Справа № 761/6086/20
Провадження №1-кп/761/1102/2022
іменем України
03 серпня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100100010401 від 31.10.2019, відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, розлученого, який має неповнолітню дитину 2006 року народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України (в редакції закону від 24.09.2008),
за участю:
секретарів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
потерпілого - ОСОБА_9 ,
представника потерпілого - ОСОБА_10
захисника - ОСОБА_11 ,
обвинуваченого - ОСОБА_2 ,
30 жовтня 2019 року приблизно о 14 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_2 керуючи технічно справним автомобілем «Kia Cerato» д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині вул. Щербаківського зі сторони вул. Безручка у напрямку виїзду на проспект Перемоги для подальшого руху у напрямку вул. Академіка Туполєва та наближався до регульованого світлофорними об'єктами перехрестя вул. Щербаківського та проспекту Перемоги у м. Києві.
Грубо порушуючи вимоги п.п. 2.3 «б», 10.1, 16.2 Правил дорожнього руху, що були введені в дію 01 січня 2002 року, водій ОСОБА_2 проявив неуважність до дорожньої обстановки, не переконався в безпечності зміни напрямку руху, на перехресті, повертаючи праворуч на проспект Перемоги для руху у напрямку вул. Академіка Туполєва, не надав дорогу пішоходу та продовжуючи рух, допустив наїзд передньою частиною керованого ним автомобіля «Kia Cerato» д.н.з. НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_9 , який переходив проспект Перемоги по регульованому пішохідному переходу на дозволений зелений сигнал світлофору, зліва направо відносно напрямку руху автомобіля.
Внаслідок наїзду автомобілем, пішохід ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у виді закритої травми правої ступні: перелом тіла і шийки таранної кістки, імпресійний перелом суглобової поверхні п'яткової кістки, гемартроз в гомілково-ступневому суглобі, які відносяться до середнього ступеню тяжкості.
Під час керування транспортним засобом водій автомобіля «Kia Cerato» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 порушив п.п. 2.3 «б», 10.1, 16.2 Правил дорожнього руху України:
- п. 2.3 «б»: Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі;
- п. 10.1: Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
- п. 16.2: На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.
Таким чином, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України (в редакції закону від 24.09.2008).
Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, визнав повністю та суду пояснив, що 30 жовтня 2019 він, керуючи автомобілем «Kia Cerato» д.н.з. НОМЕР_1 , наблизився до перехрестя вул. Щербаківського і проспекту Перемоги. В цей час світлофор показував зелене світло і йому і пішоходам. Повертаючи праворуч, зі швидкістю 20-30 км/год, він не пропустив пішохода, оскільки помітив останнього занадто пізно, через те, що відволікся. Внаслідок цього здійснив наїзд на пішохода передньою частиною автомобіля. Після цього він зупинив автомобіль, підійшов до потерпілого та викликав швидку, дочекався приїзду працівників поліції. Крім того, обвинувачений зазначив, що він здійснив кілька банківських переказів дружині потерпілого для відшкодування коштів на лікування потерпілого, зокрема у розмірі 800 (вісімсот) і 2000 (дві тисячі) гривень, а також вказував, що їздив до потерпілого в лікарню, аби вибачитись і запропонувати допомогу, однак ОСОБА_9 назвав дуже велику суму грошей, якої у обвинуваченого не було.
Також під час судового розгляду обвинувачений пояснив, що він визнає цивільний позов в частині розміру майнової шкоди, а також розміру витрат на правову допомогу, водночас в частині моральної шкоди обвинувачений визнав позов частково, а усього визнав позовні вимоги потерпілого в межах 20000 (двадцяти тисяч) грн.
Крім того, в судовому засіданні обвинувачений щиро розкаявся, пояснив, що шкодує про вчинене і просив під час призначення покарання врахувати, що у нього на утриманні перебувають донька-інвалід, а також батьки похилого віку. Просив суд при призначенні покарання не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки для догляду та лікування доньки та піклування за батьками йому потрібен автомобіль. Крім того, зазначив, що його основною роботою є керування автомобілем, а отже це єдине джерело доходу.
Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України(в редакції Закону від 24.09.2008), підтверджується наступними доказами, ретельно дослідженими в судовому засіданні.
