Справа № 346/1471/22
Провадження № 11-кп/4808/280/22
Категорія ст. 81 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
03 серпня 2022 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю секретаря ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
засудженого ОСОБА_8 ,
розглянувши в режимі відеоконфенерцзв'язку матеріали справи за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 10.05.2022 року,
Вказаною ухвалою відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_8 про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі, засудженого 10.07.2017 року Олександрівським райсудом Донецької області за ч. 2 ст.307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311 КК України до позбавлення волі на 8 років з конфіскацією майна.
Суд мотивував ухвалу тим, що згідно із відомостями про наявність заохочень та стягнень на засудженого за весь час відбування покарання від 13.07.2021 року та 31.03.2022 року засудженому ОСОБА_8 накладено стягнення: 02.12.2016 року (догана); 23.12.2016 року (догана); 01.12.2017 року (догана); 30.03.2018 року (сувора догана); 06.11.2018 року (сувора догана); 10.04.2019 року (ДІЗО 3 доби); 19.04.2019 року (попередження); 23.04.2021 року (догана), а також 11.01.2022 року оголошено подяку (арк. особ. справи № 193, 202). Вище зазначене свідчить про те, що засуджений не довів сумлінною поведінкою і ставленням до праці своє виправлення, що є підставою для умовно-дострокового звільнення.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_8 оскаржує ухвалу суду, стверджує, що суд не повною мірою взяв до уваги те, що йому було оголошено 2 заохочення в промисловій зоні колонії, він має сім'ю та місце проживання. Суд не врахував його позитивні характеристики, а тільки звернув увагу на стягнення, які вже погашені в установленому законом порядку. Просить скасувати ухвалу суду, застосувати до нього ст. 81 КК України про умовно-дострокове звільнення від покарання.
В апеляційній інстанції:
- засуджений ОСОБА_8 підтримав апеляційні доводи поданої ним апеляції, суд не врахував всі позитивні дані про нього, просить скасувати ухвалу та умовно-достроково звільнити його від відбування ним невідбутої частини покарання;
- прокурор визнав апеляційну скаргу засудженого необґрунтованою, на умовно-дострокове звільнення ОСОБА_8 немає законних підстав, просить її відхилити.
З'ясувавши обставини провадження, обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу засудженого слід залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення має бути законним, обґрунтованим й вмотивованим.
Оскаржена ухвала суду цим вимогам закону відповідає, підстав для її скасування не встановлено.
Висновок суду про відмову в умовно-достроковому звільненні ОСОБА_8 від відбування покарання у виді позбавлення волі є законним та обґрунтованим.
Всі наведені засудженим ОСОБА_8 доводи не дають правових підстав для скасування ухвали суду.
Відповідно до ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Судом встановлено, що на ОСОБА_8 за час відбування покарання неодноразово накладались стягнення, в тому числі суворі догани. Вказані обставини ставлять під сумнів сумлінну поведінку засудженого ОСОБА_8 протягом всього процесу відбування покарання, що є однією з основних підстав для його умовно-дострокового звільнення від покарання на підставі ст. 81 КК України.
Посилання засудженого на те, що суд не врахував всі його позитивні характеристики, а також те, що всі накладенні на нього стягнення погашені в законному порядку, колегія суддів відхиляє, оскільки згідно матеріалів провадження, засуджений ОСОБА_8 за час відбування покарання характеризувався негативно, на основному виробництві установи не працював, участі в суспільно-корисній праці не приймав, заохочень не мав, допускав порушення режиму утримання, до виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість, не приділяє уваги дбайливому ставленню до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, безвідповідально ставиться до виконання робіт з благоустрою установи, не вбачає суспільної необхідності у їх виконанні, не приймає участі у реалізації програм диференційованого виховного впливу, не прагне до підвищення наявного загальноосвітнього рівня та вдосконалення наявних професійно-технічних навичок, не приймає участі у роботі самодіяльних організацій (арк. особ. справи № 192).
Таким чином, вказані обставини свідчать, що засуджений не довів сумлінною поведінкою і ставленням до праці своє виправлення, що не дає підстав для його умовно-дострокового звільнення.
Таким чином апеляцію засудженого слід залишити без задоволення, ухвалу суду без змін.
К е р у ю ч и с ь ст.ст. 404, 405, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення, ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 10.05.2022 року, щодо нього - без змін.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5