Справа № 457/225/13-ц
Провадження № 22-ц/811/483/22 Головуючий у 1 інстанції: Грицьків В.Т.
Провадження № 22-ц/811/485/22 Головуючий у 1 інстанції: Марчук В.І.
Провадження № 22-ц/811/1280/22 Головуючий у 1 інстанції: Марчук В.І.
Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
25 липня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Цяцяка Р.П.,
суддів Ванівського О.М. та Шеремети Н.О.,
за участю: секретаря Івасюти М.В.;
адвоката Романової Н.В. - представника АТ «Державний ощадний банк України»;
адвоката Сисина С.В. - представника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу:
1)за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , представника ОСОБА_1 , на ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 14 вересня 2021 року;
2)за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , представника ОСОБА_1 , на ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 28 грудня 2021 року;
3)за апеляційною скаргою Романової Наталії Володимирівни, представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», на ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 10 травня 2022 року,
Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 09 квітня 2014 року частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Стягнуто солідарно зі згаданих відповідачів на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором у розмірі 55 163, 96 доларів США, з яких: 21 529, 95 доларів США - основний борг, 13 122, 33 доларів США - прострочений борг, 20 511, 68 доларів США - несплачені відсотки за кредитним договором. Змінено умови кредитного договору від 15 жовтня 2007 року із змінами та доповненнями, а саме: визначено строк виконання кредитного договору моментом набрання рішення суду про зміну умов кредитного договору законної сили. Вирішено питання судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (том 2, а.с. 150-155).
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 22 лютого 2017 року вищезгадане рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 09 квітня 2014 року в частинах: відмови у стягненні пені з ОСОБА_3 у розмірі 8 041, 53 доларів США; солідарного стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі ТВБВ № 10013/018 філії-Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" кредитної заборгованості в розмірі 55 163, 96 доларів США, з яких: 21 529, 95 доларів США - основний борг по кредиту, 13 122, 33 доларів США - прострочений борг по кредиту, 20 511, 68 доларів США несплачені відсотки по кредиту; відмови в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_4 в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_4 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок з господарськими будівлями житловою площею 32,3 кв.м., загальною площею 81,7 кв.м. із земельною ділянкою по АДРЕСА_1 ; встановлення початкової ціни предмета іпотеки за іпотечним договором для його подальшої реалізації, а також в частині вирішення питань судових витрат скасовано.
В цих частинах позовних вимог ухвалено нове рішення, яким:
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі ТВБВ № 10013/018 філії-Львівського обласне управління АТ "Ощадбанк" заборгованість по пені за кредитним договором № 1913 від 15 жовтня 2007 року, зі змінами та доповненнями від 17 березня 2008 року, в розмірі 63 205, 49 доларів США, за період з 01.05.2010 року по 28.02.2014 року, з яких: 21 529, 95 доларів США - основний борг по кредиту, 13 122, 33 доларів США - прострочений борг по кредиту, 20 511, 68 доларів США - прострочені відсотки по кредиту, 8 041, 53 доларів США - пеня.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі ТВБВ № 10013/018 філії-Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" заборгованість за кредитним договором № 1913 від 15 жовтня 2007 року, зі змінами та доповненнями від 17 березня 2008 року, в розмірі 63 205, 49 доларів США, за період з 01.05.2010 року по 28.02.2014 року, з яких: 21 529, 95 доларів США - основний борг по кредиту, 13 122, 33 доларів США, - прострочений борг по кредиту, 20 511, 68 доларів США - прострочені відсотки по кредиту, 8 041, 53 доларів США - пеня, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок з господарськими будівлями житловою площею 32,3 кв.м., загальною площею 81,7 кв.м що складається з двох житлових кімнат, двох кухонь із земельною ділянкою, кадастровий номер 4611500000:09:001:0052, площею 0,0944 га для обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 , що перебуває в іпотеці публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" згідно іпотечного договору посвідченого приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Кіселичник І.М. 15 жовтня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1572, зі змінами та доповненнями відповідно до додаткового договору до договору іпотеки посвідченого приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Кіселичник І.М. 17 березня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №383, і належить на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі договору дарування будинку та земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Савицькою О.В. 28 лютого 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 101, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку".
