03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 359/4426/21 Головуючий у суді першої інстанції - Семенюта О.Ю.
Номер провадження № 22-з/824/482/2022 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
(додаткове судове рішення)
03 серпня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Яворського М.А. (головуючий суддя), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 вересня 2021 року та за апеляційною скаргоюДержавного підприємства обслуговування повітряного руху України на додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, третя особа: Первинна профспілкова організація авіаційних диспетчерів Дніпропетровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Постановою Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 вересня 2021 року залишено без задоволення, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 вересня 2021 року залишено без змін.
Апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2021 року задоволено частково.
Додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2021 року в частині визначення розміру витрат на правничу допомогу змінено, зменшено вказаний розмір з 50 000 грн до 25 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України понесені судові витрати по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги на додаткове рішення суду в розмірі 681 грн.
В подальшому, 24 червня 2022 року на адресу апеляційного суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.
В поданій заяві про стягнення витрат на правову допомогу заявник посилається на те, що оскільки станом на 17 червня 2022 року судом апеляційної інстанції справу розглянуто з прийняттям постанови, тобто правова допомога надана відповідно до умов договору та оплачена позивачем в повному обсязі (копії додані до позовної заяви), то на даний час позивач просить винести додаткове рішення, оскільки не вирішено питання про судові витрати - витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 25 000 грн. Вказано, що зазначене підтверджується договором про надання правової допомоги, квитанціями про оплату витрат на правову допомогу.
Враховуючи вищевикладене, представник ОСОБА_2 просила винести по справі додаткове судове рішення, яким вирішити питання про судові витрати, а саме стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 25 000 грн за надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції.
До поданої заяви про ухвалення додаткового рішення додано опис вкладення із номером поштового відстеження №0101046728522 та №0101046728530, з яких вбачається, що представник ОСОБА_1 направила зазначену заяву іншому учаснику справи й останній отримав її 23 та 27 червня 2022 року відповідно.
Разом з тим, заперечення щодо поданої заяви про ухвалення додаткового рішення на адресу апеляційного суду не надходили.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Зазначений висновок міститься у постанові Касаційного цивільного суду у складі ВС у справі № 306/1198/17 від 08 квітня 2020 року.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.141 ЦПК України).
Так, матеріалами справи підтверджено, що представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначила про розмір судових витрат, які поніс ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції у відзиві на апеляційні скарги, а також подала заяву про ухвалення додаткового рішення в строк, визначений статтею 141 ЦПК України.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи та обґрунтування заяви про стягнення витрат на правову допомогу вважає, що вказана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Норми вказаної статті не встановлюють для суду обов'язку викликати учасників справи у судове засідання, а такі виклики суд здійснює у разі необхідності. Апеляційний суд не вбачає підстав для виклику учасників справи для розгляду заяви.
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Київський апеляційний суд приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.
Так, матеріалами справи підтверджено, що між АО «Юрікс Лігал» та ОСОБА_1 було укладено договір №3-26/04 про надання правової допомоги від 26 квітня 2021 року (а.с.27-30, т.3).
Відповідно до п.1.1. вказаного вище договору клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Розділом 4 вказаного договору визначено порядок здійснення розрахунків.
Так, відповідно до п.4.1. укладеного договору про надання правової допомоги від 26 квітня 2021 року передбачено, що розмір гонорару за правову допомогу, що надається адвокатським об'єднанням клієнту складає 75 000 грн.
Крім того, передбачено, що 50 000 грн - авансовий платіж, оплата здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку; 25 000 грн - сума кінцевого розрахунку, яка сплачується клієнтом не пізніше 3-х днів з моменту набрання судовим рішенням законної сили (п.4.2. договору).
Обґрунтована вартість адвокатських послуг та обсяг правової допомоги визначений в додатковій угоді до договору про надання правової допомоги (п.4.3 договору).
В матеріалах справи міститься також додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги №3-26/04 від 26 квітня 2021 року, де вказано перелік та вартість послуг, які надаються адвокатським об'єднанням. Зокрема, зазначено, що вартість складання апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу становить 15 000 грн, а вартість участі в судових засіданнях в суді другої інстанції становить 10 000 грн (а.с.144-145, т.3).
Також в матеріалах справи міститься платіжне доручення №105565151 від 17 вересня 2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 сплатив 25 000 грн за правову допомогу (а.с.32, т.3).
З матеріалів справи вбачається, що АО «Юрікс Лігал» було складено та подано два відзиви на апеляційні скарги Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, а також представник Мельнікова В.А. брав участь у судовому засіданні.
Враховуючи зазначені обставини справи, а також вчиненні процесуальні дії представниками ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, враховуючи складність даної справи, відсутність заперечень іншої сторони щодо заявленого розміру витрат на правову допомогу, а також той факт, що сторони обумовили фіксований розмір гонорару адвокатського об'єднання в укладеному договорі №3-26/04 про надання правової допомоги від 26 квітня 2021 року, то апеляційний суд доходить висновку про задоволення поданої заяви та стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 25 000 грн.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Керуючись ст.ст.133, 137, 246, 270 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Заяву ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (ЄДРПОУ 19477064, 08300 Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі - 25 000 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів.
Судді :
_______________ ________________ ______________
М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв