Провадження № 11-сс/803/936/22 Справа № 182/2322/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
25 липня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скарга адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, має малолітнього сина 2010 р.н., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.15 ч.4 ст.185 КК України,-
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Нікопольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_6 ..
Обрано відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк не більше шести десяти днів, тобто до 10 годин 00 хвилин 07 серпня 2022 року.
Визначено розмір застави для підозрюваного ОСОБА_7 у вигляді двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень.
Роз'яснено, що у разі внесення застави у розмірі визначеному ухвалою слідчого судді, ОСОБА_7 , з дня внесення застави вважати особою стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді застави і відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України на нього покладаються наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду у визначений час, повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, роботи.
Залишено без задоволення клопотання підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 ..
Приймаючи оскаржуване рішення, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 є раніше не судимою особою, він не працює і не має законного стабільного джерела доходу. ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні умисного, корисливого злочину, який вчинив повторно, з проникнення у жито, в умовах воєнного стану, в час дії комендантської години. Крім того, в провадженні Нікопольського міськрайонного суду перебуває інше кримінальне провадження за його обвинуваченням, у вчиненні аналогічного корисливого злочину, у якому ОСОБА_7 було оголошено в розшук, у зв'язку з неявкою до суду. Він проживає у кімнаті гуртожитку зі співмешканкою без законних на те підстав. На його утриманні не перебуває малолітній син, оскільки останній проживає з матір'ю в іншому приміщенні, сам ОСОБА_10 працює не офіційно, але не сплачує аліменти на утримання сина. Викладене свідчить про наявність високого ризику повторного вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя з урахуванням віку, задовільного стану здоров'я, відсутності постійного місця роботи і стабільного заробітку, з урахуванням відомостей про репутацію підозрюваного ОСОБА_7 , дійшов висновку про те, що на даному етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного і саме такий запобіжний захід зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України на які послався прокурор і які є доведеними.
Разом з тим слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд, слідчий суддя зобов'язаний визначити підозрюваному розмір застави, достатній для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК.
Врахувавши практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя вважав за можливе обрати мінімальний розмір застави стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , а саме у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49620 гривень.
На переконання слідчого судді такий розмір застави у сукупності з покладенням на ОСОБА_7 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України буде достатнім для забезпечення виконання процесуальних обов'язків, а також зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, які встановлені під час судового розгляду.
Вимоги апеляційної скарги з доповненнями до неї та узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційні скарзі адвокат ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків за ст. 194 КПК України.
Вважає, що вказана ухвала є незаконною, необґрунтованою, постановленою з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, та висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
На думку адвоката, у клопотанні слідчий обґрунтовував необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного наявністю ризиків, передбачених п. 1, 5 ч.1 сг. 177 КПК України, але у клопотанні лише наявні посилання на протоколи допиту свідків, висновком експерта та протоколом огляду місця події. Однак вони не були додані до клопотання, що надавалося стороні захисту. Таким чином, вважає, що до клопотання не надано жодного доказу того, що зазначені ризики існують або є обгрунтованими.
На думку адвоката, слідчим суддею, в повній мірі не було враховано, що ОСОБА_7 проживає зі своєю співмешканкою без реєстрації шлюбних відносин, є батьком малолітнього ОСОБА_11 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , займається підробітками, а тому може забезпечувати свою родину. Доводи про сплату аліментів, адвокат вважає необґрунтованими, остільки жодна зі сторін не заявляла того, що ОСОБА_7 є платником аліментів.
На думку адвоката, слідчим суддею в повній мірі не було враховано, що ОСОБА_7 зазначав про можливість обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою його реєстрації, та у судовому засіданні зазначав, що цей будинок належить його братові, він не заперечує проти перебування підозрюваного у цьому будинку. ОСОБА_7 зміг би самостійно себе забезпечувати продуктами харчування з городу, а іншу частину продуктів йому могли б надавати цивільна дружина з сином. Але ці доводи сторони захисту не отримали належної оцінки суду та не були зазначені в оскаржуваній ухвалі.
Вважає, що слідчий суддя необґрунтовано не прийняв до уваги наявність у ОСОБА_7 сталих соціальних зв'язків, що є достатньо для обрання запобіжного заходу, не пов'язаного із позбавленням волі. Сім'я затриманого може забезпечити дотримання ним умов домашнього арешту, у випадку обрання судом такого запобіжного заходу. Адвокат звертає увагу, що встановлення наявності або відсутність у особи соціальних зв'язків є обов'язковим при розгляді питання про обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Тому ризик переховування від суду та слідства, на думку адвоката, є маловірогідними.
Також, адвокат вважає, що посилання суду та сторони обвинувачення на ту обставину, що відносно ОСОБА_7 на розгляді у Нікопольському міськрайонному суді Дніпропетровської області знаходиться інше кримінальне провадження є безпідставним та незаконним, остільки за цим провадженням судом не прийнято жодних рішень.
Позиція учасників апеляційного перегляду.