Встановлено початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на підставі звіту про оцінку майна, здійсненого субєктом оціночної діяльності ТзОВ "ГАЛ-СВІТ" в розмірі 1 598 000 грн. без ПДВ, в тому числі: вартість земельної ділянки 1 424 000 грн. без ПДВ; вартість житлового будинку 174 000 грн. без ПДВ.
Встановлено, що рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки житловий будинок з господарськими будівлями у АДРЕСА_1 на час дії Закону України № 1304-VII "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" виконанню не підлягає.
Рішення суду першої інстанції в частині вирішених вимог про зміну умов кредитного договору та про відмову у виселенні зі зняттям із реєстраційного обліку залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі ТВБВ № 10013/018 філії-Львівського обласне управління АТ "Ощадбанк" частину судових витрат у розмірі 4 387 грн. 66 коп.
Ухвалено компенсувати за рахунок держави Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" в особі ТВБВ № 10013/018 філії-Львівського обласне управління АТ "Ощадбанк" частину судових витрат в розмірі 4387 грн. 66 коп.(том 4, а.с. 143-155).
Постановою Верховного Суду від 27 червня 2018 року вищезгадане рішення Апеляційного суду Львівської області від 22 лютого 2017 року залишено без змін (том 5, а.с. 59-63).
Як стверджується матеріалами справи, 25 травня 2017 року відповідачка (іпотекодавець) ОСОБА_4 померла (том 6, а.с. 28).
26 лютого 2020 року Банк звернувся до суду з Заявою про заміну боржника ОСОБА_4 , яка померла, її правонаступником, ОСОБА_1 (том 6, а.с. 1-5).
14 вересня 2021 року ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області вищезгадану заяву Банку було задоволено та замінено сторону виконавчого провадження з приводу виконання виконавчого листа, виданого Трускавецьким міським судом Львівської області 31 березня 2017 року по справі № 457/225/13-ц, а саме: боржника ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , її правонаступником, ОСОБА_1 (том 6, а.с. 108-112).
29 листопада 2021 року повідомленням приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. (в подальшому - «приватний виконавець») Банку (як стягувачу) було повернуто без прийняття до виконання виконавчий документ, а саме: виконавчий лист, виданий Трускавецьким міським судом Львівської області 31 березня 2017 року по справі № 457/225/13-ц, - з тих підстав, що згідно з відміткою на згаданому виконавчому документі, вчиненою державним виконавцем 03.06.2019 року, це виконавче провадження закінчене згідно з пунктом 3 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» і таке у відповідності до положень, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 40 згаданого Закону не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (том 6, а.с. 140).
14 грудня 2021 року Банк, в порядку, що передбачений розділом УІІ ЦПК України, подав до суду скаргу на вищезгадане повідомлення приватного виконавця від 29 листопада 2021 року (том 6, а.с. 127-132).
28 грудня 2021 року ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області вищезгадану скаргу Банку було задоволено. Визнано неправомірними дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича щодо винесення повідомлення від 29.11.2021 року про повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа, виданого Трускавецьким міським судом Львівської області 31 березня 2017 року у справі № 457/225/13-ц та ухвали Трускавецького міського суду Львівської області від 14.09.2021 року у справі № 457/225/13-ц щодо боржника ОСОБА_1 .
Скасовано повідомлення приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича від 29.11.2021 року про повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа, виданого Трускавецьким міським судом Львівської області 31 березня 2017 року у справі № 457/225/13-ц та ухвали Трускавецького міського суду Львівської області від 14.09.2021 року у справі № 457/225/13-ц щодо боржника ОСОБА_1 .
3обов'язано приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича вирішити питання про прийняття до виконання виконавчого листа, виданого Трускавецьким міським судом Львівської області 31 березня 2017 року у справі № 457/225/13-ц з врахуванням ухвали Трускавецького міського суду Львівської області від 14.09.2021 року у справі № 457/225/13-ц щодо боржника ОСОБА_1 (том 6, а.с. 156-159).
14 лютого 2022 року представник ОСОБА_1 подав до суду апеляційні скарги на вищезгадані ухвали Трускавецького міського суду Львівської області від 14 вересня 2021 року та від 28 грудня 2021 року.
Апелянт просить скасувати ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 14 вересня 2021 року та відмовити повністю у задоволенні заяви Банку про заміну боржника у виконавчому листі ОСОБА_4 її правонаступником ОСОБА_1 , покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм процесуального права і на неправильне застосування норм матеріального права.
Вважає, що «відсутність відкритого виконавчого провадження» «взагалі виключає заміну сторони, яка могла відбутися тільки у відкритому виконавчому провадженні до його завершення».
Також вважає, що «оскільки виконавче провадження по справі № 457/225/13-ц закінчено через смерть боржника, то наведена обставина виключала заміну боржника у такому закінченому провадженні, оскільки у цьому випадку виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову» (том 8, а.с. 130-136).
Ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 28 грудня 2021 року апелянт також просить скасувати та відмовити повністю у задоволенні скарги Банку на повідомлення приватного виконавця від 29 листопада 2021 року про повернення Банку без прийняття до виконання виконавчого листа, виданого Трускавецьким міським судом Львівської області 31 березня 2017 року по справі № 457/225/13-ц, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм процесуального права і на неправильне застосування норм матеріального права.
Звертає увагу на те, що рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 21 січня 2020 року у справі № 457/623/19 було задоволено позов ОСОБА_1 до Банку та визнано припиненою іпотеку нерухомого майна, іпотекодавцем якого була ОСОБА_4 , яка померла і правонаступником якої є ОСОБА_1 .
Незважаючи на те, що у подальшому постановою Львівського апеляційного суду від 08 червня 2021 року вищезгадане рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 21 січня 2020 року скасовано, однак ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 08 червня 2021 року і «на даний час рішення у справі касаційним судом не прийнято».
Також звертає увагу на те, що ухвала Трускавецького міського суду Львівської області від 14 вересня 2021 року про заміну боржника у виконавчому листі ОСОБА_4 її правонаступником ОСОБА_1 також є оскарженою у апеляційному порядку і судом апеляційної інстанції рішення по цій апеляційній скарзі ще не ухвалено (том 8, а.с. 53-60).
15 лютого 2022 року представник ОСОБА_1 , в порядку, що передбачений статтею 432 ЦПК України, звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа, виданого Трускавецьким міським судом Львівської області 31 березня 2017 року по справі № 457/225/13-ц, стосовно боржника ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню (том 6, а.с. 173-177).
10 травня 2022 року ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області вищезгадану заяву представника ОСОБА_1 частково задоволено.
Визнано таким, що не підлягає виконанню частково виконавчий лист, виданий Трускавецьким міським судом Львівської області 31 березня 2017 року по справі №457/225/13-ц, стосовно боржника ОСОБА_1 : з тих підстав, що ухвала суду від 14 вересня 2021 року (якою було замінено сторону виконавчого провадження з боржника ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , її правонаступником, ОСОБА_1 ) «знаходиться на перегляді в суді апеляційної інстанції» (том 7, а.с. 35-40).
Ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 10 травня 2022 року оскаржила представник Банку: просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм процесуального права.
Звертає увагу на те, що у заяві боржника про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, не наведено обставин про те, що його помилково видано судом, а також того, що обов'язок боржника щодо виконання виконавчого листа є відсутнім, а саме: не надано доказів про припинення зобов'язань боржника (том 7, а.с. 50).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянтів на підтримання доводів поданих ними апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваних ухвал в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступних висновків.
ЦПК України встановлено, що:
- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);
- обставини, встановленні рішенням суду у (зокрема) цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 82).
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Поняття сторін виконавчого провадження міститься у ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», згідно частин 1 та 2 якої сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник . Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Як вже зазначалося вище, обов'язок спадкодавця ( ОСОБА_4 ) уже встановлений рішенням Апеляційного суду Львівської області від 22 лютого 2017 у справі 457/225/13-ц.
Відповідно до частини першої статті 608 ЦК України зобов'язання припиняються смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язане з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Статтею1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті ( ст. 1218 ЦК України).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України).
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч. 1 ст. 1221 ЦК України).
За правилами ч.1, ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки від iпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу iпотекодавця i має всі його права i несе всі його обов'язки за iпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи-iпотекодавця, такий спадкоємець не несе вiдповiдальності перед iпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги iпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.
Відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Системний аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що спадкоємці можуть задовольняти вимоги кредиторів лише у разі прийняття майна у спадщину; у межах вартості успадкованого майна; урозмірі, який виник за життя спадкодавця. Тобто, зі смертю майнового поручителя за договором іпотеки, має місце успадкування іпотеки спадкоємцем, що прийняв спадщину.
