Провадження № 22-ц/803/4368/22 Справа № 176/526/22 Суддя у 1-й інстанції - Крамар О.М. Доповідач - Макаров М. О.
03 серпня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Держаного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання,-
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Держаного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання.
Позов мотивовано тим, що з 01 вересня 2004 року позивач працював на шахті «Інгульська» Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на посаді підземного гірничоробочого з повним робочим днем у підземних умовах. З 17 лютого 2005 року переведений підземним учнем прохідника з повним робочим днем в підземних умовах. З 10 серпня 2005 року переведений підземним прохідником з повним робочим днем в підземних умовах. З 13 листопада 2006 року переведений на час роботи самохідній техніці підземним робітником з повним робочим днем в підземних умовах. З 12 травня 2008 року переведений на час роботи на буровій каретці БК-2П підземним прохідником з повним робочим днем в підземних умовах. 24 лютого 2020 року позивача звільнено з роботи за п.2 ст.40 КЗпП України у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи.
П. 7 акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 05 червня 2020 року, затвердженого начальником управління Держпраці у Кіровоградській області, встановлено наявність у позивача професійних захворювань:
-вібраційна хвороба другої стадії від комбінованої дії загальної та локальної вібрацій церебрально-переферічним ангіодистонічним синдромом, у поєднанні з полірадикулонейропатією (L4, L5, S1, C6, C7), вираженими порушеннями біомеханіки хребта, стійким больовим та м'язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу дрібних суглобів кистей; -хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група «А». Легенева недостатність першого ступеня; -нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху).
П. 15 даного акту передбачає, що раніше у позивача не було хронічних та супутніх захворювань.
П. 17 вказаного акту встановлює, що професійне захворювання виникло за таких обставин: тривалий стаж роботи в шкідливих та небезпечних умовах праці на Інгульській шахті ДП «СхідГЗК»; недосконалість технологічного обладнання: колонка ЛКРУ та перфоратор ПТ-48, що призводить до перевищення ГДК локальної та загальної технологічної вібрації, машина МПДН загальної транспортно-технологічної вібрації та пилу при виконанні функціональних обов'язків.
Згідно п. 18 зазначеного акту причинами виникнення професійного захворювання є: рівень вібрації загальна технологічна до 103 дБ при нормі до 92 дБ, загальна транспортно-технологічна до 110 дБ при нормі 101 дБ, локальна до 117 дБ при нормі 112 дБ, запиленість повітря робочої зони (концентрація пилу), у тому числі вміст вільного двоокису кремнію до 2,5 мг/м3 при нормі 2,0 мг/м3, рівень шуму до 107 дБ при нормі 80 дБА, підвищені та знижені температури, температура поверхні устаткування, матеріалів, повітря робочої зони +10,3 +20,2 градуси С при нормі +17 +26 градуси С, рівень вологості до 96% при нормі 60-95%. За показниками напруженості трудового процесу (особистий ризик) та нерегулярна змінність роботи з роботою у нічну зміну ІІІ клас 2 ступінь напруженості трудового процесу.
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 10 червня 2020 року серії 12ААА №085702 позивачу первинно визначено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 60% у зв'язку з професійним захворюванням.
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 10 червня 2020 року серії 12ААБ №571372 позивачу первинно безтерміново встановлено третю групу інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням.
У зв'язку з вказаним хронічним професійним захворюванням порушено нормальні життєві зв'язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обгрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності у відносно молодому віці, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію. Отже, факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказуванню іншими засобами доказування.
Позивач вважає, що за таких обставин зі сторони відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров'я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у нього хронічного професійного захворювання.
Позивач вважає виваженим та справедливим розмір відшкодування йому моральної шкоди на рівні 60 мінімальних заробітних плат, тобто 390000 грн. (60 * 6500 грн. = 390000 грн.), які він просить стягнути з відповідача.
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2022 року позов задоволено частково та ухвалено стягнути з ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання грошові кошти у розмірі 65000 грн. з урахуванням податків з доходів фізичних осіб; в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено; вирішено питання стосовно судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що ушкодження здоров'я ОСОБА_1 і отримання ним професійного захворювання та інвалідності відбулося при виконанні ним трудових обов'язків у шкідливих умовах, що у свою чергу призвело як до фізичних, так і до моральних страждань. Втрата працездатності призвела до обмеження його можливості вести активний спосіб життя, вільно спілкуватися, внаслідок чого останній змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2022 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна.
Так, судом встановлено, що відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої на ім'я позивача - ОСОБА_1 , останній дійсно працював на ДП «СхідГЗК»: в період з 01 вересня 2004 року по 17 лютого 2005 року - на посаді підземного гірничоробочого з повним робочим днем у підземних умовах; з 17 лютого 2005 року по 10 серпня 2005 року - на посаді підземного учня прохідника з повним робочим днем в підземних умовах; з 10 серпня 2005 року по 13 листопада 2006 року - на посаді підземного прохідника з повним робочим днем в підземних умовах; з 13 листопада 2006 року переведений на час роботи самохідній техніці підземним прохідником з повним робочим днем в підземних умовах; з 12 травня 2008 року переведений на час роботи на буровій каретці БК-2П підземним прохідником з повним робочим днем в підземних умовах; з 24 лютого 2020 року - звільнений з роботи за п.2 ст.40 КЗпП України у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи.
Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 04 червня 2020 року було встановлено, що професійне захворювання виникло за таких обставин: тривалий стаж роботи в шкідливих та небезпечних умовах праці на Інгульській шахті ДП «СхідГЗК»; недосконалість технологічного обладнання: колонка ЛКРУ та перфоратор ПТ-48, що призводить до перевищення ГДК локальної та загальної технологічної вібрації, машина МПДН загальної транспортно-тезнологічної вібрації, та пилу при виконанні функціональних обов'язків.
Згідно з п.14 акту Форми П-4 ОСОБА_1 встановлений діагноз: «1. Вібраційна хвороба другої стадії від комбінованої дії загальної та локальної вібрацій з церебрально-переферічним ангіодистонічним синдромом, у поєднанні з полірадикулонейропатією (L4, L5, S1, C6, C7), вираженими порушеннями біомеханіки хребта, стійким больовим та м'язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозом у поєднанні з пері артрозом ліктьових та колінних суглобів (ПФ другого ступеня), остеоартрозу дрібних суглобів кистей. 2. Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група «А». Легенева недостатність першого ступеня. 3. Нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху).
Відповідно до п.18 акту Форми П-4, причинами виникнення хронічного професійного захворювання позивача є: рівень вібрації: загальна технологічна до 103 дБ при нормі до 92 дБ, загальна транспортно-технологічна до 110 дБ при нормі 101 дБ, локальна до 117 дБ при нормі 112 дБ, запиленість повітря робочої зони (концентрація пилу), у тому числі вміст вільного двоокису кремнію до 2,5 мг/м3 при нормі 2,0 мг/м3, рівень шуму до 107 дБ при нормі 80 дБА, підвищені та знижені температури, температура поверхні устаткування, матеріалів, повітря робочої зони +10,3 +20,2 градуси С при нормі +17 +26 градуси С, рівень вологості до 96% при нормі 60-95%. За показниками напруженості трудового процесу (особистий ризик) та нерегулярна змінність роботи з роботою у нічну зміну ІІІ клас 2 ступінь напруженості трудового процесу.
Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА №085702 від 10 червня 2020 року ОСОБА_1 було визначено ступінь втрати професійної працездатності 60% з 10 червня 2020 року безтерміново та встановлено третю групу інвалідності.
Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №571372 від 10 червня 2020 року ОСОБА_1 було встановлено (вперше) третю групу інвалідності з 10 червня 2020 року через професійне захворювання. Інвалідність встановлена безстроково.
Зі змісту медичного висновку лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров'я ДУ «Український Науково-Дослідний Інститут Промислової Медицини» №680 від 21 травня 2020 року вбачається, що позивач мас діагнози: Вібраційна хвороба другої стадії від комбінованої дії загальної та локальної вібрацій з церебрально-переферічним ангіодистонічним синдромом, у поєднанні з полірадикулонейропатією (L4, L5, S1, C6, C7), вираженими порушеннями біомеханіки хребта, стійким больовим та м'язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів (ПФ другого ступеня), остеоартрозу дрібних суглобів кистей. Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група «А». Легенева недостатність першого ступеня. Нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху).
Задовольняючи частково позовні вимоги, районний суд виходив з того, що у зв'язку з вказаним хронічним професійним захворюванням порушено нормальні життєві зв'язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності у відносно молодому віці, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію. Отже, факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказуванню іншими засобами доказування. Таким чином, суд першої інстанції, при визначені розміру моральної шкоди виходив з розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 01 січня 2022 року та оцінював глибину, характер та тривалість душевних страждань та нервових переживань, істотності недоотриманих благ, втрату 60% професійної працездатності, призначення позивачу третьої групи інвалідності безстроково, характер професійних захворювань та їх наслідки для здоров'я позивача, керуючись принципом розумності, виваженості та справедливості ступінь моральної шкоди у 10 місячних розмірів мінімальної заробітної плати: 10*6500 грн (місячний розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2022 року встановлений ст. 8 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік») = 65000 (шістдесят п'ять тисяч) гривень.
Однак колегія суддів не може погодитись з визначеним розміром стягнутої моральної шкоди.
Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно з ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Стаття 173 КЗпП України закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Частина 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Згідно з частинами першою та п'ятою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
В п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно з пунктом 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
Виходячи із наведених вище обставин та норм закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачу заподіяно моральну шкоду, і він має право на її відшкодування.
Разом з тим, при визначені розміру компенсації позивачу моральної шкоди, спричиненої втратою здоров'я, в результаті професійного захворювання, суд апеляційної інстанції враховуючи ступінь фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, а також конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили колегія вважає за необхідне збільшити моральну шкоду з 65000 грн до 130 000 грн.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2022 року в частині визначення розміру моральної шкоди - скасувати.
Стягнути з Держаного підприємства«Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання грошові кошти у розмірі 130 000 грн. з урахуванням податків з доходів фізичних осіб.
В решті рішення суду - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді Е.Л. Демченко
Т.Р. Куценко