Справа №760/1096/21 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/1403/2022 Суддя - доповідач - ОСОБА_2
Ухвала
Іменем України
02 серпня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження №12020105090002032 за апеляційною скаргою першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_6 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 28 січня 2021 року щодо обвинуваченого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, працює будівельником, який перебуває у цивільному шлюбі уродженця м. Берегове, Феодосія, АР Крим, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого на підставі ч. 5 ст. 90 КК України, 14.04.2000 Центральним районним судом м. Сімферополя за ч. 3 ст. 142 КК України до 6 років позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 28 січня 2021 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначено йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він на протязі 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Вирішено долю речових доказів.
Згідно вироку суду, ОСОБА_7 , будучи раніше судимим, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість за вчинення умисних та корисливих злочинів, вчинив повторно умисний корисливий майновий злочин.
09.12.2020 року, приблизно о 18 годині, ОСОБА_7 , перебуваючи у маршрутному таксі №463, та проїжджаючи по бул.Чоколівському в сторону «Караваєвих дач», поблизу зупинки громадського транспорту «Пітерська», переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, вирішив таємно повторно викрасти чуже майно.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, діючи умисно, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, ОСОБА_7 , впевнившись в тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, перебуваючи в маршрутному таксі №463, побачив раніше невідому йому жінку ОСОБА_9 , у якої із сумки, яка висіла у неї через плече, своєю правою рукою повторно таємно викрав мобільний телефон «Meizu» M5c рожевого кольору IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 3333 гривень, який був у силіконовому чохлі червоного кольору, який матеріальної цінності для потерпілої не становить та в якому було дві сім-карти «Київстар» та «Лайф», які також матеріальної цінності не становлять.
Після чого, ОСОБА_7 , повторно таємно викравши чуже майно, що належить потерпілій ОСОБА_9 , утримуючи його при собі, вийшов з маршрутного таксі на зупинці громадського транспорту «Пітерська» та зник з місця вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядивсь на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду, на загальну суму 3333 гривні.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, перший заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та правильність правової кваліфікації дій обвинуваченого, просить вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 28.01.2021 стосовно ОСОБА_7 скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування ст. 75 КК України, яка не підлягає застосуванню, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185 України покарання у виді 2 років позбавлення волі. У решті вирок залишити без змін.
За доводами апелянта, призначаючи покарання обвинуваченому, вирішуючи питання про звільнення від його виконання, суд необґрунтовано дійшов до висновку про можливість виправлення останнього без ізоляції від суспільства. Внаслідок цього незаконно звільнив обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробовуванням, на підставі ст. 75 КК України
На переконання прокурора, застосовуючи інститут звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд належним чином не обґрунтував своє рішення, зазначивши єдину підставою звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання вчинення злочину вперше. Однак, призначення покарання із застосуванням ст. 75 КК України є явно незаконним та не забезпечить виконання вимог ст. 65 КК України.
Апелянт вказує на те, що судом першої інстанції проігноровано дані, що вказують на підвищену суспільну небезпечність, як вчиненого діяння, так і особи обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_7 неодноразово засуджувався за вчинення злочинів проти власності. Має не зняту та не погашену судимість. Тобто, маючи значний кримінальний досвід обвинувачений усвідомлював наслідки своїх протиправних дій, однак, зухвало нехтуючи можливістю отримати суворе покарання, наполегливо продовжує злочинну діяльність, що, на переконання прокурора, свідчить про відсутність у обвинуваченого бажання вести законослухняний спосіб життя та перевиховуватися.
02 серпня 2022 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурор ОСОБА_8 подав заяву першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_6 про відмову від поданої ним апеляційної скарги у даному провадженні та просив закрити апеляційне провадження.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив закрити апеляційне провадження, у зв'язку з відмовою прокурора від апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого, який також просив закрити апеляційне провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши заяву прокурора про відмову від апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 403 КПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду. Захисник підозрюваного, обвинуваченого, представник потерпілого можуть відмовитися від апеляційної скарги тільки за згодою відповідно підозрюваного, обвинуваченого чи потерпілого.
Як зазначено в ч. 2 ст. 403 КПК України, якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриваєапеляційне провадження.
Оскільки перший заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_6 відмовився від поданої ним апеляційної скарги, а іншими особами вирок суду не оскаржувався, апеляційне провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 376, 403 КПК України, колегія суддів, -
Прийняти відмову першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_6 від поданої апеляційної скарги на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 28 січня 2021 року щодо ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185 КК України
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_6 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 28 січня 2021 року щодо обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185 КК України - закрити у зв'язку з відмовою прокурора від апеляційної скарги.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
__________ _______________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_4