Приймаючи спадщину, ОСОБА_1 прийняла у свою власність і житловий будинок АДРЕСА_1 , який перебуває в іпотеці Банку.
Обов'язок спадкодавця ( ОСОБА_4 ) уже встановлений судовими рішенням у даній справі і ОСОБА_1 , приймаючи права спадкодавця, усвідомлювала факт прийняття вказаного обов'язку. При цьому, ці обставини останній були відомі, оскільки вона була стороною у цій судовій справі. У такому випадку, прийняття спадщини спадкоємцем є саме тим юридичним фактом, який зумовлює правонаступництво при виконанні рішення. Виняток законодавець встановлює лише у випадку відмови спадкоємця від прийняття спадщини (ч.1 ст. 1268 ЦК України).
Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Положення статті 442 ЦПК України мають імперативний характер, оскільки у ній прямо визначено правило поведінки, а саме право замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Так, частиною п'ятою статті 442 ЦПК України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Наведене знайшло своє відображення і у висновках Верховного Суду, викладених у постановах від 03.11.2020 року у справі № 916/617/17 та від 20.12.2021 року у справі № 1005/7133/2012.
Відтак, узагальнюючи вищенаведені норми права та висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, можна зробити висновок про те, щоухвала про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є документом, що забезпечує виконання цього судового рішення та фактично є його невід'ємною частиною, а тому заміна сторони в зобов'язанні (правонаступництво) на стадії виконавчого провадження є зміною судового рішення, передбаченою чинним законодавством, що оформлюється відповідною ухвалою.
Вищенаведені висновки підтверджуються також і висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 01 червня 2022 року у цивільній справі № 457/623/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про припинення іпотеки та скасування записів про обтяження іпотекою та заборони на нерухоме майно, згідно яких ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 набула статус іпотекодавця та має всі його права й несе відповідні обов'язки за іпотечних договором у тому ж обсязі і на тих умовах, що існували на момент набуття нею права власності на предмет іпотеки, у зв'язку з чим у цьому позові ОСОБА_1 і було відмовлено (том 8, а.с. 206-208).
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність правових підстав для заміни сторони боржника з ОСОБА_4 на ОСОБА_1 .
За вищенаведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що 14 вересня 2021 року суд виніс ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження, яка оскаржується представником ОСОБА_1 , з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні і апеляційну скаргу на неї, доводи якої висновків цієї ухвали не спростовують, слід залишити без задоволення.
Відтак, також з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав і для скасування ухвали суду від 28 грудня 2021 року, оскільки за вищенаведених обставин суд при винесенні цієї ухвали також прийшов до вірного висновку про неправомірність дій та рішення приватного виконавця Маковецького З.В. щодо винесення ним повідомлення від 29.11.2021 року про повернення стягувачу (Банку) без прийняття до виконання виконавчого листа, який було видано Трускавецьким міським судом Львівської області 31 березня 2017 року.
Натомість, з урахуванням вищенаведених обставин та доказів по справі, апеляційна скарга представника Банку на ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 10 травня 2022 року (якою виконавчий лист, виданий Трускавецьким міським судом Львівської області 31 березня 2017 року по даній справі стосовно боржника ОСОБА_1 було визнано «таким, що не підлягає виконанню частково») підлягає до задоволення, оскільки та обставина, що ухвала суду від 14 вересня 2021 року (якою було замінено боржника у виконавчому провадженні з ОСОБА_4 її правонаступником, ОСОБА_1 ) «знаходиться на перегляді в суді апеляційної інстанції», аж ніяк не могла бути правовою підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (навіть - і «частково»).
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 пункти 1 та 2, 375, 376 ч.1 пункти 3 та 4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційні скарги ОСОБА_2 , представника ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а ухвали Трускавецького міського суду Львівської області від 14 вересня 2021 року та від 28 грудня 2021 року - без змін.
Апеляційну скаргу Романової Наталії Володимирівни, представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», задовольнити.
Ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 10 травня 2022 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у повному обсязі у задоволенні заяви ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа, виданого Трускавецьким міським судом Львівської області 31 березня 2017 року по справі № 457/225/13-ц, стосовно боржника ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повну постанову складено 03 серпня 2022 року.
Головуючий: Цяцяк Р. П.
Судді: Ванівський О.М.
Шеремета Н.О.