Так, потерпілий ОСОБА_9 суду пояснив, що того дня він переходив дорогу на перехресті просп. Перемоги та вул. Щербаківського на зелений сигнал світлофора, і коли вже майже закінчив переходити проїжджу частину - побачив, що на нього їде автомобіль «Kia Cerato». Внаслідок наїзду вказаного автомобіля на нього він опинився на капоті транспортного засобу звідки впав на дорогу. З автомобіля вийшли водій та пасажир, які підійшовши до нього, запропонували допомогу. Згодом приїхали працівники поліції та швидкої медичної допомоги. З місця події каретою швидкої медичної допомоги його забрали до травматологічного відділення. Також ОСОБА_9 підтвердив, що обвинувачений вибачився перед ним, згодом пропонував свою допомогу та добровільно сплатив йому кошти на лікування у загальній сумі 2800 грн. Також вказав, що він вибачив обвинуваченому за скоєне.
Потерпілий ОСОБА_9 підтримав позовну заяву у повному обсязі та просив стягнути з обвинуваченого на його користь 2972,91 грн. витрат на лікування, з яких обвинувачений добровільно відшкодував йому 2800 грн., 5000 грн. витрат на правову допомогу та 40000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Крім того потерпілий на обґрунтування завданої йому моральної шкоди вказав, що його життя після вказаного ДТП сильно ускладнилося, були постійні побутові труднощі, він втратив роботу, відчував себе неповноцінним, що спричиняло моральні та психологічні страждання.
Також вина ОСОБА_2 підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні:
- даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 30.10.2019 року зі схемою ДТП та фототаблицею до нього, відповідно до якого було проведено огляд перехрестя проспекту Перемоги та вул. Щербаківського. В ході проведення огляду установлено зокрема, що рух на цій ділянці регулюється світлофором, слідів переміщення об'єктів (транспортних засобів, уламків) на місці пригоди після ДТП до початку огляду не виявлено, об'єктів, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху, праворуч та ліворуч - не виявлено. Слідів шин в ході огляду виявлено не було. При цьому на бордюрному камені виявлено плями бурого кольору схожі на кров. На автомобілі «Kia Cerato» виявлено наступні пошкодження: деформація капоту у вигляді вм'ятини зліва, над решіткою радіатора; з правої сторони тріщина переднього бампера від лівої передньої фари до решітки; тріщина на лівій передній фарі; зламане кріплення переднього номера; розбиття лобового скла знизу посередині; зміщення з кріплення переднього бамперу з лівої сторони. Також в ході огляду було виявлено відокремлений передній д.н.з. від автомобіля «Kia Cerato» та частину кріплення від переднього д.н.з. В ході вказаного огляду працівниками правоохоронних органів було вилучено автомобіль «Kia Cerato» д.н.з. НОМЕР_1 ;
- даними протоколу огляду та затримання транспортного засобу від 30.10.2019 року відповідно до якого слідчим Шевченківського УП ГУНП в м. Києві у зв'язку з ДТП було здійснено технічний огляд і затримання легкового автомобіля «Kia Cerato» д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску;
- даними постанови про визнання предмету речовим доказом від 31 жовтня 2019 року, відповідно до якої 30 жовтня 2019 під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «KIA CERATO» д.н.з. НОМЕР_1 , було поміщено на майданчик тимчасового утримання ТЗ, за адресою Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4;
- даними висновку експерта №042-2502-2019 від 10.01.2020 року, відповідно до якого у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час звернення за медичною допомогою 30.10.2019 о 14.34 мало місце тілесне ушкодження: закрита травма правої ступні: перелом тіла і шийки таранної кістки, імпресійний перелом суглобової поверхні п'яткової кістки, гемартроз в гомілково-ступеневому суглобі - яке не має ознак небезпеки для життя та відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу. При цьому характер та морфологія виявленого ушкодження свідчать про те, що воно утворилось внаслідок травматичних дій тупим предметом, що могло бути при транспортній травмі (травма при зіткненні автомобіля, який рухався, з пішоходом), за давністю може відповідати вказаному терміну;
