докази, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, так як, керуючи транспортним засобом, він відмовився від проходження увстановленому порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння і вказана відмова підтверджена належними та допустимими доказами у справі: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД№ 213372 від 07 листопада 2022 року, направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння до КНП КМНКЛ " Соціотерапія", з якого вбачається, що огляд на стан сп'яніння не проводився, відеозаписом з боді камери працівника поліції, переглянутого в судовому засіданні, з якого також вбачається, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння. Про те, що він не керував транспортним засобом «Volkswagen Pointer», д.н.з. НОМЕР_1 07 листопада 2021 року, о 09 годині 45 хвилин, по вул. Райдужній, 2 в м.Києві ОСОБА_1 працівникам поліції не заявляв.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що 07 листопада 2021 року , о 09 годині 45 хвилин, він не знаходився за кермом транспортного засобу, а тому і не повинен був проходити огляд на стан алкогольного або наркотичного сп'яніння і не підлягав притягненню до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, колегія суддів відхиляє, так як вони спростовуються дослідженими судом першої інстанції належними та допустимими доказами, яким суд дав вірну правову оцінку. Вказані доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 були ретельно перевірені судом апеляційної інстанції шляхом дослідження доказів у справі в їх сукупності і суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про надуманість вказаних доводів ОСОБА_1 з метою уникнення відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Безпідставним є посилання в апеляційній скарзі на те, що при ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції не врахував його доводи та покази свідка ОСОБА_2 про те, що 07 листопада 2021 року за кермом автомобіля «Volkswagen Pointer», д.н.з. НОМЕР_1 був його брат ОСОБА_2 , так як суд першої інстанції в оскаржуваній постанові надав вірну правову оцінку вказаним доводам ОСОБА_1 та показам свідка ОСОБА_2 , обгрунтовано послався на те, що оцінює покази свідка критично, так як він є рідним братом особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а тому не може вважатись неупередженою та незацікавленою у справі особою.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києвавід 08 червня 2022 року .
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києвавід 08 червня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: