Справа № 442/2663/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/592/22 Доповідач: ОСОБА_2
29 липня 2022 року колегія cуддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відео конференції апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Дрогобицького районного суду Львівської області від 08 червня 2022 року, -
вищевказаною ухвалою відмовлено засудженому ОСОБА_7 в умовно-достроковому звільненні.
Суд першої інстанції мотивує своє рішення тим, що враховуючи те, що основним критерієм умовно - дострокового звільнення від відбування покарання, є не тільки відбуття певної частини покарання, що в даному випадку становить 3/4 від терміну покарання, а й ставлення до праці й сумлінна поведінка, ставлення до скоєного злочину, участь в суспільно-корисному житті колонії, програмах диференційованого впливу, відшкодування завданих злочином збитків, суд прийшов до висновку, що слід відмовити у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 .
Ухвалу Дрогобицького районного суду Львівської області від 08 червня 2022 року оскаржив засуджений ОСОБА_7 .
В апеляційній скарзі зазначає, про необхідність витребування з Вільнянської ВК №20 клопотання начальника колонії ОСОБА_8 про перенесення поселення.
Стверджує, що таке є підтвердженням того, що під час перебування у Вільнянській ВК №20 засуджений ОСОБА_7 дійсно виправився.
Колегія суддів заслухавши доповідача про обставини справи і зміст апеляційної скарги, пояснення присутніх учасників процесу, вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга засудженого не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Згідно ст. 152 Кримінально-виконавчого кодексу України, підставою звільнення від відбування покарання є умовно-дострокове звільнення.
Статтею 81 КК України передбачено, що до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений довів своє виправлення і після фактичного відбуття засудженим не менше трьох четвертих строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміни невідбутної частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 року, встановлено, що умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України. Поряд з цим, у пункті 2 даної постанови визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 засуджений 16.11.2016 Центральним районним судом м.Сочі РФ за ч.3 ст.30-ч.5 ст. 228-1 КК РФ до 12 років позбавлення волі, зараховано час тримання під вартою з 17.05.2016 по 15.11.2016. Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 25.09.2017 вирок приведено у відповідність до КК України, засуджений за ч.2 ст.15- ч.3 ст.307 КК України до 12 років позбавлення волі, зараховано час тримання під вартою з 17.05.2016 по 15.11.2016. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 29.05.2019, ухвалу Шевченківського районного суду м.Запоріжжя змінено, засуджений за ч.2 ст.15- ч.3 ст.307 КК України до 8 років позбавлення волі без конфіскації майна, зараховано час тримання під вартою з 17.05.2016 по 15.11.2016 згідно ч.5 ст.72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання 16.11.2016, кінець строку: 05.11.2023.
Місцевим судом встановлено, що засуджений ОСОБА_7 вчинив замах на особливо тяжкий умисний злочин, за який йому призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі. На час постановлення ухвали судом першої інстанції невідбутими залишились 01 рік 05 місяців 28 днів позбавлення волі.
Згідно характеристики, наданої адміністрацією ДУ «Дрогобицька виправна колонія (№40)» (а.с.5), засуджений ОСОБА_7 з 16.11.2016 відбуває покарання в місцях попереднього ув'язнення та місцях позбавлення волі, за весь цей час до дисциплінарної відповідальності притягувався 2 рази та 8 разів заохочувався (останній раз 05.01.2021). До підвищення свого загальноосвітнього рівня не прагне, вважає такий достатнім. Працевлаштований допоміжним робітником в цеху сушіння дров. Дотримується правил санітарії та гігієни, утримує у чистоті та порядку спальне місце та при ліжкову тумбочку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснення за ними належного догляду. Намагається виконувати передбачені законом вимоги персоналу установи. Участі у проведенні виховних заходів, які проводяться в установі не приймає. До реалізації програм диференційованого виховного впливу не задіяний. Участі у самодіяльних організаціях засуджених не приймає. До виконання робіт з благоустрою ставиться задовільно.
Колегія суддів звертає увагу, що сумлінна поведінка та ставлення до праці засудженого, яка передбачена в ч.2 ст.81 КК України, являється основною умовою при застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
При цьому, належне виконання засудженим законних вимог адміністрації виправної колонії під час відбуття покарання та його належна поведінка є для засудженого обов'язком впродовж всього строку відбування покарання, і виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання.
Апеляційні доводи засудженого ОСОБА_7 , про те що під час відбування покарання він дійсно виправився, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи апеляційним судом.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову засудженому ОСОБА_7 у застосуванні умовно-дострокового звільнення, як такому, що ще не довів своє виправлення.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та закону України про кримінальну відповідальність при розгляді клопотання, які б вплинули на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, колегією суддів не встановлено.
Ухвала Дрогобицького районного суду Львівської області від 19 квітня 2022 року відносно засудженого ОСОБА_7 відповідає вимогам ст.370 КПК України, підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України колегія суддів,-
ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 червня 2022 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_7 в умовно-достроковому звільненні - залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3