- даними висновку експерта № 12-1/282 від 03.02.2020, відповідно до якого на момент огляду автомобіля «Kia Cerato» д.н.з. НОМЕР_1 гальмівна система, система рульового керування та ходова частина знаходились в працездатному стані;
- даними висновку № 12-1/330 від 06.02.2020, відповідно до якого в ситуації що склалась на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій «Kia Cerato» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 повинен був керуватися вимогами пунктів: 10.1, 16.2 ПДР України. При цьому, в даній дорожній ситуації водій автомобіля «Kia Cerato» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , з технічної точки зору, мав технічну можливість уникнути досліджуваної дорожньо-транспортної події шляхом виконання вимог пунктів: 10.1, 16.2 ПДР України. Також в зазначеному висновку експерт зазначив, що в даній дорожній ситуації в діях водія «Kia Cerato» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 експертом, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам пунктів 10.1, 16.2 ПДР України. З технічної точки зору, причиною виникнення даної ДТП є невідповідності дій водія автомобіля «Kia Cerato» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 вимогам пунктів: 10.1, 16.2 ПДР України;
- даними довідки КП «Центр організації дорожнього руху» зі змісту якої вбачається, що на перехресті вул. Щербаківського - просп. Перемоги у м. Києві 30.10.2019 в період часу з 14 год. 10 хв. до 14 год. 40 хв. робота світлофорного об'єкту здійснюється за часовою програмою (ЧП) №5, при цьому інформації про пошкодження та збої в роботі світлофорної сигналізації у вказаний час не зареєстровано;
- повідомленням РСЦ МВС у м. Києві №17119 від 20.11.2019, відповідно до якого на транспортний засіб марки: «KIA», моделі: «CERATO», тип кузова: «СЕДАН-В», № кузова: НОМЕР_2 , № двигуна: НОМЕР_3 , рік випуску: 2008, д.н.з.: НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ «Автокредит плюс», зареєстроване за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Праці, буд. 2/Т - накладено арешт;
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 25.01.2020 року, який проводився на перехресті проспекту Перемоги і вул. Щербаківського у м. Києві, згідно якого потерпілий ОСОБА_9 на місці відтворив події, які сталися 30.10.2019, а саме показав місце свого виходу на пішохідний перехід та місце, де на нього скоїв наїзд автомобіль «Kia Cerato» чорного кольору;
- даними довідки Київської міської клінічної лікарні №7 від 01.11.19 року, згідно з якою ОСОБА_9 було встановлено діагноз перелом таранної кістки справа;
- даними протоколу Олександрівського консультативно-діагностичного центру м. Києва СКТ №3670 від 31.10.2019 року, зі змісту якого вбачається, що на серії комп'ютерних томограм правого гомілковостопного суглобу візуалізується уламковий внутрішньосуглобовий перелом тіла та шийки таранної кістки, з ушкодженням суглобової поверхні задньої фасетки підтаранного суглобу, з імпресією уламків суглобової поверхні до 4,5мм, зміщення уламків латерально до 2,5-Змм. Імпресійний перелом суглобової поверхні п'яткової кістки на рівні задньої фасетки підтаранного суглобу, імпресія уламків до 4,5мм. Конфігурація гомілковостопного суглобу не порушена. Дистальний міжгомілковий синдесмоз без особливостей, ширина суглобової щілини його до 2,5 - 3 мм. Крайові екзостози п'яткового горба по підошвовій поверхні ("п'яткова шпора"). Периартикулярні м'які тканини з ознаками набряку, в порожнині підтаранного суглобу випіт;
- даними листа директора Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва №2703/Б від 11.11.2019 року, зі змісту якого вбачається, що згідно з реєстрацією викликів базою даних АІДС “Швидка медична допомога”, 30 жовтня 2019 року о 14:34 год. з приводу ДТП за адресою: м. Київ, біля станції метро “Нивки”, під мостом, від водія (дані про себе не повідомив) з телефонного номеру НОМЕР_4 , був зареєстрований один виклик екстреної медичної допомоги за № 1010. За адресою виклику був здійснений виїзд бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги до ОСОБА_9 , 44 років.
Суд, оцінюючи надані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить до висновку про належність, допустимість та достовірність вказаних вище доказів, а їх сукупність є достатньою для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у скоєні інкримінованого йому злочину.
