Справа № 759/6375/22 Головуючий в суді І інстанції - Новик В.П.
Провадження № 33/824/2050/2022 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.
01 серпня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., в присутності захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Івченка Д.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною захисника Івченка Д.Ю. на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 13 липня 2022 року,
Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 13 липня 2022 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
ОСОБА_1 , притягнуто до відповідальності за те, що він, 11 червня 2022 року приблизно о 08 годині 50 хвилин на 19 км автодороги М06 Київ - Чоп керував транспортним засобом «Форд», номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків.
У апеляційній скарзі захисника указано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування. В обґрунтування доводів апеляційної скарги послався на те, що постанова винесена із порушенням норм чинного законодавства, обставини справи з'ясовані неповно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Так, апелянтом указано про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення невірно вказаний пункт Правил дорожнього руху України, який постановлений у вину ОСОБА_1 , оскільки у формулюванні обвинувачення зазначено про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, тобто на переконання апелянта, це вже встановлений факт порушення ПДР, а саме п. 2.9 (а), однак у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 порушено п. 2.5 ПДР, що за своїм змістом є взаємовиключними обставинами. Поряд цим, захисником звернуто увагу на грубе порушення працівниками поліції вимог законодавства під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а саме, ОСОБА_1 не було роз'яснено його права, в тому числі право на адвокатську допомогу, показання свідків є ідентичними за своїм змістом та викладені на заздалегідь підготовленому бланку, не долучено відеозапис з нагрудної камери працівника поліції. Направлення на огляд водія транспортного засобу від 11.06.2022 не містить підпису ОСОБА_1 , що свідчить на думку захисника, про те, що воно не було оголошено останньому, а тому ОСОБА_1 міг відмовитись від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я, оскільки йому не було відомо про такий заклад. Підтвердженням того, що працівниками поліції не пропонувалось ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в Боярській ЦРЛ свідчать й пояснення свідка ОСОБА_2 надані ними в судовому засіданні. За наведених обставин просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення:
захисника, який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити;
вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновки судді місцевого суду про доведеність вини водія ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння стверджуються наступними доказами:
письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відповідно до яких ОСОБА_1 дійсно відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння;
відеозаписом із нагрудної камери поліцейського;
розпискою про передачу транспортного засобу ОСОБА_4
протоколом про адміністративне правопорушення від 11.06.2022р., в якому викладені пояснення ОСОБА_1 , з яких вбачається, що він відмовився від обстеження;
іншими доказами.
Дослідивши указані докази та надавши їм належну юридичну оцінку суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст. 130 КУпАП, необхідності накладення на нього стягнення та на законних підставах, із дотриманням вимог ст. 23 і 33 КУпАП наклав на нього стягнення у межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП.
Так, суддею вірно встановлено та наведено в постанові, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, оскільки водій повинен на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння внаслідок виявлення таких ознак як тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя.
Відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому суд зважає на те, що мотиви відмови від проходження огляду на стан сп'яніння не мають значення для висновків про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Крім того, суд звертає увагу на те, що під час з'ясування працівником поліції обставин вчинення правопорушення ОСОБА_1 не заперечував того факту, що він вживав наркотичні засоби шляхом паління, що зафіксовано відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
З урахуванням викладеного доводи апеляційної скарги захисника в частині неконкретного зазначення в протоколі фабули правопорушення, яке ставиться у вину ОСОБА_1 , та помилкового зазначення про порушення ОСОБА_1 саме п.2.5 ПДР України є безпідставними.
Не ґрунтуються на матеріалах справи і доводи апеляційної скарги, які стосуються свідків, що були задіяні у ході фіксації адміністративного правопорушення.
Так, із відеозапису, зробленого за допомогою нагрудної камери поліцейського вбачається, що у ході фіксації вчиненого адміністративного правопорушення були присутні свідки, відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 вчинив у присутності двох свідків. Ці свідки засвідчили таку відмову у протоколі про адміністративне правопорушення та надали письмові пояснення, які знаходяться у матеріалах адміністративної справи. Суд звертає увагу на те, що за своїм змістом письмові пояснення свідків відповідають фактичним обставинам події, об'єктивно зафіксованим на згаданому вище відеозаписі. У зв'язку із цим пояснення свідків визнаються судом належними та допустимими доказами.
Доводи щодо необґрунтованого визнання у якості доказу відеозапису, зробленого за допомогою нагрудної камери поліцейського також є не обґрунтованими. Так, на даному відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та винності ОСОБА_1 у його вчиненні. Із цього відеозапису вбачається те, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Посилання у апеляційній скарзі на ту обставину, що направлення на огляд водія транспортного засобу від 11.06.2022 не містить підпису ОСОБА_1 не є підставою для визнання незаконними дій поліцейських, пов'язаних із виявленням та фіксуванням адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Як зазначалось вище, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. За умови відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, що було вчинено останнім у присутності свідків, зафіксовано поліцейським за допомогою нагрудної відеокамери та шляхом відбирання пояснень у свідків, поліцейські взагалі позбавлялися обов'язку видавати відповідне направлення. Це узгоджується із п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого або сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17.12.2008 р. № 1103, відповідно до якого у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду у закладі охорони здоров'я поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення. Аналіз положень пунктів 6 та 8 Порядку дає підстави стверджувати те, що направлення на проведення огляду видається водію, який виявив згоду на проведення такого огляду.
Інші, наведені у апеляційній скарзі аргументи, не дають підстав для висновку про незаконність постанови судді в частині доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Наведене у свої сукупності вказує на те, що справа про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП була розглянута повно, всебічно та об'єктивно. Постанова Святошинського районного суду м. Києва від 13 липня 2022 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для скасування чи зміни цієї постанови суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу захисника Івченка Д.Ю.залишити без задоволення.
Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 13 липня 2022 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Свінціцька