В апеляційному суді підозрюваний ОСОБА_7 , та його адвокат ОСОБА_8 , кожен окремо, підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити та ухвалу суду скасувати.
Прокурор в апеляційному суді заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення слідчого судді залишити без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши головуючого суддю, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали за скаргою, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону ним були дотримані у повному обсязі.
Як вбачається з наданих матеріалів, в провадженні СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041340000605 від 09.06.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч. 4 ст.185 КК України.
ОСОБА_7 підозрюється в тому, що о 21:20 годин 08.06.2022 року проходив повз будинок за адресою: АДРЕСА_3 , де побачив балкон без вікон, після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з вказаної квартири.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , під час дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в той же день, приблизно о 21:30 години з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, через балкон, відсунувши простирадло, яким був закритий вхід у квартиру, проник до квартири АДРЕСА_4 .
Після чого, в той же день та час, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати злочинний умисел умисно, повторно, з корисливих мотивів, намагався таємно викрасти майно ОСОБА_12 , а саме: DVD-програвач марка «ВВК» модель «DV314S»; моторний блок для блендеру «Braun 600W»; газовий двоконтурний турбований котел фірми WELFARE. Загальна вартість майна, яке намагався викрасти ОСОБА_7 становить 1190,58 грн..
Вказані речі ОСОБА_7 склав в приміщенні кухні та намагався обрати інше майно для викрадення, і таким чином не довів свій злочинний умисел до кінця.
Проте незаконні дії ОСОБА_7 були помічені ОСОБА_13 , котра 08.06.2022 року в 23:30 години звернулась на лінію «102». Після чого за вищевказаною адресою прибули працівники поліції, які затримали ОСОБА_7 на місці вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_7 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки був затриманий працівниками поліції.
09.06.2022 року на підставі ч.1 п.2 ст.208 КПК України ОСОБА_7 затримано безпосередньо після вчинення злочину.
09 червня 2022 року ОСОБА_7 оголошено підозру у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_7 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст. 185 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: витягом з ЄРДР за №12022041340000605 від 09.06.2022 року; електронним рапортом від 08.06.2022 року; протоколом прийняття заяви від потерпілого ОСОБА_12 ; протоколом огляду від 09.06.2022 року; висновком судово-товарознавчої експертизи №1306 від 09.06.2022 року.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у незакінченому замаху на таємне викрадання чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у житло, вчиненого в умовах воєнного стану.
З наданих матеріалів слідує, що під час судового розгляду слідчий суддя у повному обсязі з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, що підтверджується, процесуальними документами у їх сукупності та з цього приводу сторона захисту не подавала апеляційну скаргу.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, як підставу для застосування запобіжного заходу, апеляційний суд зважає на усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення ЄСПЛ від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Під час апеляційного провадження встановлено, що твердження прокурора та висновки слідчого судді про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ст. 177 КПК України, є обґрунтованими, а встановлені слідчим суддею ризики того, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватись від органу досудового розслідування, слідчого судді та/або суду, чи вчинити інше кримінальне правопорушення об'єктивно існують і для запобігання їх настання необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Так ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного, корисливого злочину, який вчинив повторно, з проникнення у жито, в умовах воєнного стану, в час дії комендантської години та у разі доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину, йому буде призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, а тому усвідомлюючи можливе покарання за інкримінований йому злочин підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду.
При цьому, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
Крім того, доведеним є також ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного, корисливого злочину. В провадженні Нікопольського міськрайонного суду перебуває інше кримінальне провадження за його обвинуваченням, у вчиненні аналогічного корисливого злочину, у якому ОСОБА_7 було оголошено в розшук, у зв'язку з неявкою до суду. Зазначене у своїй сукупності об'єктивно вказує на можливість вчинення ним нових кримінальних правопорушень з метою отримання прибутку, а тому такий ризик є актуальним та існуючим на даний час.
Під час перевірки доводів апеляційної скарги захисника, апеляційний суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, оскільки в ухвалі слідчий суддя належним чином врахував, окрім зазначеного вище, відомості про особу підозрюваного, який перебуває в неофіційному шлюбі, не працевлаштований, на утриманні дітей не має, та за станом здоров'я може утримуватись в умовах попереднього ув'язнення, що у своїй сукупності вказує на відсутність у нього стійких соціальних зв'язків, тобто таких факторів, які б об'єктивно могли запобігти встановленим слідчим суддею ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді, що для досягнення мети застосування запобіжних заходів, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, на даній стадії досудового розслідування, що зумовлює необхідність в проведенні ряду слідчих та процесуальних дій, а також враховуючи інші фактичні обставини даного конкретного кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії досудового розслідування є необхідним та доцільним.
Порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається.
Застосований слідчим суддею запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 194 КПК України, прийняте рішення є обґрунтованим, вмотивованим, та законним у зв'язку з чим не підлягає скасуванню, а відтак апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 303, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави відносно ОСОБА_7 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ _____________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4