Так, враховуючи показання обвинуваченого ОСОБА_2 , показання потерпілого ОСОБА_9 , висновки експертів щодо характеру ушкоджень, отриманих потерпілим, технічного стану автомобіля «Kia Cerato» д.н.з. НОМЕР_1 , причин виникнення даної ДТП, а також дані протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, протоколу проведення слідчого експерименту, та інші досліджені судом докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України (в редакції Закону від 24.09.2008).
Отже судом в ході судового розгляду достовірно встановлено, що 30 жовтня 2019 року приблизно о 14 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_2 керуючи технічно справним автомобілем «Kia Cerato» д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині вул. Щербаківського зі сторони вул. Безручка у напрямку виїзду на проспект Перемоги та наближаючись до регульованого світлофорними об'єктами перехрестя вул. Щербаківського та проспекту Перемоги у м. Києві, грубо порушуючи вимоги п.п. 2.3 «б», 10.1, 16.2 Правил дорожнього руху, повертаючи праворуч на проспект Перемоги для руху у напрямку вул. Академіка Туполєва, не надав дорогу пішоходу та допустив наїзд керованого ним автомобіля на пішохода ОСОБА_9 , який переходив проспект Перемоги по регульованому пішохідному переходу на дозволений зелений сигнал світлофору, внаслідок чого, пішохід ОСОБА_9 отримав тілесне ушкодження, яке відноситься до середнього ступеню тяжкості.
Таким чином суд, оцінивши надані сторонами кримінального провадження докази кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв?язку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, та кваліфікує його дії за ч.1 ст.286 КК України.
Призначаючи обвинуваченому вид і міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, конкретні обставини справи, ставлення ОСОБА_2 до вчиненого, який вину визнав в повному обсязі, розкаявся, частково відшкодував завдану потерпілому шкоду, дані, які характеризують його особу, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, розлучений, офіційно не працює, має неповнолітню доньку, яка є дитиною - інвалідом, а також батьків похилого віку.
До обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_2 суд відносить щире каяття та часткове добровільне відшкодування завданої шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 , судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення нового злочину призначення покарання у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч.1 ст. 286 КК України (в редакції закону від 24.09.2008) без позбавлення права керувати транспортними засобами.
При цьому судом враховуються вимоги частини 2 ст. 5 КК України, якою встановлено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Системне тлумачення норм матеріального закону в частині вирішення питання чинності закону про кримінальну відповідальність у часі та його зворотної дії свідчить про те, що на стадії визначення тієї норми закону, яка встановлює вид і міру юридичної відповідальності, відбувається вибір такої норми, з'ясовується її зміст, форма та чинність, визначається редакція норми, яка діяла на момент вчинення діяння, встановлюється її дія у часі, просторі та щодо певного кола осіб (статті 4, 6, 7 та 8 КК України). Крім того, необхідно враховувати й вимоги ст. 5 КК України, згідно з якою новий закон має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, якщо він скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постановах від 27 листопада 2018 року в справі № 132/2210/15-к (провадження № 51-1494км18), від 21 січня 2020 року в справі № 204/5410/16-к (провадження № 51-2215км19), від 15 лютого 2022 року в справі № 473/1004/21 (провадження № 51-4883км21).
Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Станом на час вчинення ОСОБА_2 вказаного кримінального правопорушення діяла санкція ч. 1 ст. 286 КК України в редакції закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" від 24 вересня 2008 року № 586-VI, яка передбачала покарання зокрема у виді штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, який набрав чинності 01 липня 2020 року, були внесені зміни, зокрема і до ст. 286 КК України, а саме в абзаці другому частини першої слова "від двохсот до п'ятисот" замінено словами "від трьох тисяч до п'яти тисяч", а слова "або без такого" виключити. Таким чином кримінальна відповідальність за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, в новій редакції порівняно з попередньою редакцією була посилена.
Отже суд, призначаючи ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу, та вирішуючи питання щодо можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами керується тією редакцією ч. 1 ст. 286 КК України, яка була чинна на час скоєння кримінального правопорушення (30 жовтня 2019 року), оскільки чинна редакція ч.1 ст. 286 КК України не має зворотної дії для ОСОБА_2 у зв'язку з посиленням кримінальної відповідальності.
Також при призначенні покарання ОСОБА_2 судом враховуються, дані про особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, має постійне місце реєстрації та проживання, має дитину-інваліда та батьків похилого віку на утриманні, наявність пом'якшуючих покарання обставини та відсутність обтяжуючих, ставлення ОСОБА_2 до вчиненого, який щиро розкаявся, вибачився перед потерпілим, свій вчинок засуджує та запевняє, що зробив для себе належні висновки, крім того, його поведінку стосовно потерпілого - той факт, що ОСОБА_2 викликав швидку медичну допомогу, згодом пропонував потерпілому допомогу, вибачився перед потерпілим, частково відшкодував завдані збитки.
Враховуючи викладені вище мотиви, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення нового злочину призначення покарання у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч.1 ст. 286 КК України (в редакції Закону від 24.09.2008) без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Розглядаючи цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_9 , суд виходить із наступного.
Відповідно до положень ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
При розгляді цивільного позову ОСОБА_9 , судом встановлено, що потерпілий просить суд стягнути з обвинуваченого відшкодування за майнову та моральну шкоду, завдану внаслідок наїзду на нього автомобіля «Kia Cerato» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував обвинувачений ОСОБА_2 , у сумі 2972 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят дві) грн. 91 коп. і 40000 (сорок тисяч) грн. відповідно, а також 5000 (п'ять тисяч) грн. витрат на правову допомогу.
Так, під час судового розгляду потерпілий вказав, що свій позов підтримує в повному обсязі, та пояснив, що через вказане кримінальне правопорушення він втратив роботу, був змушений змінити свій розклад життя, відчував моральні та психологічні страждання. Також потерпілий визнав, що ОСОБА_2 добровільно перерахував йому 2810 гривень на лікування.
Обвинувачений ОСОБА_2 під час судового розгляду пояснив, що він визнає цивільний позов в частинах розміру відшкодування завданої ним майнової шкоди та розміру правових витрат в повному обсязі, в той же час цивільний позов в частині розміру завданої моральної шкоди обвинувачений визнав частково.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Розглядаючи питання, щодо стягнення з обвинуваченого витрат, які був змушений понести потерпілий у зв'язку з необхідністю звернутись за правовою допомогою суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються зокрема із витрат на правову допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Так, потерпілий ОСОБА_9 у своєму позові зазначає, що розмір понесених ним витрат на правову допомогу становить 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Вказані обставини підтверджуються долученими до позовної заяви договором про надання правової допомоги №07/20 від 07.02.2020 року, ордером серії ПТ №162889 від 07.02.2020 року, квитанцією №07/20 від 05.10.2020 року та актом виконаних робіт №1 від 05.10.2020 року - згідно з яким ОСОБА_9 сплатив з послуги правової допомоги 5000 (п'ять тисяч) грн.
Таким чином в цій частині позов підлягає задоволенню, а саме необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 понесенні останнім витрати на правову допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.
Крім того, у своєму позові потерпілий вказує, що розмір фактично завданої йому майнової шкоди становить 2972 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят дві) грн. 91 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичною особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
На підтвердження вказаних обставин потерпілим було долучено до позовної заяви документи, що підтверджують фактичні витрати понесені потерпілим, а саме:
- фіскальний чек від 03.11.19 на суму 30 грн. 30 коп.
- фіскальний чек від 07.11.19 на суму 246 грн. 50 коп.
- фіскальний чек від 31.10.19 на суму 403 грн. 30 коп.
- фіскальний чек від 12.02.20 на суму 142 грн. 50 коп.
- чек про сплату від 20.11.19 на суму 170 грн.
- чек про сплату від 03.11.19 на суму 56 грн.
- фіскальний чек від 14.11.19 на суму 324 грн. 88 коп.
- чек про сплату від 12.02.20 на суму 142 грн. 50 коп.
- фіскальний чек від 28.11.19 на суму 283 грн. 80 коп.
- фіскальний чек від 16.11.19 на суму 111 грн.
- фіскальний чек від 31.10.19 на суму 785 грн.
- квитанцію від 12.02.20 на суму 271 грн. 10 коп.
Так, положеннями ст. 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Судом звертається увага, що потерпілий у своїй позовній заяві вказує, що завдана йому майнова шкода становить 2972 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят дві) грн. 91 коп. Разом з цим, загальна сума майнової шкоди завданої потерпілому даним кримінальним правопорушенням, яка доведена долученими до матеріалів справи доказами становить 2966 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят шість) грн. 91 коп.
При цьому судом враховується також і той факт, що обвинуваченим доведено - надано відповідні платіжні документи (фіскальні чеки від 08.11.2019, 08.11.2019 та 12.11.2019 року), а потерпілим визнається факт добровільного відшкодування ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 завданої останньому шкоди у розмірі 2804 (дві тисячі вісімсот чотири ) гривні - і саме на цю суму суд зменшує розмір відшкодування за майнову шкоду завдану потерпілому, яке підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого.
Таким чином, остаточною сумою, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 за завдану майнову шкоду є 168 (сто шістдесят вісім) грн. 91 коп.
Крім того, у своєму позові потерпілий просить стягнути з ОСОБА_2 відшкодування за завдану ОСОБА_9 моральну шкоду у розмірі 40000 (сорока тисяч) гривень, з цього приводу суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що позивачем має бути зазначено у чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її завдано позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди були сформульовані Верховним Судом у Постанові від 10.04.2019 року у справі № 464/3789/17. Зокрема, суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п.49). Моральна шкода полягає в стражданні або приниженні, які людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52).
Враховуючи обставини встановлені під час судового розгляду вказаного кримінального провадження, суд приходить до висновку про наявність моральної шкоди, що її було спричинено потерпілому з боку обвинуваченого внаслідок скоєння останнім кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання про розмір даної шкоди в грошовому еквіваленті, суд виходить з втрат немайнового характеру, що їх зазнав потерпілий, зміни, які відбулись в його житті, що призвело до негативних наслідків.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлена позовна вимога підлягає частковому задоволенню, а саме необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 відшкодування за завдану моральну шкоду в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Так, стягненню з ОСОБА_2 підлягають судові витрати за проведення:
- судово-медичної експертизи №042-2502-2019 від 10.01.2020 року, у розмірі 555 грн. 80 коп.
- судової автотехнічної експертизи 12-1/330 від 06.02.2020 року, у розмірі 1570 грн. 10 коп.
- судової авто технічної експертизи технічного стану транспортного засобу 12-1/282 від 03.02.2020 року, у розмірі 1570 грн. 10 коп.
Також в рамках кримінального провадження №12019100100010401 від 31.10.2019 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05.11.2019 року було накладено арешт на автомобіль «КІА CERATO» д.н.з. НОМЕР_1 власником та володільцем якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 є ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС»
Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Враховуючи, що арешт на вказаний автомобіль накладався з метою збереження речових доказів, таке майно не підлягає спеціальній конфіскації, судом не призначено покарання у виді конфіскації майна - суд приходить до висновку про необхідність скасування вказаного арешту майна, з огляду на закінчення судового розгляду у вказаному кримінальному провадженні.
Відомості про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого суду не надано, із клопотаннями про його застосуванням сторона обвинувачення до суду не зверталась. Отже питання доцільності обрання запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.
Керуючись ст.ст. 369-371 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винуватим за ч. 1 ст. 286 КК України (в редакції Закону від 24.09.2008) і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень в дохід держави без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 користь ОСОБА_9 168 (сто шістдесят вісім) грн. 91 коп. на відшкодування майнової шкоди, 30000 (тридцять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди, 5000 (п'ять тисяч) гривень витрат на правову допомогу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення:
- судово-медичної експертизи №042-2502-2019 від 10.01.2020 року, у розмірі 555 грн. 80 коп.
- судової автотехнічної експертизи 12-1/330 від 06.02.2020 року, у розмірі 1570 грн. 10 коп.
- судової авто технічної експертизи технічного стану транспортного засобу 12-1/282 від 03.02.2020 року, у розмірі 1570 грн. 10 коп.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/42869/19 від 05.11.2019 року на автомобіль «КІА CERATO» д.н.з. НОМЕР_1 , власником та володільцем якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 є ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС».
Речові докази - автомобіль «КІА CERATO» д.н.з. НОМЕР_1 - повернути у розпорядження власника ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС».
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту отримання його копії, з урахуванням положень ч.2 ст. 394 КПК України. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1